«Поповнюємо запаси рідини в організмі… навіть коли їмо хліб!»

Постійно ходите з пляшкою води під пахвою, бо «пити треба багато»? Їжу ніколи не запиваєте і сідаєте до столу так часто, як це можливо? М’ясо їсте окремо від каші, бо таке поєднання – шкідливе? Відома лікарка-дієтологиня Оксана Скиталінська у відео, опублікованому на YouTube каналі 36.6TV, розвінчала популярні міфи про здорове харчування.

Вас може зацікавити: Обережно: синтетичні харчові добавки!

– Чи треба випивати 2 (або навіть 3) літри води на день?

– Нам дуже часто говорили, що пити треба багато. Є навіть така норма, розроблена, що­правда, невідомо ким, яка пе­редбачає, що ми повинні випи­вати щодня по 8 склянок води. Але норма ця нічим не підтвер­джена.

Всі люди – різні, і у кожної людини є своя потреба у воді. Перше, на що потрібно орієнту­ватися, коли ми п’ємо воду, це відчуття спраги.

Уявімо собі жіночку, якій 78 років, яка силкується випити 2,5 літра води. Це створить дуже ве­лике навантаження на її серце та судини і може дуже погано за­кінчитися. Але уявімо молодого 25-річного чоловіка, який ходить у спортзал, де активно пітніє. От йому, можливо, й треба пити стільки води.

Середньостатистична люди­на, яка важить 65-70 кілограмів, веде офісний, не надто рухливий спосіб життя, мало пітніє, живе у комфортних умовах, потре­бує приблизно 2,5 літра води на день.

– Зачекайте, але ж ви ска­зали, що 2,5 літра – нічим не підтверджена норма?

– Близько 1,5 літра води ми отримуємо, коли їмо фрукти, овочі, ягоди, п’ємо воду, чай, каву, інші напої. Навіть коли їмо хліб! У цю кількість входить та­кож приблизно 300-400 мілілі­трів т. зв. «ендогенної води», яка утворюється у результаті обміну речовин. Тож все, що нам зали­шається, це випити приблизно 1 літр рідини. Найкращим, най­більш здоровим вибором буде звичайна вода – не чаї, не ком­поти, не настої.

– Існують якісь правила споживання води?

– Коли ми прокинулися, тре­ба випити склянку води. Бажано кімнатної температури з кілько­ма краплями лимонного соку або взагалі без нічого. Для чого нам пити воду зранку? Щоб жовчний міхур скоротився і вся та нічна жовч, яка зберігалася у ньому і стала дуже густою, з якої може утворюватися пісок та камінці, вийшла. Тоді у нас буде дуже добре травитися їжа, будуть за­своюватися всі жиророзчинні вітаміни, та загалом не виникне проблем ні з печінкою, ні з жов­чним.

Другу склянку води потрібно випити за 10-15 хвилин до при­йому їжі. Але не існує такого пра­вила, що треба стояти і дивитися на годинник: «Залишилося 10 хвилин до обіду – мушу випити води» (вдавано дивиться на на­ручний годинник). Просто перед тим, як ви маєте поїсти, випийте склянку ледве теплої води – пе­ред вечерею та протягом дня у проміжках між прийомами їжі. Загалом 6 або 7 склянок. Мож­ливо, комусь буде потрібно 8. А можливо, комусь і 9, наприклад, якщо людина активно займаєть­ся спортом або спекотно і вона пітніє.

– Існує думка, що не можна запивати їжу водою.

– Це – ще один міф, що після прийому їжі треба чекати годину і мучитися – їсти, давитися... Але це абсолютно нічим не підтвер­джено! Якщо ви не випиваєте літр води, кілька ковтків ніяк не вплинуть на травлення їжі.

– Їжа у шлунку хіба не роз­ведеться?

– Травлення буде прекрас­ним! Вода стікатиме по малій кривизні (шлунок має дві кри­визни – малу і велику, їжа просу­вається по великій), і якщо навіть невелика її кількість потрапить (у велику. – Авт.), це не матиме впливу на травні процеси.

Звичайно, крім води, є й інші корисні напої – кава, чай. Але це – здоровий додаток. Напої не повинні замінювати основний прийом рідини, тобто воду.

– Харчуватися треба часто і дрібно?

– Ідея дрібного харчування дуже глибоко увійшла у свідо­мість багатьох людей. Ба більше: у свідомість багатьох лікарів, які також рекомендують своїм па­цієнтам харчуватися часто, на­приклад, для того, щоб скинути зайву вагу. Насправді таке хар­чування не є фізіологічним для людини. Наші предки не хар­чувалися дрібно, по годиннику, кожні 1,5-2 години. Цього ніколи не було! Люди їли переважно вранці, після того, як прокинули­ся, і потім мали ще один прийом їжі перед сном.

– Що відбувається, коли ми їмо часто?

– Незалежно від складу їжі, чи це – вуглеводна їжа (навіть якщо це овочі, бо вуглеводи бувають різні), чи білково-вуглеводна (наприклад, салат з м’ясом), будь-яка їжа, яку ми вживаємо, впливає на рівень глюкози у кро­ві. Ми поїли, і через якийсь час у нашу кров потрапляє глюкоза. Щоб цю глюкозу, яка є у крові, рознести по клітинах, наша під­шлункова залоза виділяє білкову молекулу, яка називається «ін­суліном». Цей гормон, як водій, «під’їжджає» до кожної молекули глюкози і доправляє її у нашу пе­чінку, м’язи і жирову тканину. А та глюкоза, яка залишилася, без посередництва інсуліну напряму потрапляє у наш мозок.

Залежно від того, яку ми їжу з’їли, рівень глюкози може бути вищим або нижчим. Якщо з’їли кашу, рівень глюкози підніметься більше. Якщо з’їли, наприклад, овочі з м’ясом, трошки менше, але у будь-якому разі глюкоза підніметься. Кожного разу, коли ми снідаємо, обідаємо, вече­ряємо і ще двічі на день пере­кушуємо, рівень глюкози у нас (показує рукою хвильку) скаче. Постійно у такому-от коридорі і ніколи не падає вниз. Кожного разу, коли піднімається рівень гормону інсуліну, у нас блоку­ється (випадає з роботи) гормон глюкагон – другий гормон нашої підшлункової залози, який від­повідає за розпад жиру, тобто за наше схуднення. Але справа не тільки у цьому. Кожного разу, коли у нас на такому високому рівні тримається гормон інсулін і якщо нам більше 40 років, це призводить до того, що в орга­нізмі стимулюються системні запалення – запальні реакції в усьому організмі, у кожній його клітині. Це – перший крок до порушення метаболізму, різно­манітних поломок в організмі, мутацій, прискореного старіння тощо. Тому якщо ви вже не є ди­тиною, не ростете, не є вагітною жінкою, не є хворою людиною, після операції, коли необхідно швидко відновитися, то харчува­тися часто вам не потрібно.

Я відвідую практично всі світові конгреси, де обгово­рюються питання довголіття. Говориться там завжди одне: харчуватися часто не можна! Оптимальний режим для харчу­вання, якщо ви хочете зберегти свою молодість, – 2 або 3 рази на день, але аж ніяк не 4 чи 5. Хіба що ви спортсмен, який го­тується до змагань. Є такі дні у тижні, коли я їм лише раз на день – снідаю і потім лише на­ступного дня сідаю за стіл, щоб знову поснідати. Для того, щоб не було застою жовчі та камін­ня у жовчному міхурі, не було відчуття голоду, впродовж дня п’ю лише теплу воду. Коли ми п’ємо теплу воду, у нас виникає оманливе відчуття, що ми з’їли теплий суп, і нам вже так сильно не хочеться їсти.

– Жири, білки і вуглеводи треба вживати окремо?

– Багато людей вважає: щоб бути здоровими, білкові про­дукти треба їсти з овочами. На­справді наша травна система, яка формувалася еволюційно протягом величезної кількос­ті часу, дала нам можливість харчуватися різною, змішаною їжею. Наші предки не вибира­ли, що ось зараз їм треба з’їсти м’ясо, а ось зараз – крупу. Ні, вони їли те, що було. Протягом тривалого природного добору наші ферментні системи навчи­лися переробляти одночасно будь-яку їжу. Але у роздільному харчуванні все-таки є дуже ве­ликі плюси.

Коли я говорю про те, що ми можемо їсти різну їжу, у жодно­му разі не маю на увазі, що ми можемо змішувати овочі, м’ясо та солодощі. Промислові соло­дощі – це їжа, яку взагалі треба викреслити з нашого раціону: різноманітні тістечка, солод­кі води, цукерки, шоколадки. Всього цього не повинно бути тому, що будь-яка солодка їжа, не важливо, з чим ми її змішує­мо, призводитиме до бродіння у кишечнику, а якщо їсти її часто – до розмноження грибків роду Candіda. У нас буде постійне здуття кишечника. Більше того: ці грибки, які розмножаться у кишечнику, потраплятимуть у наш мозок і виділятимуть певні речовини. Через це ми ходи­тимемо як задурманені, у нас буде поганий настрій, погана пам’ять, погана реакція тощо. Тобто солодку їжу взагалі ні з чим не можна змішувати. Всі інші види їжі змішувати можна. Наприклад, білкову їжу (білки тваринного походження: яйця, рибу, птицю, м’ясо, морепро­дукти, кисломолочні продукти – і білки рослинного походження: гриби, бобові) з різними овоча­ми, зеленню. Це дуже корисно. Можна змішувати з ягодами. Можна з якимось кисло-солод­ким фруктом. Тобто з’їли обід, який складається з парової риби, різноманітних овочів, зе­лені, і «дошліфувалися» манда­ринкою.

Коли ми говоримо про те, що не можна їсти хліб із м’ясом, то треба сказати якщо це білий хліб, його взагалі ні з чим не можна їсти. Коли ми їмо хліб, отримуємо в організмі таку саму реакцію, якби з’їли цукор. У нас так само стрибне рівень глюко­зи. Так само високо стрибне рі­вень гормону інсуліну і так само дуже швидко впаде.

М’ясо – це білок. Цукор – про­стий вуглевод. Цукор почне бро­дити, м’ясо – гнити. Отримаємо дуже погану реакцію. Хліб, якщо він цільнозерновий (ми бачимо у ньому зернинки) або висівковий зі шматочком, наприклад, ва­реної індички, це – нормально. Але завжди треба пам’ятати, що коли ми їмо будь-який білковий продукт – м’ясо, рибу, птицю, навіть яйця, нам завжди потріб­на зелень та овочі.

Читайте також: Корінь здоров’я – цикорій