Шлях до політичного небуття
Урок історії для міністра культури Бородянського
Sedition act по-українському
Усі американські студенти-правники в обов’язковому порядку вивчають Першу поправку до Конституції США та її тлумачення у рішеннях судової влади. Перша поправка забороняє Конгресу, зокрема, «видавати закони, що обмежують свободу слова чи преси». Цей курс триває в американських університетах упродовж цілого семестру.
На самому початку курсу студенти вивчають Sedition Act, назву якого можна перекласти українською як Закон «Про запобігання підбурюванню до заколоту». Його пробританська фракція федералістів, яка домінувала в 5-му Конгресі під час другого президента США Джона Адамса, ухвалила влітку 1798 року разом з трьома іншими законами, які увійшли в історію як Alien and Sedition Acts. Федералісти вірили, що ці закони зміцнять національну безпеку в перебігу неоголошеної («гібрідної» чи «квазі») війни з Францією, яка тривала від 1798 до 1800 року. Республіканці, лідером яких був Джефферсон, навпаки, вважали ці закони наступом на свободу та використанням законодавства для придушення політичної опозиції.
Закон «Про запобігання підбурюванню до заколоту» забороняв, зокрема, «писати, друкувати, виголошувати чи публікувати … будь-які брехливі, скандальні та зловмисні твори… з метою обмовити… уряд» («write, print, utter or publish… any false, scandalous and malicious writing… with intent to defame the… government»). Судді, більшість з яких були зобов’язані своїм призначенням на посаду федералістам, заходились ревно застосовувати цей закон. В результаті 24 особи були арештовані, п’ятнадцатьом висунули обвинувачення і десятьох засудили. Абсолютна більшість репресованих були редакторами опозиційних газет.
Вчіть історію, горе-патріоти!
Повторюсь, федералісти, які домінували в Конгресі, щиро вірили, що французька загроза (чимало республіканців Джефферсона, якщо не захоплювались революційною Францією, то відверто їй симпатизували) може стати смертельною для молодої федерації. Закон був ухвалений як реакція на початок неоголошеної війни. Однак саме репресії проти опозиції на підставі Alien and Sedition Acts і особливо Закону «Про запобігання підбурюванню до заколоту» стали початком кінця влади федералістів.
Наприкінці 1799 року джефферсоніанці з розгромним рахунком виграли і вибори президента, і вибори до Конгресу. Бо в очах більшості американців опозиційні республіканці стали не просто виразниками певної ідеології, а захисниками свободи, нещодавно здобутої такою великою ціною. Готуючись до передачі влади політичним опонентам на початку 1801 року, федералісти похапцем призначали на державні посади своїх прихильників та палили архіви. Вони не просто програли вибори — вони більше ніколи не повернулись до влади, зникнувши з політичної арени США назавжди.
Все це мені пригадалось після перегляду презентації Бородянським законопроєкту «Про протидію дезинформації». Склалося стійке враження, що нинішній українській владі дуже кортить ухвалити свій Sedition Act. Так і хочеться сказати: правильним шляхом ідете, товариші! Це найкоротший шлях до політичного небуття!
Майже через 170 років після ухвалення Sedition Act Верховний суд США у своєму доленосному для свободи слова рішенні у справі New York Times Co. v. Sullivan (1964) зазначив: «Хоча цей суд ніколи не перевіряв на конституційність Закон „Про запобігання підбурюванню до заколоту“, заперечення його чинності перемогло перед судом історії». Вчіть історію, горе-патріоти!
