Осінні ананаси…

І ти вже розумієш, що «попав». Зараз тебе пригощатимуть «ананасами з кабачка», інших варіантів немає. Треба було раніше тікать, але вже пізно. Тепер доведеться платити за легковажність.

Господиня з неабиякою інтригою вносить з погреба скляну банку, і щедро накладає тобі на тарілку «ананасів». Ананаси схожі на кабачок в цукровому сиропі. І на вид, і на колір, і на запах, і на смак… На ананас кабачки ніяк і нічим не схожі, бо й не зобов’язані.

Але коли ти їй скажеш, що кабачок схожий на кабачок, то тебе в цій хаті, і в цьому дворі проклянуть навіки.

Тому ти гидко плямкаєш тими «ананасами» і намагаєшся зобразити на лиці заінтересованость і здивування опитного дегустатора…

Кажеш акуратно: важко вгадати напевно, але, як на мене, схоже чимось на ананаси…

Господиня полегшено й щасливо зітхає… Тест пройдено!

Потім пирскає: «Це — кабачок!»

— Та не може такого бути! — фальшиво й награно дивуєшся ти, і ще кілька разів повторюєш: «Кабачок! Треба ж тобі таке! Зроду б не подумав»…

Вже на порозі, задоволена й щаслива жінка каже: «Чекай! Зараз дам тобі банку манго. З гарбуза»…

І йдеш ти з тією банкою «манго» додому. І викинуть комусь за паркан не можеш, хоч уже й ніч. Вислідять, побачать, розкажуть, проклянуть!

Джерело