Куди пропав оселедець «Матіас»?

Продуктовий ажіотаж перших днів війни минув. Ситуація з продуктами у львівських магазинах стабілізувалася. Якщо не зосереджуватися на цінах, які з початку війни підскочили на певні товари майже удвічі, то впадає у вічі дещо бідніший асортимент, ніж до війни. Хоча практично всі продуктові позиції на полицях присутні. Щоправда, деякі “довоєнні” продукти зникли з полиць, зате зменшилася частка імпорту й стало більше продукції вітчизняного виробництва.

Зникли магазинчики типу “Това­ри з Італії”, “Товари з Німеччини”, які торгували суто імпортною продукці­єю. У супермаркетах суттєво змінив­ся “оселедцевий” асортимент. На­приклад, повністю зник популярний оселедець “Матіас” в упаковці (його немає і у великих торгових мере­жах). Натомість з’вилося багато осе­ледців українського виробництва. Це, зокрема, продукція львівської компанії “Крамар ЛТД” та одеського «Рыбного мира» (чому одесити досі не в змозі змінити назву на україн­ську?). “Матіас” я знайшла на сайті інтернет-ринку “Шувар”. Зателефо­нувала, аби запитати, чи він справді у наявності. Мені відповіли: “Немає, але він є на ринку. Якщо замовите, то привезуть”.

Гречка, яка останнім часом стала маркером товарної насиченості рин­ку, є всюди. Ціна, щоправда, злетіла – від 30 гривень за пачку на початку війни (тоді її розмітали з полиць) до майже 60 за пачку зараз. У “Сільпо” гречка на вагу – майже 48 грн за кіло.

Загалом у великих торгових ме­режах асортимент практично не зменшився, а подекуди навіть роз­ширився. Полиці з хлібобулочними виробами ломляться, багато різно­видів ковбас, м’ясного копчення, си­рів, молочки, морожених продуктів тощо. Тут також віддають перевагу українському виробнику. (Плюс ма­ють ще таку “фішку”, як “продукція власного виробництва”. Тобто ме­режа замовляє в якогось виробника певну вже фасовану продукцію і ста­вить на неї власну бірку).

Щоправда, у випадку з морепро­дуктами про країну, звідки походить продукт, можна тільки здогадувати­ся...

Наразі не можуть відмовитися торгові мережі від зубних паст і зуб­них щіток, значна частина яких має відношення до російського виробни­ка. Утім, запаси таких щіток уже за­кінчуються... Практично всюди зни­кли косметичні серветки і носовички Cleenex угорського виробництва. Є менш якісний аналог.

“Не можу купити якісного про­пареного рису, – нарікає львів’янка пані Марія. – До війни купувала укра­їнський рис та імпортний – поль­ський, італійський. Зараз цих марок нема. Є неякісний аналог, він роз­варюється, липне, не можу зварити нормального плову”.

“Зараз торгові мережі переорі­єнтовуються на імпорт, тобто за­міщають позиції, які не можуть по­стачати українські постачальники, – розповів “ВЗ” заступник дирек­тора департаменту економічної політики – начальник управління промисловості, підприємництва та інвестиційної політики Львів­ської ОДА Орест Гринів. – Триває підписання контрактів з імпортера­ми, тому можуть бути відсутні пев­ні товарні позиції. Верховна Рада ухвалила закон про звільнення від мит та податку на додану вартість імпорту товарів, що ввозяться під­приємствами. Тому жодних пере­пон завезенню імпортних товарів немає. З логістикою теж усе га­разд”.

Читайте також: Підприємства-«біженці»