Чорнобиль — 39 років з дня найбільшої техногенної катастрофи в історії людства

У ніч на 26 квітня 1986 року, о 01:23, на четвертому енергоблоці ЧАЕС стався вибух, що зруйнував частину реакторного блоку й машинного залу. Внаслідок аварії спалахнула пожежа, яка перекинулася на дах третього блоку. Пожежникам вдалося загасити полум’я лише до ранку, а в самому реакторі - лише 10 травня, коли вигоріла більшість графіту.

Після вибуху в небо піднялася радіоактивна хмара, яка охопила території України, Білорусі, Росії, а також багатьох країн Європи — зокрема Швецію, Німеччину, Австрію, Норвегію, Фінляндію, Грецію, Румунію та інші. Аварію було класифіковано за найвищим — сьомим — рівнем небезпеки за Міжнародною шкалою ядерних подій.

Радянське керівництво тривалий час приховувало факт катастрофи. Першими про підвищення рівня радіації повідомили у Швеції, тоді як перше офіційне повідомлення в СРСР з’явилося лише 28 квітня.

Спочатку з небезпечної зони евакуювали мешканців у радіусі 10 км, згодом — 30 км. Радіаційне забруднення охопило 2293 населені пункти України, у яких наприкінці 1980-х проживало понад 2,6 мільйона людей. Із сільськогосподарського обігу було виведено понад 5 мільйонів гектарів земель.

Ліквідувати наслідки аварії вдалося завдяки самопожертві тисяч ліквідаторів — багато з них загинули або отримали важкі ураження. За оцінками, лише за перший місяць після вибуху від радіації померли від 30 до 200 пожежників і працівників АЕС.

Наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили бетонним «саркофагом», під яким залишилося близько 95% ядерного палива. Через поступову деградацію конструкції Україна ініціювала створення нового об'єкта — Нового безпечного конфайнменту. Його будівництво стартувало 2012 року, а вже 29 листопада 2016 року гігантську арку насунули на старий «саркофаг». У липні 2019 року НБК було офіційно введено в експлуатацію.

Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році ЧАЕС потрапила під російську окупацію. Загарбники зайняли об'єкт у перший день вторгнення, 24 лютого. Вони взяли в полон українських військових та фактично утримували цивільний персонал як заручників.

Упродовж п’яти тижнів окупації станція кілька разів залишалася без електропостачання, яке життєво необхідне для охолодження відпрацьованого ядерного палива. Світ знову опинився на порозі екологічної катастрофи.

Після деокупації Чорнобильської зони було зафіксовано значні руйнування: розграбовані й пошкоджені офіси, знищена техніка, виведена з ладу автоматизована система контролю радіаційного стану. За оцінками Державного агентства з управління зоною відчуження, загальні збитки від російської окупації перевищили 100 мільйонів євро.