А, В, С… Небезпечна абетка
Чим загрожують вірусні гепатити та як запобігти інфікуванню
Вірусні гепатити — друга провідна інфекційна причина смертей у світі. Щороку забирають 1,3 мільйона життів. 83% цих смертей припадає на гепатит В. Щороку в світі виявляють 1,2 мільйона нових випадків гепатиту В та 1 мільйон — гепатиту С. 50% пацієнтів з хронічними гепатитами В і С — люди віком від 30 до 54 років. 58% - чоловіки. 12% пацієнтів з хронічним гепатитом В — діти. Такі цифри озвучили у ВООЗ.
Потрапити у цю статистику найбільше ризикують споживачі ін'єкційних наркотиків й люди, позбавлені волі. Але також всі ті, кому переливали кров чи її компоненти, проводили медичні ін'єкції чи процедури. Тобто фактично кожен з нас. «Виявлені випадки гепатитів — лише верхівка айсберга. Більшість пацієнтів тривалий час не знають про своє захворювання, однак продовжують активно поширювати інфекцію», — каже лікарка-інфекціоніст, доцентка кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією Полтавського державного медичного університету Тетяна Котелевська.
За даними Міністерства охорони здоров’я, 2021 року (до початку великої війни) на вірусний гепатит В хворіло 600 тисяч українців, на гепатит С — 1,3 мільйона. Більшість про свій діагноз не знали й лікування, відповідно, не отримували. Торік, згідно з офіційними джерелами, захворюваність на гострі гепатити В та С зросла на 18−30%, на хронічні - на 40−44%.
«Усі вірусні гепатити мають спільні прояви — жовтяницю, збільшення печінки й селезінки, інтоксикацію. Але більшість гепатитів (до 80−90%) мають безсимптомний перебіг, тож встановити діагноз можна лише при спеціальному обстеженні», — додає фахівчиня.
Вірусні гепатити поділяють на дві групи, залежно від механізму передачі.
Перша група — це ті, які передаються фекально-оральним шляхом, тобто через забруднену воду, їжу й предмети побуту. Також збудників цих гепатитів можуть переносити мухи. Йдеться про гепатити, А та Е.
Друга група — це захворювання з парентеральним механізмом передачі (через ін'єкції, операції, переливання крові та її компонентів, б’юті-послуги; статевим шляхом; під час вагітності й пологів). Це гепатити В, С, D, F, G, SEN та TT.
Гепатит може бути як гострим, так і хронічним. Гострий гепатит — це активний процес, який триває до 3−6 місяців. Хронічний діагностують, якщо людина хворіє понад 6 місяців.
Серед можливих ускладнень вірусних гепатитів — гостра печінкова недостатність, цироз печінки й гепатоцелюлярна карцинома (рак печінки). Всі ці патології передбачають незворотне ушкодження печінки.
Як діагностують
Щоб виявити порушення функції печінки, пацієнт здає клінічні аналізи — гемограму (форменні елементи крові, ШОЕ, вміст гемоглобіну тощо), біохімічні печінкові проби та коагулограму (на здатність і швидкість згортання крові). Щоб роздивитися структурні зміни, хворому призначать УЗД або КТ печінки. Щоб визначити, як довго триває фіброз — еластометрію печінки (ультразвукове сканування, що дозволяє перевірити жорсткість органу) й, за потреби, пункційну біопсію (робиться тонкий прокол голкою і береться фрагмент печінки для подальшого гістологічного дослідження). З метою ідентифікації збудника людина здає аналіз крові на серологічні маркери, які є специфічними для кожного окремого віруса.
Як лікують
Якщо захворювання діагностують у гострій фазі, пацієнту проводять дезінтоксикацію, призначають сорбенти та гепатопротектори. Якщо гепатит хронічний, проводиться підтримувальне лікування й призначається специфічна противірусна терапія.
Як запобігти
Уникайте ситуацій, за яких можливе зараження.
Вакцинуйтеся. Від гепатиту, А можна вакцинуватися препаратом Хаврикс. Від гепатиту В — Енджериксом-В або Еуваксом. Також можна отримати щеплення одночасно від гепатитів, А і В вакциною Твінрикс. На жаль, від інших вірусних гепатитів щеплень немає. Але, отримавши захист від гепатиту В, людина автоматично захистить себе від гепатиту D.
Кому варто пройти тестування на вірусні гепатити
- Усім, хто ні разу в житті не обстежувався.
- Донорам крові.
- Вагітним.
- Якщо впродовж останніх 6 місяців вам проводили хірургічні, гінекологічні або стоматологічні втручання, зокрема фіброгастроскопію, колоноскопію, кольпоскопію чи робили «ін'єкції краси».
- Переливали кров або її компоненти.
- Вас часто госпіталізували у стаціонари, особливо у хірургічне, травматологічне, гастроентерологічне, шкірно-венерологічне відділення, відділення гемодіалізу тощо.
- Ви мали незахищені статеві контакти.
- У вас є інфекції, що передаються статевим шляхом (трихомоніаз, сифіліс, уреаплазмоз, хламідіоз, генітальний герпес тощо).
- Вірусними гепатитами інфіковані члени вашої родини або статеві партнери.
- Дітям, народженим від матерів з гепатитом В або С.
- Якщо вам робили манікюр чи педикюр без належної стерилізації інструментів, зокрема б’юті-процедури «на дому».
Якщо ви знайшли себе у цьому переліку, проведіть тестування так швидко, як це можливо. Якщо ви — частий гість у медичних закладах, часто проводите косметичні процедури або маєте незахищені статеві контакти, перевіряйтеся регулярно (один раз на рік).
Врахуйте, що антитіла до гепатитів В та С утворюються через 4−6 тижнів після інфікування, а іноді - й через 3−6 місяців. Визначити ДНК вірусного гепатиту В чи РНК — гепатиту С можна раніше — вже через 3−4 тижні.
У разі підозри на гепатит В здайте аналізи HBsAg, анти-HBcor(сумарні) і ДНК ВГВ, на гепатит С — анти-HCV (сумарні) та РНК ВГС.
Якщо підозра є, а тести — негативні, це може означати, що ви здали аналіз у т. зв. «серологічне вікно», коли антитіла ще не утворилися, їх надто мало або тест-система нечутлива й не визначає їх. Ще одна з можливих причин — неправильно підібрані тести для обстеження (особливо коли йдеться про гепатит В), а також наявність в організмі іншого супервірусу. Наприклад, тест на гепатит В може бути негативним при одночасному інфікуванні гепатитом С.