Якщо потрібен результат — ти будеш грати за правилами, а не намагатися їх змінити
Ще про дипломатію
Близькі друзі знають, що я ненавиджу костюм, туфлі й особливо краватку (дуже близькі друзі жартують: ти ненавидиш краватки, тому що в одному з минулих життів тебе повісили).
Але йдучи до дипломатів, вдягаю ці три ненависні речі. Тому що правила гри такі. Навіть коли самі дипломати у светрах.
Якщо потрібен результат — ти будеш грати за правилами, а не намагатися їх змінити. Із ввічливості не зроблять круглі очі, побачивши тебе не за формою. Але висновок зроблять.
Костюм, краватка й туфлі — це повідомлення: «Хлопці й дівчата, я знаю правила і буду за ними грати, прийміть мене у гру».
Я для себе називаю це «принцип Герцля». Колись багато років тому прочитав, що засновник сіонізму Теодор Герцль вимагав від всіх єврейських переговорників (Ізраїлю ще не було, вони якраз вели переговори про його створення) завжди бути одягненими максимально охайно й офіційно. Щоб перебити типовий в європейській культурі образ неохайно вдягненого єврея, який завжди щось просить. Іноді до курйозів у 40-градусну спеку влітку на ізраїльській землі. Але повідомлення було чітким: ми розриваємо з середньовічною традицією, ми модернові європейці ще більше, ніж ви самі.
Багато років поспіль я був членом ради директорів всесвітньої професійної асоціації (нині не висував свою кандидатуру, бо не можу їздити на заходи). Десь років сім тому з’явилася й почала поширюватися традиція відмови від краваток на бізнес-заходах. Почали її, як не дивно, британці, яких заведено вважати прихильниками строгого стилю. Але я краватки не зняв, так само як і кілька інших колег з різних, але подібних до України куточків світу. Бо нам треба посилати повідомлення.
А так я надаю перевагу джинсам і кросівкам, ненавиджу костюм й особливо краватку. Схоже, таки дійсно повісили.
