Лімфома — онконедуга, яка успішно лікується
Щороку діагноз «лімфома», або «лімфолейкоз», уперше чують понад 3,5 тисячі українців. На обліку в медичних установах нашої країни перебуває близько 60 тисяч пацієнтів. Із хворих 80% одужують, бо ця онконедуга успішно лікується. Найважливіше, як наголошують лікарі, — вчасно звернутися по медичну допомогу
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/499660/limfoma.jpg)
Що вказує на лімфоми, якою є симптоматика та причини недуги, а також про методи її лікування розповіла завідувачка відділення гематології та трансплантації кісткового мозку Лікарні Святого Пантелеймона Першого медичного об'єднання Львова Соломія Глуховська.
— Отже, насамперед розкажіть, будь ласка, що таке лімфома?
— Лімфома — це група захворювань, злоякісних новоутворень лімфатичної системи, які утворюються з різних видів лімфоцитів.
Загалом лімфоми поділяють на дві великі групи: лімфоми Ходжкіна і неходжкінські лімфоми.
— Як часто люди хворіють на ці недуги?
— Що стосується неходжкінських лімфом, то щороку в Україні реєструють понад 2 тисячі випадків нових захворювань. Захворювання на лімфому Ходжкіна трапляється дещо рідше — менше 1 тисячі випадків щороку.
— Як можна виявити це захворювання? Якою є його симптоматика?
— На жаль, на ранніх стадіях це захворювання не проявляється нічим таким помітним, аби пацієнт відразу зрозумів і звернувся до спеціаліста.
Але певні неспецифічні ознаки, як-от схуднення, температура незрозумілого генезу чи пітливість мають насторожити пацієнта, щоб він звернувся до лікаря. Також пацієнт може напальпувати у себе на тілі збільшений лімфовузол. Це теж може наштовхнути його на думку, що щось не так із його організмом, і краще додіагностувати цей процес.
— Чи ця хвороба є генетичною?
— Що стосується неходжкінської лімфоми, то генетичний чинник там дуже маленький. Лімфоми Ходжкіна можуть бути більш спадково схильними. Але також відсоток доволі незначний.
— Якщо ж усе-таки захворювання вже діагностували, то як його лікують?
— Насамперед хочу зупинитися на тому, за допомогою яких методів ми діагностуємо. Це візуалізаційні, як і біопсії, що є основним методом, який може підтвердити діагноз.
Коли лікар отримує результати біопсії лімфатичного вузла з підтвердженим діагнозом, використовуються різні методи лікування. Здебільшого це хіміо- та променева терапія, а також імунна терапія, яка впливає на імунну систему пацієнта, допомагає йому боротися з лімфомами.
Хіміотерапія відбувається у палатах лікарні. Курси хіміотерапії різні за тривалістю: є досить короткі (тривалістю до 2 днів), є довші - до 6 днів.
— Чи хіміотерапія — це останній етап лікування?
— Лімфома — це, на щастя, такий вид захворювання, який добре піддається терапії. Тобто понад 70 відсотків лімфом можна вилікувати, якщо лікування почати вчасно. Проте, на жаль, трапляються рецидиви. У випадках рецидивів ми надаємо такий метод допомоги, як автологічна трансплантація кісткового мозку.
— Як це відбувається?
— Спочатку треба від пацієнта забрати його стовбурові клітини, потім провести високодозову хіміотерапію в умовах боксу. А потім ці клітинки повернути пацієнтові назад.
Крім автотрансплантації, є ще такий метод, як алогенна трансплантація кісткового мозку. Уже незабаром плануємо надавати цей метод допомоги у Львівській лікарні. Тут для цього у нас створено 12 стерильних боксів. Вони повністю нові. Усе відповідає основним європейським стандартам чистоти приміщень. Обладнання нове, сучасне.
— Чому зараз для Львова актуально створення таких відділень?
— Тому що у Львові збільшився потік пацієнтів. Особливо це стосується людей, які змушені були переїхати з інших частин країни у зв’язку з війною. Намагаємося надавати усю можливу медичну допомогу — від найелементарнішої діагностики і до найвищих методів лікування, тобто до алогенної трансплантації, тут, у Першому ТМО, щоб створити замкнутий цикл надання медичної допомоги пацієнтам.
Багато пацієнтів з онкогематологічними захворюваннями змушені були шукати медичної допомоги за кордоном. Але ми зараз у Львові створили такі умови, що можемо надавати допомогу українцям в Україні.