Коли швидкий тест може «не побачити» хронічного гепатиту В?

В Україні вперше за державні кошти закупили експрес-тести для визначення вірусних гепатитів В (близько 700 тисяч штук) та гепатиту С (майже 670 тисяч). За інформацією Центру громадського здоров’я, їх уже розподілили по закладах охорони здоров’я у регіонах.

Кожен українець може безплат­но протестуватися у свого сімей­ного лікаря. Для перевірки не по­трібне ні лабораторне приміщення, ні специфічне обладнання. Діа­гностика займе лише 15 хвилин. Точність — 99,8%.

Проте таке дослідження — лише перший крок, який повинен зроби­ти пацієнт. Якщо тест покаже наяв­ність інфекції, потрібно буде здати лабораторні аналізи. За позитив­ного результату треба пройти до­даткові обстеження, зокрема пе­ревірити функціональний стан печінки, й, відповідно, розпоча­ти лікування, яке призначить лікар. Але якщо хронічний гепатит С ліку­ється досить швидко та ефективно, то гепатит В вимагає пожиттєвої терапії. Ось чому важливо впевни­тися, що у вас немає цієї інфекції.

І у пацієнтів, і у лікарів виникає дуже багато запитань щодо хро­нічного гепатиту В. Хвороба може мати різний перебіг, а от вилікува­тися від неї повністю поки що не­можливо. Пацієнти, у яких вірус ушкоджує печінку, змушені постійно приймати ліки, адже тільки так мож­на тримати збудник під контролем.

Лікарі закликають регулярно тестуватися на гепатити В й С лю­дям із груп ризику або бодай раз у житті тим, хто ще жодного разу не перевірявся на ці інфекції. У ви­падку з гепатитом В, швидкі тес­ти показують наявність поверх­невого антигену вірусу гепатиту В (HbsAg). Але іноді діагностичні тест-системи його «не бачать», по­при те, що людина інфікована.

Фахівчиня із захворювань печінки, лікарка Наталія Слив­ка пояснює: 80% хворих на гепа­тит В є серопозитивними, тобто мають анти-HBсore, HbsAg, анти-HBs. Однак 20% є серонегативни­ми, тобто не мають жодних антитіл, але мають ДНК вірусу у печінці, і якщо така людина здасть ПЛР HBV, то аналіз покаже наявність збудни­ка захворювання в невеликій кіль­кості (<200 МО/мл).

За окультної інфекції гепатиту В (так називається цей стан) імун­на система людини контролює ві­рус, і тому той активно не розмно­жується. Збудника настільки мало, що тест-системи його просто не виявляють, хоча його ДНК у крові є. Таке трапляється, якщо пацієнт вже давно хворіє на вірусний гепа­тит В та досяг сероконверсії HbsAg (у відповідь на інфекцію в нього утворилися специфічні антитіла), або хворів на гострий гепатит, оду­жав і створив сильну імунну відпо­відь на вплив вірусної ДНК.

Тож лікарка радить не обмежуватися експрес-тестом, і якщо є найменші сумніви (наприклад, вам колись переливали кров), кра­ще додатково перевірити наяв­ність анти-HBсore й виконати ПЛР-дослідження. Тим паче, що є група пацієнтів з мутаціями HbsAg. У та­ких рівень ДНК HBV буде високим.

Чому це важливо?

У випадку імуносупресії (пригні­чення імунітету) «контрольований» вірус може почати активно репліку­ватися. Така людина може заражати оточення. Крім того, зростає ризик розвитку гепатоцелюлярної карци­номи — найбільш поширеної первин­ної злоякісної пухлини печінки. За статистикою, 80% пацієнтів із циро­зом хворіють на хронічний гепатит В.

Кому варто обстежитися лабо­раторно, щоб виключити ймовір­ність зараження:

• донорам крові;
• реципієнтам крові або тканин;
• медикам;
• вагітним;
• дітям, народженим від мате­рів, у яких виявили вірусні гепати­ти В, С або ВІЛ-інфекцію;
• онкохворим і пацієнтам, які отримують імуносупресивну тера­пію;
• хворим, які перебували або перебувають на гемодіалізі;
• пацієнтам з підвищеним рів­нем АЛТ (аланінамінотрансфера­зи) нез’ясованої причини, пацієн­там з порушеннями роботи органів черевної порожнини, а також хво­рим з цирозом або раком печінки;
• споживачам ін'єкційних нар­котиків (тепер чи в минулому);
• людям, які живуть з ВІЛ;
• пацієнтам, які перенесли ме­дичні втручання, пов’язані з кон­тактами з кров’ю (стоматологічне лікування, операції, медичні мані­пуляції, а також зробили собі тату чи пірсинг);
• людям, які перебували рані­ше або перебувають зараз у місцях позбавлення волі;
• членам родини й особам, які проживають спільно або мають сексуальні стосунки з людьми, ін­фікованими вірусними гепатитами;
• чоловікам, що мають секс з чоловіками;
• людям, які перехворіли на ін­фекції, що передаються статевим шляхом;
• людям, які надають сексуальні послуги за винагороду.

Це саме ті категорії, яким ЦГЗ рекомендує щороку перевіря­тися на вірусні гепатити та ВІЛ-інфекцію.

Гепатит В — складне, підступне й небезпечне захворювання. Але якщо приймати препарати та ру­тинно контролювати перебіг хво­роби, можна жити повноцінним життям. Крім того, науковці про­довжують працювати над створен­ням ефективних ліків проти цієї ін­фекції. А вже сьогодні від неї можна вакцинуватися, запобігши її виник­ненню в майбутньому.