Передплатити

Крах режиму Зеленського вже розпочався

Майбутні українські історики, поза всяким сумнівом, називатимуть дату 17 січня як відправну точку для краху популістського режиму Володимира Зеленського


Причому дивно, що цю історію сценаристи “95 кварталу” вигадали самі. Самі поставили Порошенка на черговий “броньовик” – начебто забули, що з кабінетного на вуличного політика майбутній президент України перетворився саме завдяки подіям на Банковій 1 грудня 2013 року. Які безумці!

Міфологізаторам Жовтневого перевороту довелося вигадувати обставини повернення до Росії Володимира Леніна, шукати броньовик, з якого нібито виступав вождь більшовиків на Фінляндському вокзалі та перетворювати машину на музей революції. Що ж, тоді не було телебачення – можна було вигадувати на ходу. І сьогодні, після краху комунізму, ми маємо великі сумніви, що все відбувалося саме так

Але Порошенко повертається до України у прямому ефірі. Ні, не виправдалися розрахунки тих, хто вважав, що він не повернеться - я не сумніваюся, що “слуги” вчинили б саме так, інакше заради чого всі ці безглузді люди кочовряжаться, як раби на галерах? Не виправдалися розрахунки тих, хто вважав, що він почне негайно домовлятися із Зеленським та з тими, хто диктує президентові лінію поведінки. Не виправдалися розрахунки тих, хто вважав, що українцям абсолютно наплювати на те, що в їхню країну повертається “вибіркове правосуддя” часів Януковича - тільки Януковича в огидному ковпаку блазня.

Я розумію, із чим пов'язані розрахунки цих людей, якщо серйозно. Вони бачать перед собою Порошенка зразка до 2013 року і не розуміють, що Майдан і президентство перетворили колишнього главу держави на політика, якому буквально нікуди відступати. Який виявився заручником свого образу та своєї ролі в історії. І власної відповідальності перед цим, якщо завгодно. Порошенко змушений мислити та діяти у категоріях, які просто не доступні ані Зеленському, ані Коломойському, ані соратникам Зеленського, ані прихильникам Зеленського. І не тільки через дурість - Коломойський якраз хитрий і не дурний. А через політичну відсталість. Порошенкові вдалося стати політиком. Коломойський залишився “червоним піджаком” із 90-х. Зеленський і десятиліття потому так і залишиться самодіяльним жартівником, на які посади його не обирай.

Тому популіст та олігарх просто приречені програти, щоб вони не робили

По-перше, вони самі перетворюють Порошенка на безальтернативного лідера демократичної опозиції та прокладають йому дорогу до повернення до влади. Можливо, хтось у оточенні Зеленського – а раптом навіть сам Коломойський – робить це спеціально. 

По-друге, Зеленський не має прихильників від слова “взагалі”. Кількість тих, хто за нього проголосував – і навіть проголосує ще, безумців чимало – немає значення. Це “диванна” армія, яка з обуренням стежитиме за крахом свого улюбленця як за черговою серією “95 кварталу”. Вони ніколи не зрозуміють, що їхній кумир – жива людина, а політика їх не цікавить, вони у ній нічого не розуміють, як і у власних життях. 

По-третє, тим із них, хто готовий підтримати кумира за гроші, не заплатять. Якщо Янукович не дуже хотів платити, то Коломойський і поготів - для нього набагато дешевше буде просто домовитися. Отже, подальший розвиток подій в українській внутрішній політиці та в долі популістського режиму більш-менш передбачуваний: крах, крах, крах.

Огидно інше: що всю цю мерзенну виставу Зеленський з оточенням затіяли саме тоді, коли нашій країні загрожує смертельна небезпека. Коли ми маємо думати про національну єдність, а не про перспективи влади та можливості Порошенка. Коли влада та демократична опозиція мають працювати разом заради країни. І саме у цей час ми повинні стежити за тим, як Коломойський задовольняє свою спрагу помсти, а Зеленський - свої комплекси Лжедимитрія.

Це гірше ніж помилка. Це зрада.

Джерело