Найбільша проблема України — це відсутність балансів і майже знищені інституції

Найбільша проблема сучасної України — це відсутність балансів і дуже слабкі, майже знищені інституції.

Свобода слова і стійкість американської демократії захищені першою поправкою до Конституції, виборами щодвароки, і дуже сильними і конкурентними партіями. Сильним Конгресом і незалежними судами. І така інституційна конкурентна система пережила Трампа, який тяжіє до авторитарного і популістського стилю управління.

Українська правоохоронна система (можливо, за винятком нової антикорупційної) надзвичайно політично залежна. Як залежним є і парламент через наявність монобільшості і уряд, який радше можна назвати урядом «чєгоізволітє», ніж українським урядом.

Тому не дивно, що за журналістами стежать, і роблять це найімовірніше правоохоронні органи. І я далека від думки, що роблять це силовики з власної ініціативи.

Журналістів, як інститут «четвертої влади», вже давно пробують замінити ручними і зручними ТГ-каналами. А тепер їх вже показово «карають» силовими акціями невідомих осіб та записами приватних вечірок.

Бо якщо вдавалося всі пʼять років це робити з таким інститутом, як опозиція, стежити, знецінювати, порушувати права, то потім це поширилося на весь парламент. Врешті і на журналістів.

Якщо цензура проходить легко завдяки єдиному марафону, то рано чи пізно захочеться зачистити і решту студій та видань.

Влада розбещує, а абсолютна влада розбещує абсолютно. В нас влада абсолютна. Бо монобільшість, цензура, війна, повістки, залежні правоохоронці, страх і закриті кордони.

Щоб відстояти свою державу в цій екзистенційній війні ми маємо всі грати за правилами і відбудувати інституції — працюючий і дієвий парламент, сильний професійний уряд, якісну журналістику замість пропаганди, незалежну правоохоронну систему, сильну опозицію, чесні вибори та інститут репутації, який в 2019 хакнули по приколу «весільні фотографи».

Вже давно не смішно. Країну треба перезасновувати з нуля. З працюючими інститутами і прозорими правилами. І з розумінням що «по приколу» більше не вийде.

Нині це умова виживання.

Джерело