Птахам — корисний, садам — шкідливий

У далекому дитинстві хрущі були однією з наших хлопча­чих забавок. Коли хтось із дру­зів не зробив домашнього за­вдання або боявся відповідати біля класної дошки, вируча­ли саме вони, маленькі «аеро­плани». До їхньої лапки зби­точники прив’язували нитку і у критичний момент давали жу­кові можливість злетіти. Його кружляння по класній кімнаті зчиняло дівочий вереск, хлоп­чачий регіт, вчительський гнів і, як наслідок, урок було зірва­но.

А ще у 70-ті роки наївні ді­тлахи збирали крильця жуків і носили їх в аптеку, бо хтось сказав, що за цю «лікарську си­ровину» добре платять…

Нині про травневих хрущів ходить переважно погана сла­ва. Їхні личинки безжально під­точують корінці сільськогос­подарських культур і плодових дерев, а дорослі особини жу­ють молоде листя, вигризають солодку серцевину цвіту ягід і фруктів.

Але є і користь від травне­вого хруща. Ним, багатим на протеїн, харчуються птахи, кроти, їжаки, борсуки, ящірки, кажани, деякі види риб. Наче­пите таку наживку на гачок сво­єї вудки — і ваш поплавок тут же затанцює…