Однорічному хлопчику пересадили шкіру від посмертного донора. Вперше в Україні

Один необережний рух закінчився для маленького Андрійка страшними опіками. Дитя вхопилося за дріт електрочайника й потягнуло його на себе. Всередині був окріп… Так малюк отримав опіки 25% шкіри: підборіддя, шиї та грудної клітки. Усю наступну ніч хлопчик провів у реанімації. На щастя, лікарям вдалося стабілізувати його стан. Однак місцями шкіра на тілі маленького пацієнта була настільки уражена, що вже не могла самостійно відновитися.

Як розповіли у пресслуж­бі Першого медично­го об'єднання м. Львова, опікові хірурги вирішили засто­сувати у лікуванні Андрійка ре­волюційний для України підхід — пересадити дитині шкіру від посмертного донора. До цьо­го кроку у медзакладі готували­ся кілька років. На базі одного з найбільших опікових центрів створили перший у західних ре­гіонах України Банк шкіри.

Фахівці - Леся Стрілка і Га­лина Саян — зняли верхні, уражені фрагменти шкі­ри хлопчика та закрили глибо­ку відкриту рану частинками донорської шкіри. Мета такої пересадки — захистити обпечені ділянки й створити максималь­но природні умови, необхідні для якнайшвидшого загоєння ран. Уже за кілька тижнів Ан­дрійко був готовий до наступно­го етапу лікування — автотран­сплантації, коли рану йому вже закрили його власною шкірою. Малого вже виписали додому. До лікарні хлопчик їздить лише на перев’язки. Попереду його чекає реабілітація.

У медоб'єднанні поясню­ють: створення Банку шкіри стало можливим завдяки то­горічним змінам до закону про трансплантацію. Сьогодні мож­ливість пересадки шкіри від по­смертних донорів — актуаль­на як ніколи, адже під час війни опіки — одна з найбільш частих причин травматизації військо­вих та цивільних. А багатьох поранених доправляють на лі­кування і реабілітацію саме до Львова. Застосування донор­ської шкіри дає змогу закри­ти найглибші дефекти, найкра­щим чином підготувати рани до подальших операцій та зна­чно пришвидшити процес оду­жання. Важливо, що відтепер завдяки трансплантації донор­ської шкіри медики зможуть ря­тувати життя не лише дорослих пацієнтів з опіками, а й дітей з усієї України.