«Хто з калиною знається, той в здоров‘ї купається»

Калина — унікальна ягода, яка дозріває двічі. Формально вона достигає восени, коли стає червоною, але свого багатогранного тонкого смаку набуває лише після перших заморозків. Незважаючи на мороз, калина не втрачає своїх цілющих властивостей, стає солодшою.

Калину здавна вважають цілющою. Ягоди мають ан­тимікробну, загальнотоні­зуючу та заспокійливу дії, під­вищують імунітет. Настій калини добре допомагає у випадках кашлю, застуди, нападів аст­ми, судинних спазмів, гіпер­тонії та атеросклерозу, загоює рани, а сік цієї ягоди застосову­ють від вугрів та прищів. Відвар квіток калини допоможе відно­вити втрачений голос навіть за значної хрипкості. Кора — чудо­вий кровоспинний засіб, здавна її застосовували у випадках ряс­них кровотеч.

Сік з ягід калини покращує колір обличчя, розгладжує дріб­ні зморшки і омолоджує шкіру. Та вагітним калина категорич­но протипоказана. Не можна їсти калину людям, схильним до тромбоутворення, котрі ма­ють знижений тиск і підвищене згортання крові.

Плоди усіх видів калини їстів­ні (подобається їх смак чи ні - це інше питання), але вживати слід лише повністю достиглі ягоди і знати міру.

З калини готують киселі, компоти, соки, сиропи, желе, настоянки, соуси до м’ясних страв, начинки для пирогів. Для тривалого зберігання яго­ди калини висушують чи замо­рожують, або ж перетирають із цукром. Калину варто збира­ти після заморозків, коли вона втрачає свою гіркоту. Щоб збе­регти корисні властивості кали­ни, способи приготування ягід мають бути максимально ощад­ливими.

Варення з калини

800 г калини, 800 г цукру, 1,5 л води для варіння кали­ни, 150 мл води для сиропу.

Перебрати калину і промити під проточною водою. Щоб не пом’яти ніжні ягоди, зриваючи їх із гілочок, можна робити це за допомогою виделки.

Покласти калину в киплячу воду і варити 3−4 хв, відкинути на друшляк.

Засипати цукор у кастру­лю з товстими стінками, додати 150 мл води і перемішати. По­ставити на вогонь і варити си­роп, помішуючи, до розчинення цукру. Всипати в сироп кали­ну. Варити на середньому вогні 20 хв, знімаючи піну.

Розлити гаряче варення у не­великі простерилізовані баноч­ки, закрити кришками.

Пряний соус з калини до м’яса

180 г калини, 30 меду, 50 г цукру, перець чилі і сіль — до смаку, 2 гвоздики, 2 гороши­ни чорного перцю.

Помити стиглу солодку кали­ну, обсушити на рушнику.

Протерти ягоди через мета­леве сито, допомагаючи собі ложкою. Перелити пюре в не­велику каструлю або сотейник, додати трохи води і довести до кипіння.

Нарізати перець чилі якомога дрібніше. Якщо ви не хочете, щоб у соусі траплялися його шматоч­ки, використайте сушений чер­воний перець. Додати гвоздику, перець, сіль і цукор, перемішати. Тримати на вогні 2−3 хв.

Наприкінці приготування до­дати мед та вимкнути плиту. Якщо достатньо солодко, мед можна не додавати. Подава­ти охолоджений соус до м’яса, курки, паштетів, м’ясної наріз­ки.

Зацукрована калина

0,5 кг калини, 0,5 кг цу­кру.

Ретельно перебрати ягоди кали­ни, помити і добре просушити на кухонному руш­нику.

На дно чистої банки (об'ємом до1 л) насипати цукор. Він має покрити дно.

Додати 3−4 невеликі жмені калини, потім — 3 ст. ложки цукру.

Чергувати шари, доки не заповнить­ся вся банка. Останній шар має бути із цукру.

Щільно закрити кришкою та потряс­ти банку, щоб цукор рівномірно розподі­лився. Зберігати у холодильнику.