Передплата 2024 «Добрий господар»

Рік Івана Боберського на Львівщині. Чи всі знаємо?

Багато українців знає, хто такий, чим прославив себе Іван Боберський

Іван Боберський. Фото Вікіпедія.
Іван Боберський. Фото Вікіпедія.

Залишений цією людиною спадок у царині фізичної культури й спорту з усякого погляду став фундаментом та джерелом для майбутнього «тіловиховання» нації. Саме його вважаємо та шануємо як організатора та фундатора, теоретика та практика вітчизняної фізичної культури. Як цій людині вдалося досягти те, що мало кому до снаги? Отримати відповіді на ці та багато інших питань, які дозволяють по-новому, зблизька побачити «портрет» того, хто так багато зробив для справи, якій все своє життя присвятив, можна було у Доброгостові, одному з шести з населених пунктів, який до складу Трускавецької ОТГ входить, де минулого тижня відбулось свято на честь видатного уродженця села.

Саме тут, у Доброгостові

Саме тут 150 років тому, 14 серпня 1873 року, у родині греко-католицького священника й народився Іван Боберський. Як не дивно, але про це чомусь мало хто знає. Оце «незнання» трішки зачіпає за живе жителів села, серед яких багато таких, хто не тільки цінує отриманий від славетного односельця спадок, а й сам сповідує сформульовані ним принципи фізичного виховання. І, звісно ж, односельці пишаються своїм краянином. Це проявляється у характері жителів Доброгостова, нащадків Івана Боберського: завжди непоступливі, на всіх спортивних турнірах та змаганнях до останнього борються. Чи не найбільше цим славиться доброгостівська футбольна дружина, яка тренується на місцевому стадіоні «Карпати», одній із найкращих в Україні сільських спортивних споруд. Мабуть, сподобалась би ця арена і самому Івану Боберському. Його часто згадують, ім’я фундатора української фізичної культури та спорту, а ще й хрещеного батька молодіжних товариств «Сокіл» та «Пласт», яким також вважається Іван Боберський, була на вустах усіх учасників святкування ювілею, яке, як інформує пресслужба Трускавецької ОТГ, у селі три дні тривало: «Важко знайти ще когось, хто так багато зробив для спорту, як Іван Боберський — і своїм прикладом надихав, і спортивні українські терміни ввів у широкий обіг, і підручники видавав, і популяризував спорт до кінця своїх днів».

Головні заходи на другий день відбулись

… Стартувало вшанування на подвір’ї місцевої школи, яка, звісно ж, носить ім’я славетного краянина. Тут відбувся показовий вишкіл фізкультурно-просвітницької молодіжної організації «Сокіл». Урочисто-хвилюючою вийшла посвята молодших учнів у соколята. Школярі прочитали вірші та завзято виконали руханку з елементами танцю. Після цього склали обіцянку-присягу справжнього українця на вірність державі, школі, батькам. Коли директорка школи Світлана Савчук вручила соколятам посвідчення про членство в організації, стоголосо пролунало гасло Івана Боберського: «Все вперед! Всі враз!». І почалося … Святкування швидко трансформувалося, перейшло від урочисто-просвітницьких подій до спортивних змагань. Багато глядачів зібрали виступи юних силачів. Учасники вправно піднімали гирі, швидко виявляли сильніших у перенесенні труби вагою 30 кг, 60 кг та навіть 100 кг. Після змагань всі мали змогу скуштувати сокільської каші в наметовому містечку. Було смачно. Хто після такої «трапези» змагатись захоче? Дехто це сприйняв, як ознака того, що святкування завершились. Помилилися. Головні заходи на честь Івана Боберського відбулись на другий день, 13 серпня. Після недільної Служби Божої в двох місцевих храмах багатолюдна процесія вирушила до центральної автобусної зупинки села. Оновлену, розмальовану в українські патріотичні кольори та прикрашену візерунком профілю Івана Боберського споруду освятив місцевий греко-католицький парох о. Любомир Кушнір.

Сто п’ятдесят років минуло. А метрика збереглась

Щоб не бути довго під спекотно-палючим сонцем, учасники та гості святкувань перебралися до приміщення Народного дому, де мали змогу почути чимало цікавих фактів з життя Івана Боберського та про епоху, в якій він жив. Так, вчителька Ганна Гундер спільно зі своїми вихованцями продемонструвала низку документів, пов’язаних з життям та діяльністю І. Боберського, у тому числі його метрику, котра засвідчує, що народився він саме в Доброгостові. Ретельно та відповідально ставились у часи Івана Боберського до заповнення цього важливого документу: у метриці вказано не лише батьків, а й бабусь, дідусів та хрещених батьків малого Іванка. Із учасниками святкування поспілкувались та виступили доктор історичних наук, професор Львівського державного університету фізичної культури ім. І. Боберського Андрій Сова; докторка хімічних наук, представниця НТШ, викладачка, доцентка кафедри фізичної та колоїдної хімії Львівського Національного Університету імені Івана Франка, наукова керівниця науково-дослідних проєктів, заступниця голови Громадської ради при Львівській ОДА Лідія Бойчишин; племінниця Івана Боберського Леся Чабан; правнук Івана Франка Петро Галущак, заступник міського голови Трускавця, депутат Львівської обласної ради Святослав Стефанків; депутат Дрогобицької міської ради, доброгостівчанин за духом Михайло Задорожний; староста сіл Доброгостів та Бистрий Василь Ірод, інші гості.

За рішенням вченої ради Львівського державного університету фізичної культури

Лідія Бойчишин вручила Ганні Гундер грамоту від департаменту освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації та подяку від Львівського відділу «Союзу Українок». Подяки вручено також Андрію Сові та директорці Доброгостівського Народного дому Галині Васьків. Не зміг прибути на святкову академію через травму, але передав для Доброгостівської школи гарний сувенір — професійний футбольний м’яч, вихованець Дрогобицької ДЮСШ ім. І. Боберського, член Національної збірної України з футзалу, майстер спорту міжнародного класу Михайло Зварич. Пластуни Дрогобицької станиці Пласту спільно з головним спеціалістом відділу у справах сім’ї, молоді та спорту Трускавецької міської ради Юлією Кардаш, методисткою Народного дому Трускавця Оксаною Чіпак та виконавцем Романом Плитою підкорили слухачів співом пластового славень-гімну. А доброгостівчанин Богдан Козар та колектив «Галичанка» Народного дому заспівали патріотичних стрілецьких пісень. Окремо слід відзначити, як було наголошено під час святкувань ювілейної дати, видану за рішенням вченої ради Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського книгу професора Андрія Сови, в якій на основі архівних документів і матеріалів розповідається про життя та діяльність видатного українського націєтворця. Не будемо забувати: Львівською обласною радою 2023 рік проголошено Роком Івана Боберського. Свої досягнення потрібно шанувати. І, звісно ж, популяризувати.

Володимир Ключак, Олексій Дорофтей

Схожі новини

Популярне за добу

Популярне за тиждень