Мішень — щитоподібна залоза

Основне завдання щитоподібної залози — виробляти гормони, необхідні для нормального функціонування всього органа. У цього органа є багато ворогів — від хронічного стресу до відсутності достатньої кількості білої риби в раціоні. Проте іноді вороже ставитися до щитовидки починає… власна імунна система.

Як пояснює лікарка-ен­докринолог Мирослава Ба­трин, аутоімунний тиреоїдит — це хронічний запальний процес у щитоподібній залозі, який ви­никає через те, що імунна сис­тема атакує цей орган. Під час руйнування фолікулів зало­зи у кров виділяються речови­ни, на які організм реагує як на чужорідні (антигени) й до них утворюються антитіла до ти­реопероксидази (АТПО) та ти­реоглобуліну.

Запалення, пов’язане з про­дукцією антитіл, є безболісним, пацієнта тривалий час нічого не турбує. Тож хворобу найчастіше діагностують на етапі гіпотирео­зу — ускладнення, яке супрово­джується дефіцитом гормонів щитовидки. У такому разі до­водиться розпочинати прийом гормонозамісної терапії.

Фактори ризику аутоімунно­го тиреоїдиту:

• спадкова схильність до цієї патології. Аутоімунний тиреої­дит може поєднуватися з інши­ми аутоімунними захворюван­нями (цукровим діабетом 1-го типу, ревматоїдним артритом тощо);
• радіаційне ураження;
• прийом йоду в надлишко­вій кількості;
• гормональні зміни під час вагітності, клімаксу (чолові­ки також хворіють, але жінки — значно частіше);
• застосування рентгенокон­трастних речовин, препаратів літію, аміодарону.

Вчасна діагностика і пра­вильне лікування — запорука високої якості життя та відсут­ності ускладнень. Лікарі реко­мендують раз на рік робити УЗД щитоподібної залози й здава­ти аналіз на ТТГ (тиреотропний гормон, який показує, наскільки ефективно вона працює).