«Коли бачу фортепіано, мушу зіграти…»

Журналістка «ВЗ» поспілкувалась з Денисом після його робочої зміни.

— Побачила у соцмережах відео, як ви граєте на фортепіано у торговому центрі - у шоломі та з кур'єрською сумкою на спині. Ви дуже круто зіграли. Розкажіть трішки про себе.

— Я сам не сподівався, що так вийде (усміхається. — Авт.). Займаюсь музикою років 19. З дитинства грав у музичній школі. Потім вступив до музичного коледжу ім. С.Людкевича. Але покинув навчальний заклад, і почав грати у музичних групах.

Я не любив класичної музики і пішов на естрадний відділ, щоб навчитися імпровізації, джазу тощо. Але цьому мене там не могли навчити, а інші предмети мене не дуже цікавили. Я ще малий був, мені було 16, вітер в голові (усміхається. — Авт.). Зараз би, напевно, вчився.

Коли пішов з коледжу, півфіналіст «Голосу країни» американець Joshya Pratt запропонував грати у нього в групі. Разом з нами грав буковинець Артем Банар. Він теж був учасником «Голосу країни», його відома пісня «Паляниця». Ми разом грали близько 1,5 роки.

Потім у групах я уже не грав, мені запропонували викладати у приватній музичній школі «Wave Musik». До цього я ніколи не викладав. Думав, що у мене не вийде… Але у мене все вийшло! Я знайшов з дітьми спільну мову. Викладав у цій школі близько року. А потім вирішив, що буду сам викладати і створив власну музичну студію «Piano school» (у майбутньому це буде музична школа). Викладаю два роки фортепіано, і все те, що не вчать у музичних школах: імпровізацію, грати на слух, грати різні мелодії (акорди).

У Львові в музичних школах, на жаль, вчать лише класичної музики. Я все життя шукав вчителя, який би навчив мене імпровізації. Але так і не знайшов його у Львові. Тому вчився сам, здобував досвід.

У мене є учень, йому близько 60 років, він юрист та учениця, якій близько 40 років. Ми з ними музикуємо. Вони не на ті ноти натиснуть, помиляться, і в мене з’являється якийсь твір. Я цей твір можу на уроці написати за 5 хвилин! Мої учні насолоджуються, коли я граю. Просять мене постійно щось зіграти.

— Кажуть, що такі музичні заняття у дорослому віці знімають стрес…

— По-різному буває. Є люди, які в дитинстві мріяли навчитися грати на фортепіано, але в них не було можливості. З’явилась така можливість, бажання і вони вчаться! Але вони не хочуть грати по нотах, не хочуть грати класичну музику. Просто хочуть позайматися для душі. Помузикувати.

— Соцмережі вибухнули коментарями, коли побачили відео, як ви граєте у ТЦ. Розкажіть про той момент, коли ви вирішили зіграти. Це було спонтанне рішення?

— Протягом тижня у мене не так багато годин для викладання. У мене вісім учнів. Є багато вільного часу. Брат каже: «Йди, спробуй попрацювати кур'єром.

У мене було замовлення у «Victoria Gardens». Я мав забрати його у ресторанчику на горі. Коли йшов за ним, побачив фортепіано… Забрав замовлення, спускаюся, думаю: «Та заграю…». Я вже трохи поспішав… Сів з сумкою, скоренько зіграв дві композиції (це були власні твори). Обертаюсь, люди мені поплескали. Думаю: «О, клас!». І побіг відвозити замовлення.

— Мабуть, музика дозволила вам трішки розслабитись. Робота кур'єра є досить складною, але прибутковою.

— Я не можу без фортепіано, — каже Денис Омеля. — Коли бачу інструмент, мушу зіграти. Для мене це велика насолода! Особливо, коли граю свої твори, це для мене щось дуже близьке. Мої учні кажуть, коли слухають мої твори, у них з’являються якісь образи, картини.

Я відпрацював десь тиждень… Думав, що робота кур'єра є простішою. Але я дуже хотів погасати на «мотику». Взяв в оренду електричний мотоцикл, і вирішив поєднати це бажання з кур'єрською доставкою. Я не кручу педалі, але ця робота дуже вимотує! Вона є фізично важкою, але прибутковою. Тому у цій сфері працює так багато людей.

Коли викладаю фортепіано, взагалі не втомлююсь. На уроках навпаки заряджаюсь. Робота кур'єра складна, але мені подобається.

— Пригадуєте, як у львівське кафе зайшла акторка Анджеліна Джолі… А за столиком сидів хлопець, який в цей момент «втикав» в телефон і не помітив її. Це фото облетіло весь Інтернет. І той хлопець став зіркою. Коли побачила відео з вами, згадала цей випадок…

— Пригадуєте, як на початку війни на львівському вокзалі під сиренами грав піаніст Alex Pian. Він зіграв композицію топового композитора Ганса Циммера. Він пише саундтреки до фільмів. Це найкращий композитор у світі! Це відео з львівського вокзалу вразило німецького композитора, і він показав його у себе на концерті…

Коли відео з торгового центру з’явилося у соцмережах, я був в шоці. Мої знайомі почали мені його скидати, і запитувати, чи це я? (усміхається. — Авт.).