Усі коренеплоди багаті на калій

Головна претензія до ко­ренеплодів прихильників правильного харчування та охочих схуднути — крохмаль: він стає причиною жирових від­кладень. Буряк, морква, ріпа та інші овочі потрапили до розря­ду «крохмалистих» завдяки Гер­берту Шелтону, творцю сис­теми роздільного харчування. Було це майже сто років тому. За цей час наше життя значно змінилося, та й дієтологія зро­била крок уперед. Склад про­дуктів добре вивчений та науково доведено: крохмалю у більшості коренеплодів май­же немає. У свіжій моркві його лише 1,5 г на 100 г, у вареній — удвічі менше, у ріпі - 0,3 г, а у буряках — 0,1 г. Більшість ко­ренеплодів дієтологи вважа­ють продуктами із низькою ка­лорійністю. Це означає, що у 100 г овочів менше ніж 50 ккал. Навіть якщо ви на дієті, можна сміливо включати такі корене­плоди у свій раціон.

А ось картопля і батат — осо­бливий випадок. Крохмалю у них справді багато: у картоплі - 17,5%, у бататі - 12,5%. І кало­рійність вища: 60 ккал на 100 г у батату та 77 ккал у картоплі. Дієтологи вважають їх гарнірами, як пасту та крупи.

Але не варто уникати цих продуктів, адже вони багаті на калій і добре насичують. Головне — вибрати правильний спосіб приготування. Найбільш неко­рисна картопля — приготовлена у фритюрі і смажена. Фахівці із харчування не радять часто їсти і картопляне пюре з молоком та маслом. Віддавайте перевагу вареній картоплі, тушкуйте кар­топлю і батат з овочами, готуй­те у скороварці, запікайте. Без­печна для талії денна порція цих крохмалистих коренеплодів — до 100−150 г.

Коренеплоди містять бага­то клітковини, ці харчові волок­на дуже люблять корисні бак­терії у шлунково-кишковому тракті людини, це добре впли­ває на травний процес. Також вона вбирає зайвий холестерин, надлишок цукрів у кишківнику та перешкоджає їх засвоєнню. Тож вживання коренеплодів корисне для серця і судин, фігури і шкіри.

Свіжі коренеплоди, як й інші овочі, є джерелом вітаміну С, який потрібно отримувати що­дня з їжею. У редисі, буряках, моркві, дайконі також багато ві­тамінів А, Е та РР.

Усі коренеплоди багаті на ка­лій. Він потрібний для правиль­ного функціонування нирок, допомагає виводити з організ­му зайву воду, зменшує набря­клість та корисний для серцево­го м’яза.

Коренеплоди зі шкіркою яскравих квітів — джерела біо­флавоноїдів. Ці речовини захи­щають клітини від передчасної загибелі та мутацій. Чим наси­ченіше забарвлення у моркви, ріпи чи зеленої редьки, тим кра­ще.

Є серед коренеплодів овочі з дуже палким характером. Редь­ка, дайкон, редиска мають го­струватий смак. Однак гірчать ці коренеплоди через корисні ефірні олії, у тому числі з антимі­кробними властивостями. Крім того, додавання таких пікантних овочів у страву робить її смак ці­кавішим. Це актуально для тих, хто хоче знизити вагу.

Буряк і картопля обов’язково мають бути термічно обробле­ні. Салати зі свіжих буряків, які були дуже популярні як засіб де­токсу, насправді важкі навіть для здорового шлунка. Якщо є якісь проблеми, то експериментува­ти точно не варто. Буряк збере­же більше вітамінів і мінералів, а смак буде більш насиченим, якщо запекти його або приготу­вати у пароварці чи скороварці. Не варто варити буряки у вели­кій кількості води.

Решту коренеплодів можна їсти свіжими у вигляді салатів або як закуску. Багато корене­плодів стають ніжнішими, якщо їх запекти у духовці або на гри­лі. Додавайте коренеплоди у м’ясне рагу, якщо хочете зроби­ти його ситним і корисним.

Салат із селери і моркви

50 г селери, 50 г моркви, 50 г яблука, 50 г огірка, 1 ч. ложка кунжуту, 70 г сметани, дрібка солі, 0,5 ч. ложки цу­кру.

Натерти яблуко, моркву та селеру на тертці для корейської моркви. Огірок нарізати тонки­ми брусочками завдовжки 2- 3 см. Змішати усі компоненти салату. Додати сметану, сіль та цукор, перемішати.

За бажання можна додати ку­рагу, родзинки та чорнослив. Перед подачею посипати кун­жутом.

Суп із коренеплодів

Для бульйону: 1 морквина, ½ пастернаку, 1 петрушка, ½ цибулі-порей, 1 ріпчаста цибулина, 2 л води, 2 ст. лож­ки олії, сіль — до смаку.

Для овочевої соломки: 300 г картоплі, 100 г топінам­бура, 1 морквина, 1 ріпа, 1 пе­трушка, ½ пастернаку, вода — за потреби, сіль — до смаку, свіжа зелень — за бажання.

Нарізати кружальцями тонкі частини моркви, петрушки, пас­тернаку та цибулі-порею. Цибу­лю нарізати кубиками. Обсма­жити овочі на олії до прозорості цибулі. Викласти овочі у кастру­лю об'ємом не менше ніж 2,5 л і варити овочевий бульйон упро­довж 1 год після закипання на дуже малому вогні. Можна дати йому ще настоятися. Зцідити коріння з бульйону і викинути.

За 30−40 хв до подачі супу очистити і нарізати картоплю на дрібні кубики і почати вари­ти її у підсоленій воді до м’якості (близько 20 хв). Очистити і нарі­зати тонкою соломкою моркву, петрушку, пастернак, турнепс або ріпу, топінамбур — будь- який коренеплід. Варити їх ра­зом із картоплею 10 хв. Вило­вивши варені овочі з окропу, покласти їх у теплий, прозорий та ароматний бульйон і подати, посипавши зеленню.

Морквяні деруни

3 морквини (не соковитих), 1 яйце, 1,5 ст. ложки пшенич­ного борошна, 50 мл олії, ¼ ч. ложки овочевої припра­ви, дрібка чорного меленого перцю.

Очистити коренеплоди від шкірки і промити, натерти на грубій тертці.

Додати яйце, борошно, при­праву та перець. Усе ретель­но перемішати, щоб і яйце, і бо­рошно обволокли нарізку.

Прогріти пательню на пли­ті і влити половину олії. Відра­зу зменшити нагрівання до по­мірного і за допомогою столової ложки викласти частину морк­вяної маси на пательню. Розрів­няти й обсмажити з двох боків по 2 хв, до рум’яності.

Таким чином приготувати ре­шту морквяної маси.

Викласти морквяні деруни на тарілку і подати теплими, зі сме­таною, майонезом, соусом із часником або аджикою.