Можемо не переживати: харчів в Україні вистачить щонайменше на два роки

Не перебільшують ті, хто стверджує, що росія вчиняє геноцид українського народу. Свідчення цього – десятки тисяч смертей, зруйновані міста і села, лікарні, школи, храми. І елеватори. Руйнуючи продовольчі склади, грабуючи зерносховища, путін хоче приректи нас з вами на голодну смерть, а також – шантажувати Захід.

Окупанти нищать продук­ти, сільськогосподарську техні­ку, яка їх виробляла, паливні ре­зервуари, від яких заправлялися трактори-комбайни, а також до­роги, залізничні колії, порти, че­рез які ми свій урожай поста­чали в інші країни. За даними ООН, у морських гаванях Укра­їни окупанти заблокували біль­ше 4 млн тонн збіжжя. У Продо­вольчій і сільськогосподарській структурі цієї спільноти (FAO) б’ють тривогу: війна росії проти України може призвести до того, що 13 млн людей на планеті від­чуватимуть брак продовольства.

– Чи не означає це, що і наша держава може зіткнути­ся з хлібною, цукровою, олій­ною та іншими продовольчими кризами? – про це кореспон­дент “Високого Замку” запитав у голови Комітету економістів України Андрія Новака.

– Незважаючи на те, що росія­ни поводяться як класичні варва­ри, знищуючи і грабуючи все, що потрапляє їм на очі, продовольча криза Україні не загрожує. Стра­тегічних запасів харчів у нас є що­найменше на два роки. І хоча під тимчасовою окупацією перебуває значна частина сільськогосподар­ських угідь, нам, за оцінкою уряду, вдасться засіяти до 80% тих площ, на яких вирощували урожай торік. А відтак повністю зможемо забез­печити себе хлібом.

– Тож хвилюватися нашим громадянам і бігти до крам­ниць по мішки борошна, цукру, олію не потрібно?..

– Певно, що не варто цьо­го робити! Навіть якби відбулася неймовірна ескалація на фронті і якби окупанти захопили ще біль­шу територію (а це, як на мене, уже неможливо – завдяки стій­кості ЗСУ і масштабній допомозі коаліції дружніх держав), світ до­поміг би нам із продовольством.

– Напевно, цієї весни уряд орієнтував сільгосппідприєм­ства на те, щоб змінити струк­туру посівних площ і замість технічних культур посіяти біль­ше зернових...

– У цьому немає потреби. За­ради експортного інтересу у нас і раніше великі площі відводили під зернові – порівняно з інши­ми культурами вони мають зна­чну частку.

– Як позначиться ця війна на світовому продовольчому ринку, на цінах хліба у закор­донних крамницях?

– У багатьох країнах, які ми забезпечували своєю аграрною продукцією, зіткнуться з її де­фіцитом. Війна призводить до зростання цін. Але це, як не па­радоксально, вигідно нашим же аграріям: вони хоч і виробляти­муть менший обсяг харчів, але продаватимуть їх за вищими ці­нами. А відтак більшою буде ва­лютна виручка.

Читайте також: Куди пропав оселедець «Матіас»?