Айва — чудовий противірусний засіб

Ароматні плоди айви схожі на груші чи яблука. На Середземному морі айву вважали символом родючості та богині кохання Венери. Айву навіть використовували для освідчення — закохані дарували плоди своїм обранцям.

За варіння цей фрукт ви­діляє багато пектину, що желює розчин до густого стану. Завдяки цій властивості португальці назвали айву «мар­мело», від чого й походить сло­во «мармелад».

У плодах айви багато пекти­нових сполук та дубильних ре­човин, які й надають їй своє­рідного смаку. Також у м’якоті висока концентрація цукрів: фруктози, глюкози; калію, залі­за, кальцію, фосфору та міді.

З давніх-давен айву вва­жали особливою лікарською рослиною, і використовува­ли відвар плодів для лікування захворювань шлунка і кишків­ника. В’яжучі речовини у скла­ді айви допомагають у випад­ках проносу та блювоти. Якщо слизові шлунково-кишкового тракту запалені, пектин обво­лікає тканини та прискорює їх загоєння.

Слизовий відвар насіння айви має кровоспинні власти­вості, тому його застосовували за маткових кровотеч і для зу­пинки кровохаркання.

Антисептичні властивос­ті айви допомагають у лікуванні тріщин, запальних захворювань горла та шкіри.

Флавоноїди та фітопоживні речовини, що є у плодах айви, успішно борються з вільними радикалами, які спричиняють захворювання очей та руйну­ють їхню сітківку. Айва також до­помагає за «нічної сліпоти», що часто виникає у літніх людей. Регулярно вживаючи цей фрукт, можна знизити ризик виникнен­ня розладу зору.

Вміст заліза в айві вищий, ніж у більшості фруктів, проте слід пам’ятати, що цей мікроеле­мент із рослинної їжі засвоюєть­ся у мінімальній кількості.

У сирих плодах насіннєву ко­робочку слід вирізати. Амігда­лін у насінні надає айві запаху гіркого мигдалю і небезпечний для здоров’я. За недостатнього очищення пуху з поверхні плода виникає подразнення голосо­вих зв’язок і гортані, що призво­дить до кашлю.

Завдяки високому вмісту за­ліза у складі айви фрукт корис­ний людям з недокрів'ям як додатковий засіб у лікуванні за­лізодефіцитної анемії.

Сирою айву їдять рідко, її кислий і терпкий смак мало кому подобається. А ось аромат зба­гатить смак чаю, якщо поклас­ти туди кілька свіжих скибочок. Варіння робить кісточки безпеч­ними. Шкірку зрізають повністю або хоча б знімають пушок.

З айви можна робити дже­ми, желе, мармелад та пудин­ги. Різні країни використовують айву по-різному, часто як аро­матизатор. В Іспанії айву дода­ють у макарони і подають як гар­нір із сиром. У Марокко фрукти айви додають у м’ясні супи або висушують на сонці до стану су­хофрукта та їдять, посипаючи корицею. Айва смачна не лише у солодких стравах — вона на­дає пікантного аромату м’ясу та овочам, кислим соусам.

М’ясо з айвою у горщиках

300 г айви, 500 г свинини (яловичини або птиці), 1 ци­булина, 30 мл олії, сіль, чор­ний перець.

Айву помити, очистити пушок зі шкірки, нарізати на часточки, вирізати насіннєву коробку. На пательні розігріти олію і виклас­ти часточки айви. Обсмажувати на сильному вогні, щоб зверху утворилася скоринка. Щоб пло­ди не пускали сік і не тушкували­ся, обсмажувати її частинами. Усередині шматочки залиша­ються сирими — їх треба посо­лити та поперчити.

Тим часом м’ясо поділи­ти на шматки і швидко обсма­жити в олії, що залишилася від айви. До готовності не доводи­ти, після утворення скоринки перекласти в порційні горщи­ки, додати цибулю, нарізану пів­кільцями, посолити і поперчити. Злегка залити водою та накрити кришкою.

Запікати в духовці, розігрітій до 200°С, майже до готовності м’яса. Після цього додати айву і тушкувати ще 20 хв.

Філе курки, фаршироване айвою

1 куряче філе (без шкіри), 1 айва.

Для соусу: 100 г твердого сиру, 1 зубчик часнику, сіль і чорний мелений перець — до смаку.

Сир натерти на середній тертці. Часник вичавити. Зміша­ти сметану, сир, часник, сіль та перець. Перемішати.

Айву промити, розрізати вздовж навпіл, очистити від на­сіння. Кожну половинку наріза­ти півкільцями завтовшки 5 мм.

Курячі грудки вимити, обсу­шити, розрізати вздовж хреб­та на 2 частини. У кожній частині зробити 4−5 глибоких поперечних розрізів.

Викласти курку у форму для запікання. Змастити грудку соу­сом так, щоб маса потрапила в розрізи. Викласти у розрізи на курці скибочки айви.

Запікати у розігрітій до 180°С духовці 45−50 хв. Якщо айва по­чне підгоряти, накрити фольгою форму.

Джем із айви

1 кг айви, на кінчику ножа лимонної кислоти, 750 г цу­кру, вода, щоб покрити пло­ди.

Плоди помити, зняти шкірку, розрізати та вирізати кісточки. Дрібно нарізати айву і покласти в каструлю з водою. Варити до м’якості близько 20 хв на серед­ньому вогні, перевіряючи шма­точки, — час варіння може від­різнятися. Як тільки айва стане м’якою, розім'яти плоди товка­чем на пюре і всипати цукор та лимонну кислоту. Все ретельно перемішати і за потреби додати ще води. Проварити на невели­кому вогні не менше 15 хв і за­крити в простерилізовані скляні банки. Зберігати у холодильни­ку.