«Гордість казахського народу»

До того ж, ризик отримати поранення або загинути в Україні у багато разів більший, ніж у країнах Центральної Африки, де були розквартировані «вагнерівці» до російської агресії.

Ультиматум МО росії з вимогою підписати до 1 липня 2023 року контракт на гірших умовах дратував людей, які обрали своїм ремеслом вбивати за гроші. Вони були налаштовані захищати свої профспілкові інтереси зі зброєю у руках. І це становило для кремлівської влади значно більшу загрозу, ніж похід шахтарів на столицю, щоби бити касками по асфальті з вимогою поліпшити умови праці. Незадоволеним був і сам власник приватної військової компанії Пригожин, бо і він мріяв продавати курячі яйця МО росії по 17 гривень, але в міністра Шойгу були більш лояльні постачальники — по 19 гривень за кілограмо-штуку. «Герой» Бахмута вважав це особистою образою і тому вимагав замінити міністра-корупціонера. Те, що Пригожин був незадоволений виконанням умов, на яких він погодився привезти своїх головорізів з Африки в Україну, підтвердив і путін, коли озвучив цифри, які з російського бюджету виділяли «вагнерівцям».!Питання тільки скільки з цих виділених бюджетних коштів дійшло до Пригожина, а скільки прилипло до рук «хороших» руських у МО і деінде. У всякому разі, коли російське телебачення показало наповнений грішми автобус, що нібито належав «Вагнеру», Пригожин сказав, що були ще два буси, які зникли у невідомому напрямку. Отже, якщо з обіцяних грошей до Пригожина дійшла лише третина, то й не дивно, що він вважав себе ошуканим.

Крім того, примушуючи всіх «вагнерівців» до підписання контракту з МО росії, міністр Шойгу позбавляв Пригожина найкращих вояків, що забезпечували його основний бізнес в Африці. Цей бізнес полягає у тому, що приватна воєнна компанія «Вагнер» забезпечує утримання влади для тамтешніх диктаторів у обмін на дозвіл видобувати різні корисні копалини.

Пригожин був ображений і цими ворожими діями Шойгу та мріяв помститися.

Генерали Суровікін та Алексеєв звернулися до кримінальної совісті Пригожина і закликали його поважати авторитет всенародно обраного царя. Цей заклик не знайшов відгуку у збентеженій душі Пригожина, і він наказав командиру Дмитру Уткіну просунутися якомога ближче до місцезнаходження своїх кривдників, щоби забити їм «стрілку» або щось твердіше. Уткін пройшов з військом повз Липецьк і наблизився на відстань трьох годин їзди до Садового кільця.

Це справило позитивне враження на шахіншаха всіх злодіїв в законі, і він оголосив, що вимоги профспілки «робітників калаша та кувалди» є цілком справедливими, і їх слід задовільнити.

Скоріше за все, «мирова угода» між цими персонажами «Бандитського Петербурга» полягає у тому, що Пригожин забирається до Африки разом з тими вцілілими найманцями, яких він привіз до України. А ті найманці, яких він набрав в росії вже після 24 лютого 2022 року, переходять на контракт до МО росії.

Отже, путін залишається при владі і його заслуги перед народом є безперечними. Тільки ці заслуги є безперечними перед фінським народом, а не російським. Щоправда, і у номінації на звання «Гордості фінського народу» він залишається на другому місці після пана Леніна. Бо той подарував фінам незалежність від Мордора, а путін подарував лише більше гарантій від нападу «імперії зла». Втім, і цього достатньо, щоби вважатися гордістю фінського народу, бо значно покращує інвестиційну привабливість Фінляндії.

Щодо заслуг путіна перед акціонерним товариством з назвою «російська федерація», то тут йому немає чим похвалитися. Хоча невпинне зростання цін на нафту з 2000 по 2008 рік і зробили його кандидатом на звання «Гордість російського народу», його подальші ганебні дії у Грузії, Сирії, а особливо, в Україні, знівелювали усі нафтові подарунки, які доля приготувала для нього. Наразі він впевнено лідирує у номінації на звання «Ганьба російського народу».

Розуміючи, що безнадійно зганьбився, він вирішив вдатися до улюбленого захисту злодіїв, тобто волати: «Тримай злодія!»
З цією метою оголосив, що президент Зеленський є «Ганьбою єврейського народу». Президент Зеленський не належить до єврейського народу. Тому, що єврейський народ наразі живе у державі Ізраїль і розмовляє мовою іврит. А Зеленський живе в Україні і розмовляє українською мовою. Він всенародно обраний президент українського народу. І не путін, а український народ буде давати оцінку обраному президенту. Але це вже буде після війни.

Ми наразі можемо впевнено стверджувати, що президент Зеленський разом з генералами Залужним, Наєвим, Сирським, Тарнавським є гордістю казахського народу, бо рятує цей народ від російської агресії. Напередодні широкомасштабної війни проти України росія вже втрутилася у справи казахів своїм спецназом. Немає сумнівів, що в разі падіння Києва, наступною жертвою агресорів став би Казахстан з його значними природними ресурсами.

В усіх цивілізованих країнах релігійна або етнічна ознака є приватними подробицями людини і не впливають на її рівні права з рештою громадян.
Тільки в росії, як спадкоємиці Радянського Союзу, громадян ділять за етнічною ознакою. Тому народи Кавказу там звуться чурками; карели, естонці, білоруси — чухною, народи Півночі узагальнено називають чукчами, щоби було про кого розповідати анекдоти…
Оскільки й Україна була частиною Радянського Союзу, і його міфи теж закарбувалися у свідомості частини наших громадян, слід нагадати
факти, а не міфи щодо юдейської релігії, на фоні світової історії. Саме релігія була ознакою і тою силою, що зберігала євреїв як окремий народ аж до проголошення держави Ізраїль у 1948 році.

Імператор французів Наполеон, продовжуючи традиції Французької революції вирівняв у правах віруючих Мойсеєвої віри, тобто євреїв, з усіма іншими жителями його імперії.

З притаманною йому проникливістю він збагнув, що єдине питання, яке слід розв’язати для надання громадянства цим віруючим — це примат Законів Франції щодо законів Мойсея.

Для цього він скликав священників цієї релігійної громади і поставив лише одне питання: «Якщо Закони Франції вступають у конфлікт з законами Мойсея, то яких законів буде дотримуватися юдейська релігійна громада?»

Відповідь священників була такою, яку хотів почути Наполеон: «Французька земля надала притулок євреям, що забезпечило їхнє фізичне існування. Тому закони Франції є священними для релігійної громади Мойсеєвого закону. У разі конфлікту між Законами Франції та Законами Мойсея, євреї будуть дотримуватися Законів Франції».

Після підписання цього порозуміння Наполеон вирівняв у правах французьких євреїв з усіма іншими громадянами Франції. Як людині військовій, Наполеону було легко збагнути, що 613 заповідей, яких дотримувалася релігійна громада Мойсеєвого Закону, були, по суті, першим у світі військовим статутом, записаним на папері. Мойсей не був видатним полководцем, але був видатним законодавцем. Він представив цей статут своєму війську, яке мало поселитися у вузькому коридорі, що розділяє Червоне та Середземне моря. Цей стратегічний плацдарм дозволяв малій кількості військ втримувати переважаючі сили нападників досить тривалий час. Цього було достатньо для підходу союзницьких (фараонівських) військ. Контроль над цим стратегічним плацдармом зменшував вірогідність війни між двома найбільшими державами тих часів — Єгипту та Месопотамії — через усунення нападу зненацька. Відсутність переваги несподіваного нападу мала сприяти мирному існуванню двох домінуючих сил Древнього Сходу. Але мала військова сила залишається малою, навіть якщо вона і добре навчена.

Тому цар Навуходоносор з Месопотамії у 586 році до Різдва Христового зруйнував Єрусалим, а все його населення переселив до Вавілону, щоби ці прихильники Мойсеєвої віри не заважали у його епічній боротьбі з Єгиптом за панування на Близькому Сході.

Але здолав нововавілонське царство Навуходоносора не Єгипет, а Персидьський цар Кир Великий, який став новим володарем Месопотамії. Він повернув євреїв до Землі обітованої, тому що податки, які збирав з цієї провінції значно впали у порівнянні з тими часами, коли цю землю населяли євреї. Цар Кир сподівався, що повернення євреїв збільшить надходження до скарбниці.

За кілька століть по тому греко-римська цивілізація стала панівною силою у Середземномор’ї. Це сталося тому, що морська торгівля виявилася значно ширшою та прибутковішою, ніж торгівля, яка велася вздовж річок Ніл у Єгипті та Тигр і Євфрат у Вавилоні та Персії.

Але морська торгівля між усіма країнами Середземного моря стала можливою тільки завдяки щасливому випадку. Це сталося, коли Полярна зірка зайняла місце на одній осі, довкола якої обертається наша планета. Тому, що таке її місце дозволило вираховувати кораблям своє розташування у відкритому морі. За тих часів не було не тільки GPS, а навіть звичайного компаса. Без Полярної зірки кораблі могли плавати виключно вздовж берегів і за таких обставин, річкова торгівля на Нілі та Євфраті була більшою за обсягом та прибутковішою за морську, бо мала два береги, а не один. Щасливий випадок, а не расова перевага, сприяв швидкому розвиткові морської торгівлі і прискореному економічному зростанню Європи у порівнянні з Близьким Сходом.

Римлянам набридло постійно тримати два легіони на маленькому клаптику землі, щоби утримувати євреїв у покорі. Всього у них всього було 22 легіони, якими мали утримувати величезну імперію. Тому імператор Адріян у 135 році по Різдву Христовому вирішив завершити повстання євреїв, що тривали з 66 року. Він остаточно виселив євреїв з Єрусалиму. Багато хто з них переселилися до Риму. Це дозволило перекинути римські війська до інших локацій, де потреба в них була найбільшою. Переселення євреїв до Риму у першому та другому століттях від Різдва Христового сприяло розповсюдженню християнства — серед них рекрутувалися перші християни. Скоротивши обов’язкові до виконання заповіді Мойсеєвої релігії з 613 до 10, християнська релігія стала прийнятною для всіх європейських народів і корисною для більшості їхніх королів. Крім того, вона втратила подібність до військового статуту Мойсея, тому що у значно меншій мірі регламентувала дії пересічної людини. Але ці 10 заповідей — це той залізобетон, який назавжди єднає Новий завіт зі Старим. З моменту виселення римлянами євреїв з Землі обітованої ознакою єврейського народу стала не географія їхнього поселення і навіть не мова. Тому що, живучи серед інших народів як меншина, вони неминуче мали перейти на мову народів, серед яких поселилися. Незмінною ознакою єврейського народу залишалася лише релігія Старого Завіту.

Отже, з моменту виникнення держави Ізраїль у 1948 році поняття єврей асоціюється з громадянами цієї близькосхідної країни, що розмовляють на івриті. Всі інші, хто сповідує релігію Мойсея, є американцями, французами, італійцями, українцями юдейського віросповідання. Так само як серед громадян цих країн існують громадяни католицького, протестантського, православного або греко-католицького сповідання. Це не робить їх ані хорошими, ані поганими. Але безперечним позитивом є те, що всіх їх об’єднують 10 заповідей, які є основою моралі і Європи, і Америки.
Цей трохи розлогий екскурс в історію був необхідним, щоби правильно відповісти на путінські закиди щодо єврейського походження президента Зеленського. Ці закиди ніяк не вплинуть на хід війни і не допоможуть путіну повернути прихильність тих двох богів, яких він тільки і шанує. Бог Грошей та Бог Війни безповоротно повернулися до нього спиною.

Нас, як громадян України, що на наших очах перетворюється на значну військову силу Європи і, відповідно, з середньої держави — на велику, не цікавить до якої релігійної конфесії належить президент Зеленський. Це його приватні подробиці. Нас цікавить тільки сумлінність чи несумлінність, з якою він виконує свої обов’язки.