Передплата 2025 ВЗ

Чия жадібність не дозволяє дійти згоди щодо миру?

Президент США Дональд Трамп не забарився відповісти на слова президента України Володимира Зеленського, що Україна ніколи не визнає Крим російським. Він сказав: «Ніхто не просить Україну визнати Крим російським». Так вже й ніхто? І навіть пан Вітхов не просить?

А… Ми забули, що пан Вітхов не обіймає державної посади і тому його вимоги не збігаються з позицією американської влади. Тож подякуємо урядові президента Трампа, що він не визнає Крим російським.

Далі Трамп каже, що це президент Барак Обама здав Крим росії у 2014 році. Але ж саме президент Обама ввів санкції проти росії, які їй не дають змоги видобувати вкрадений газ і по цей день. І саме президенту Трампу дуже кортить ці санкції скасувати.

А… Ми забули, що у Криму зовсім немає покладів газу, принаймні президенти Трамп, Зеленський та путін жодного разу не згадують цейклятий газ.

путін розказує байки про “руський мір” як причину загарбання Криму. Трамп згадав, що Крим був здавна базуванням якихось страшних російських підводних човнів. Так, якби не існувало Північного або Тихоокеанського флотів росії, які дійсно мають вихід до світового Океану і можуть загрожувати США та їхнім союзникам. А у Чорному морі підводні човни можуть бути тільки легкою здобиччю у разі війни з країнами НАТО, тому що член НАТО Туреччина просто не випустить їх до світового Океану. Тож базування підводних човнів у Криму потрібно президенту Трампу, щоби
приховати реальний інтерес до газу, як путіну потрібно прикриватися “руськім міром”.

А Зеленський не згадує про кримський газ вже з абсолютно незрозумілих причин, бо Україні немає ніякого сенсу приховувати той факт, що у Криму лежить 80% усіх покладів українського газу.

Зараз, коли Трамп виправдовуючись, водночас хоче перекласти відповідальність за затягування переговорів на Зеленського, настав час президенту України голосно назвати обсяги та вартість кримського газу, щоб всім стало зрозуміло чия жадібність не дозволяє дійти згоди щодо миру.

Президент України може запропонувати розподіл кримського газу у таких пропорціях: 33% отримує уряд України,33% - уряд росії і 34% - консорціум західних нафтовидобувних компаній, які несуть основні витрати.

Остаточна вартість газу невідома, але є усі підстави вважати, що його лежить щонайменше на 5 трильйонів доларів. Отже, 33 відсотки становлять 1,66 трильйона доларів, які будуть надходити протягом 15 або більше років, залежно від темпів видобування. Щоб було зрозумілим наскільки великою є ця сума у 1,66 трильйона доларів, нагадаємо, що уся дохідна частина бюджету уряду України у передвоєнні роки не перевищувала 40 мільярдів доларів. Тобто це у 40 разів більше річних доходів уряду України. Якщо вивести з замовчування вартість кримського газу, то цей факт більше, ніж будь-яка інша інформація, сприятиме мирним переговорам, бо тоді росія буде весь час виправдовуватися, чому вимагає більше, ніж 33% вкрадених нею у 2014 році покладів газу.

Чи ускладнить це президенту Трампу ведення переговорів? Ні! Бо це додасть йому моральні козирі у перемовинах з росією, мовляв, негарно так багато красти.

Щоправда, дещо постраждає овіяна міфами здатність президента Трампа укладати складні угоди, бо всі побачать, що угода не така вже й складна.

Але це стосується не тільки президента Трампа, і не тільки цієї угоди.

Всі речі на цьому світі стають менш загадковими, якщо їх називати своїми іменами.

Тож побажаємо президенту Трампу успіху у цих мирних зусиллях, бо ніхто у них не зацікавлений більше, ніж українці.