Кучерява пряність

Неповторного смаку й аромату — солодкуватого, трохи різкого, з легкою гірчинкою надає петрушці ефірна олія, що є в її листі, стеблах і коренях. Серед пряних овочів петрушка по праву займає провідне місце: її можна додавати до усіх страв, крім солодких.

Петрушка — чудовий поміч­ник за відсутності доброго апе­титу, анемії, анорексії, депресії, виразок та гастритів, у випадках застарілого ревматизму та роз­ладів травлення. Вона незамін­на для регулювання діяльнос­ті печінки та нирок, стимуляції виділення травних ферментів, відбілювання зубів, зміцнення ясен, посилення перистальтики кишківника та нормалізації об­міну речовин. Можна викорис­товувати зелень петрушки як природний освіжувач дихання, вона допомагає згладити навіть запах часнику.

Для нормального функціо- нування надниркових залоз, щитовидної залози, а також зміцнення кровоносних судин використовують сік петрушки. А також у випадках цукрового діабету, кон’юнктивіту, офталь­мії, катаракти, деяких хвороб сечостатевої сфери, водянки, для покращення роботи серце­во-судинної системи.

Селекціонери вивели з цієї рослини різні сорти: одні роз­водять заради зелені, інші — заради коренеплодів. Тому культурні сорти кучерявої пе­трушки можна умовно поділити на кореневі та листові.

Зелена листова петрушка — одна з головних трав нашої кух­ні, так само як і європейської, східної, американської. Коли кажуть «додайте зелень», зде­більшого мають на увазі «до­дайте петрушку та іншу зелень» (кріп, кінза, базилік, шпинат, се­лера, зелена цибуля…).

Петрушку кладуть у сала­ти, яєчню, закуски, супи, рагу, пасту, м’ясні та рибні страви, соуси, випічку. Корінь петруш­ки піде в супи, рагу, соте та інші овочеві страви, в начинку для фаршированих страв, у холо­дець і заливне.

Кореневу петрушку викопу­ють у вересні й, обрізавши лис­тя, кладуть на зберігання.

Картопляний салат з лимонними огірками та песто з петрушки

500 г дрібної молодої кар­топлі, сіль, чорний перець.

Для огірків: 400 г дрібних огірків, 1 великий лимон.

Для песто: 80 г петрушки, 2 зубчики часнику, 80−100 г олії.

Картоплю помити щіткою. Зва­рити «у мундирі» в киплячій підсо­леній воді до м’якості, 20−30 хв, залежно від розміру та сорту.

Огірки нарізати шматочками завтовшки 2−3 см. Вимити ли­мон щіткою, обсушити. Дрібною терткою натерти цедру. Вичави­ти з лимона сік. Змішати цедру та сік з огірками, посолити, по­перчити, залишити на 10−15 хв.

Для песто дрібно посікти пе­трушку та часник із сіллю, ви­класти у склянку занурюваль­ного блендера, залишити на 5 хв, потім подрібнити бленде­ром на пасту, поступово підли­ваючи олію. Поперчити.

Готову картоплю злегка роз­чавити (якщо великі картопли­ни, розламати їх руками на шма­точки). Змішати картоплю із 2 ст. ложками песто. Додати огірки разом з соком, що виді­лився, і за бажання приправити ще песто і чорним перцем. Від­разу ж подавати.

Зелений соус на зиму

0,5 кг зелені петрушки, 0,5 кг зелені кропу, 4 зубчики часнику, 4 болгарські перці, 4 помідори, 3 ст. ложки солі.

Зелень вимити та ретель­но обсушити. Збити блендером (подрібнювачем), краще части­нами. Помідори допомагають подрібнити масу. Додати сіль, перемішати.

Готовий соус перекласти в суху банку, закрити кришкою та зберігати у холодильнику.

Можна додавати в майонез, сметану, класти в супи, рагу.