Петрові батоги - свята простота
У липні два іменинники мають ще й свої "іменні" квіти - Іван-чай та Петрові батоги
Квіти польові, простенькі, не показні — але такі милі, багатьом, як і мені, нагадують босоноге дитинство. Радий, що маю покровителя і у царстві флори. Як, напевно, втішені цим і всі Петри…
Петровими батогами називають дикий цикорій, синенькі розетки на химерних міцних стеблах, які ростуть при запилюжених дорогах. Його коріння використовують у народній медицині (при шлункових болях) і кулінарії (як замінник кави). Народ придумав і легенду про них. Згідно з нею лозиною Петрових батогів святий Петро підганяв верблюдів, які Всевишній передав йому від грішника Адама…
Далеке — як близьке. У сучасному гіпертехнологічному світі опоетизованим Петровим батогам теж знаходиться місце. Не забуду, як кілька років тому у лісі при в'їзді до села Кам'яного на Жидачівщині на місці розваленого у радянські часи відкривали новий пам'ятник апостолу Петру. Серед інших до його побудови спричинився вихідець із цього села — світлої пам'яті голова Миколаївського райсуду Григорій Березюк. За його порадою, до підніжжя освяченої фігури поклали не куповані «міські» квіти, а місцеві, польові, такі співзвучні події — Петрові батоги. Виглядали вони там органічно, доречно і символічно.
Щоразу, коли трапляються мені на очі ці, кольору неба квіти — думаю про великі духовні скарби, якими багатий наш край. І про те, як важливо не примняти у пам'яті те, що у нас іноді лежить під ногами…
