Можемо не переживати: харчів в Україні вистачить щонайменше на два роки
Але війна створює загрозу для продовольчої безпеки у світі каже голова Комітету економістів Андрій Новак

Не перебільшують ті, хто стверджує, що росія вчиняє геноцид українського народу. Свідчення цього – десятки тисяч смертей, зруйновані міста і села, лікарні, школи, храми. І елеватори. Руйнуючи продовольчі склади, грабуючи зерносховища, путін хоче приректи нас з вами на голодну смерть, а також – шантажувати Захід.
Окупанти нищать продукти, сільськогосподарську техніку, яка їх виробляла, паливні резервуари, від яких заправлялися трактори-комбайни, а також дороги, залізничні колії, порти, через які ми свій урожай постачали в інші країни. За даними ООН, у морських гаванях України окупанти заблокували більше 4 млн тонн збіжжя. У Продовольчій і сільськогосподарській структурі цієї спільноти (FAO) б’ють тривогу: війна росії проти України може призвести до того, що 13 млн людей на планеті відчуватимуть брак продовольства.
– Чи не означає це, що і наша держава може зіткнутися з хлібною, цукровою, олійною та іншими продовольчими кризами? – про це кореспондент “Високого Замку” запитав у голови Комітету економістів України Андрія Новака.
– Незважаючи на те, що росіяни поводяться як класичні варвари, знищуючи і грабуючи все, що потрапляє їм на очі, продовольча криза Україні не загрожує. Стратегічних запасів харчів у нас є щонайменше на два роки. І хоча під тимчасовою окупацією перебуває значна частина сільськогосподарських угідь, нам, за оцінкою уряду, вдасться засіяти до 80% тих площ, на яких вирощували урожай торік. А відтак повністю зможемо забезпечити себе хлібом.
– Тож хвилюватися нашим громадянам і бігти до крамниць по мішки борошна, цукру, олію не потрібно?..
– Певно, що не варто цього робити! Навіть якби відбулася неймовірна ескалація на фронті і якби окупанти захопили ще більшу територію (а це, як на мене, уже неможливо – завдяки стійкості ЗСУ і масштабній допомозі коаліції дружніх держав), світ допоміг би нам із продовольством.
– Напевно, цієї весни уряд орієнтував сільгосппідприємства на те, щоб змінити структуру посівних площ і замість технічних культур посіяти більше зернових...
– У цьому немає потреби. Заради експортного інтересу у нас і раніше великі площі відводили під зернові – порівняно з іншими культурами вони мають значну частку.
– Як позначиться ця війна на світовому продовольчому ринку, на цінах хліба у закордонних крамницях?
– У багатьох країнах, які ми забезпечували своєю аграрною продукцією, зіткнуться з її дефіцитом. Війна призводить до зростання цін. Але це, як не парадоксально, вигідно нашим же аграріям: вони хоч і вироблятимуть менший обсяг харчів, але продаватимуть їх за вищими цінами. А відтак більшою буде валютна виручка.
Читайте також: Куди пропав оселедець «Матіас»?