Караїмські пиріжки — у переліку самобутніх кулінарних традицій
Історія української кухні дуже колоритна, адже у кожному регіоні є свої унікальні традиції та обряди. Особливе місце у ній займає східна кухня. До нашого національного надбання внесено пиріжки караїмської кухні - «аяклак»
Караїми — тюркський народ, один із найменших корінних народів України, його, як і кримчаків та кримських татар, визнано корінним населенням Криму. Тому ще чотири роки тому рецепт караїмських пиріжків, найпопулярнішої їхньої страви, включено до переліку нематеріальної культурної спадщини України.
Караїми є нащадками тюркського племені узунів та аборигенного населення півострова Крим. З 2000 караїмів у світі в Україні живе 1100. Представники цього народу також мешкають у Туреччині, Ізраїлі та Єгипті, куди невелика частина переселилася у XIV столітті. Цей народ перебуває на межі зникнення.
Караїмські пиріжки, або аяклак, — національна страва караїмів. За автентичним рецептом — це хрумкі соковиті пиріжки з сирим баранячим м’ясом, яке готується у процесі випікання пиріжків. Також аяклак роблять з баранячими кишками та шлунками (вони називаються джеги аяклак), картоплею або м’ясом і картоплею (такі робили в небагатих сім'ях, на пів кілограма м’яса використовували одну-дві картоплини), твердим і кисломолочним сиром (кавурлган пенір аяклак).
Караїмські пиріжки господиня подавала до обіду, коли за столом збирається вся сім'я. Спершу страву куштував глава сімейства після молитви- подяки за «хліб-сіль». Якщо баранина приготувалася, другий пиріжок господар подавав літньому родичу за столом чи гостям, потім — дітям. Після закінчення трапези хліб цілували зі словами «Танрі бераха берсін!» — «Нехай Бог благословить!».
Кухня караїмів досі зберегла старовинні тюркські традиції. Донині серед караїмів популярне прислів'я «Бабам ашаман ашні мен де ашамам», яке означає «Їжу, яку не їсть мій батько, і я не їстиму». Найпопулярнішою їжею вважали в’ялене та сушене м’ясо. Так харчувалися і в племенах кочівників-скотарів, і хліборобів.
Аяклак
Для тіста: 650 г борошна, 250 г курдючного жиру або вершкового масла, 2 яйця, 200 г води, 1 ст. ложка оцту, по ½ ч. ложки солі і цукру.
Для начинки: 600 г баранини або яловичини, 2 цибулини, сіль і перець, 3−4 ст. ложки води і перемішати.
Тісто. Борошно просіяти в миску, масло (в оригінальному рецепті - курдючний жир) посікти і змішати з борошном. Додати яйця, воду зі столовою ложкою оцту (для хрусткості), сіль і цукор. Замісити тісто і поставити на 1 год у холодильник.
Начинка. Дрібно нарізати баранину або яловичину (свинину караїми не вживали), додати дрібно посічену цибулю, посолити і поперчити, влити кілька ложок води і перемішати. Якщо готуєте начинку з яловичини, слід додати курдючний жир — так буде соковитіше, або інший жир.
Готове тісто нарізати і тонко розкачати на коржики діам. 10−12 см і завтовшки 2,5 мм. На кожен коржик викласти по столовій ложці начинки, защепити краї і зробити вздовж них косичку. Має вийти пиріжок на вигляд, як вареник.
Посередині пиріжок двічі проколоти наскрізь із двох боків — ці дірочки називаються бурун, що означає «ніс» караїмською. Вони потрібні, щоб краще пропеклося м’ясо і щоб виходила пара. Пиріжок скропити підсоленою водою, викласти на змащене деко і поставити в розігріту духовку на 40 хв. Готові пиріжки залишити під серветкою на 10−15 хв.