10 «козирів» кохання: взаємна любов має багато переваг — доведено наукою

Народження любові є для організму шоком. Серце б'ється швидше, кров’яний тиск підвищується, а у тілі вирує гормональна буря. Хоч поети й переконують нас, що у всьому винне серце, науковці доводять, що це радше… хімія. «Нам, про­стим смертним, це, щиро кажучи, байдуже. Важливо тільки, щоб ми когось кохали та щоб хтось кохав нас», — пише у своїй колонці для Hebe докторка медичних наук, спеціалістка з внутрішніх захво­рювань, лікарка-пульмонолог з Варшави (Польща) Ева Черніцка-Чєрпіш. Учені тим часом знайшли докази того, що кохання справді дуже корисне.

Кохання додає краси

Траплялося так, що ви ро­били комплімент зовнішньо­му вигляду людей, а згодом з’ясовувалося, що ті закохали­ся? Закохана людина буквально випромінює сяйво, її шкіра про­меніє, а очі блищать як зірки. Усе це має медичне пояснення — ін­тенсивні переживання, які є су­путниками закоханості, провоку­ють зростання рівня ендорфінів («гормонів щастя») в організмі. Це, своєю чергою, стимулює ро­боту системи кровообігу, через що збільшується надходжен­ня кисню та поживних речовин до шкіри. Завдяки цьому вона у кращому стані - добре зволоже­на, рум’яна й промениста.

Закохані часто втрачають вагу, оскільки кохання супрово­джується синтезом фенілетила­міну — хімічної сполуки, яку на­зивають «наркотиком кохання». Ця речовина не тільки позитивно впливає на наше самопочуття, а й регулює рівень глюкози в крові та допомагає контролювати апе­тит. Це дозволяє більш ефектив­но спалювати жирову тканину.

Зростання концентрації фені­летиламіну у мозку тягне за со­бою чергові зміни. Виділяються норадреналін, дофамін, серото­нін й окситоцин. Ця гормональна буря нейромедіаторів призво­дить до того, що ми їмо менше, водночас обмін речовин відбу­вається швидше. Багато кало­рій спалюємо також під час сек­су, інтенсивність і частота якого є найбільшими власне на почат­ку зв’язку.

Послаблює стрес

Коли ми закохані, наш ор­ганізм продукує багато ендор­фінів, які вводять нас у стан ейфорії. Приємні відчуття на­бувають більшої інтенсивнос­ті. Крім того, згадані гормони знижують рівень стресу, збіль­шують нашу опірність у важ­кі хвилини й розслабляють. До усунення неспокою та дис­комфорту докладається також збільшення концентрації дофа­міну, який є ще одним супутни­ком кохання. Дофамін стимулює вироблення окситоцину, внаслі­док чого ми відчуваємо більшу емпатію та довіру до оточен­ня. Ефект? Наші зв’язки є більш тривалими, стабільними й при­носять нам більше задоволен­ня.

Підтвердження можна знайти у результатах досліджень, проведених у США. Науковці з Університету Аризони дове­ли, що коли у важкій, неприєм­ній ситуації починаємо думати про кохану людину, наш арте­ріальний тиск повертається до норми. Тобто залишаємося не­піддатливими до стресу, і нам легше зберігати спокій. Своєю чергою, дослідники з Універ­ситету Карнеґі-Меллон у Пітсбургу в Пенсильванії заміря­ли рівень кортизолу (гормону стресу) у 572 здорових чоловіків і жінок віком від 21 до 55 років. З’ясувалося, що люди, які пе­ребували у подружніх зв’язках, мали нижчий рівень цього гор­мону порівняно з тими, хто ніко­ли не був одружений, був розлу­чений або овдовів.

Зміцнює імунітет

Учені з Університету Вілкс у Пенсильванії (США) досліди­ли вплив фізичної близькості на роботу імунної системи. Вия­вилося, що у людей, які займа­лися сексом раз або двічі на тиждень, рівень антитіл, що від­повідають за швидку реакцію ор­ганізму на інфекції, був вищим. Секс допомагає також утримати оптимальний рівень естрогену та тестостерону (жіночих і чоло­вічих статевих гормонів) й зни­жує рівень кортизолу, який нега­тивно впливає на імунну функцію — блокує продукцію лімфоцитів (імунних клітин) і зменшує актив­ність тих, що вже виробилися.

Дослідження, проведене на пацієнтках з раком яєчників, по­казало, що у тих жінок, які під час хвороби були щасливо зако­ханими, білі кров’яні тільця були більш активними, що збільшу­вало їхні шанси на одужання від раку. Одне слово, люди, які по­чуваються коханими, краще пе­реносять процес лікування та мають більшу мотивацію до бо­ротьби з недугою.

Усуває біль

Дослідження, проведені у Ме­дичній школі Ікана у Нью-Йорку (США), унаочнили, що оксито­цин (нейромедіатор, який від­повідає за багато процесів в ор­ганізмі, зокрема за відчуття прив’язаності), котрий продуку­ється під час обіймів тривалістю лише 10−20 секунд, значно змен­шує біль, у тому числі біль голо­ви. Дослідження також показали, що лише споглядання фото коха­ної людини збільшує поріг нашої витривалості - важкий біль відчу­ваємо на 15% менше, а помірний — аж на 40%. Науковці з Рутґер­ського університету в Ньюарку (США) навели докази, що сексу­альна активність й оргазм допо­магають побороти прояви артри­ту та менструальні болі.

Регулює рівень цукру у крові

Такого висновку дійшли (не­залежно одне від одного) вче­ні з університетів у Люксембур­зі й Оттаві (Канада). Виявили, що люди, які перебувають у по­дружньому зв’язку або живуть з партнером, мають більш опти­мальний рівень глюкози в кро­ві (досліджувався рівень глікова­ного гемоглобіну, який дозволяє оцінити цей показник у пацієнта за останні три місяці). Що цікаво, рівень цукру у піддослідних був нижчим незалежно від того, вда­лим був їхній зв’язок чи ні, і зрос­тав лише тоді, коли учасники дослідження припиняли стосун­ки. Дослідники висунули гіпоте­зу, що так відбувається тому, що люди, які перебувають у стосун­ках, впливають на щоденну по­ведінку одне одного, зокрема на спосіб харчування, наслідком чого є більш здорова концентра­ція глюкози в крові.

Зменшує ризик депресії і узалежнень

Всесвітня організація охоро­ни здоров’я (ВООЗ), орган ООН, який відповідає за громадське здоров’я, впродовж 10 років до­сліджувала вплив перебування у шлюбі (офіційному чи цивільно­му) на здоров’я й самопочуття. Дослідження показало, що люди, які перебувають у формальних стосунках, мають менше психіч­них проблем, ніж люди, які є віль­ними (одинаки, розлучені, вдівці). В їхньому випадку ризик депресії, тривожних станів і впадання у різ­ні залежності є меншим.

Дослідження також проде­монструвало, що коли подруж­жя або інший тривалий зв’язок закінчується (через розлучення або смерть одного з партнерів), психічне здоров’я іншого може сильно постраждати. У жінок тоді з’являється більший ризик уза­лежнитися від алкоголю та нар­котиків, а у чоловіків — збільшу­ється ймовірність виникнення депресії.

Береже серце

Науковці з чотирьох країн, розташованих на різних конти­нентах (США, Великої Британії, Австралії й Саудівської Аравії), проаналізували дані 34 різних досліджень, що стосувалися впливу цивільного стану на ри­зик захворювань серця. Науков­ці довели, що розлучені люди, вдівці або ті, хто ніколи не пе­ребував у подружніх зв’язках, на 42% більш піддатливі судин­ним захворюванням та на 16% - ішемічній хворобі серця, порів­няно з одруженими або з тими, хто перебуває у сталих зв’язках. Виявилося також, що неодру­жені на 43% більше ризикують померти від інфаркту міокарда, і на 55% - від інсульту.

Дослідникам з Університету Північної Кароліни (США) вда­лося з’ясувати, що прояви лю­бові до іншої людини можуть на половину знизити високий кров’яний тиск. Це особливо важливо під час стресових си­туацій, а надалі ця особливість взаємного кохання допомагає знизити ризик розвитку захво­рювань серця. Понад те: щас­ливо закохані та ті, хто утримує сталий фізичний контакт зі сво­їм партнером (поцілунки, доти­ки, секс), мають значно нижчий рівень тиску, що також змен­шує ризик виникнення серцевих хвороб.

Захищає від деменції

Такого висновку дійшли науковці Університетського коле­джу Лондона (Велика Брита­нія). Проаналізували медичну документацію понад 800 тисяч пацієнтів і виявили, що серед самотніх людей деменція розви­вається аж на 42% частіше, ніж в осіб, що перебувають у шлю­бі. Також вдівці та розлучені хво­ріли на деменцію на 20% часті­ше, ніж люди, що перебувають у зв’язках. Вчені припускають, що саме соціальна взаємодія (не­важливо, в шлюбі чи поза ним) може допомагати в побудові так званого когнітивного резерву, тобто психічної стійкості, яка до­зволяє людям з хворобою Альцгеймера й деменцією довше функціонувати, поки не виник­нуть перші симптоми.

Підвищує рівень IQ

Дослідники з Чиказького уні­верситету (США) довели, що люди, які кохають, швидше ду­мають, чіткіше розуміють мо­тиви поведінки інших і є більш креативними. Щоб дійти тако­го висновку, на головах учасни­ків дослідження вчені розмісти­ли електроди, а далі показали їм серію фотографій, серед яких була одна, на якій був зображе­ний їхній партнер. Також озвучи­ли різні імена, серед них — ім'я партнера. Виявилося, що коли піддослідні бачили кохану особу або чули її ім'я, в їхньому мозку активувалося аж 12 ділянок. Се­ред них — кутова звивина, яка відповідає за абстрактне мис­лення та творчість.

Збільшує тривалість життя

Коли наше кохання взаєм­не, маємо всі шанси прожити довше. Кохання збільшує мо­тивацію до турботи про своє здоров’я, а здорово харчувати­ся, бути фізично активним, регу­лярно обстежуватися, попроща­тися з тютюнокурінням й іншими шкідливими звичками завжди простіше вдвох. Це доводять до­слідження, з яких можна зроби­ти висновок, що люди в щасли­вих подружніх зв’язках живуть у середньому на два роки довше, ніж самотні або люди, що не ре­єстрували своїх стосунків. У ви­падках чоловіків — навіть на 5−7 років довше. З дослідження, опублікованого у виданні JAMA Network Open, випливає, що пе­ребування у шлюбі на 15% зни­жує ризик смерті з будь-якої причини. Понад те: вчені з япон­ського National Cancer Center знайшли докази того, що одру­жені пари мають на 20% менший ризик померти внаслідок аварій, травм і хвороб серця.