Геннадій Друзенко

Gallup зафіксував невтішний тренд: все більше українців зневірюється в перемозі. Оскільки інші цілі війни не сформульовані та не озвучені, природно, що запит на негайний мир зростає

Натрапив на дуже промовистий графік, який чудово ілюструє, як неадекватне сприйняття світу штовхає Україну до катастрофи

Loca deserta, на яку поступово перетворюється Україна, — це пустка, яка може стати і вироком животіння і шансом на принципово інше майбутнє. Ми вже на роздоріжжі. Час обирати, куди йти

Мені вже доводилось писати: якщо цю війну судилося виграти одній зі сторін, то вона буде виграна не на полі бою, як Друга світова, а через внутрішній колапс державності ворога, як Перша, коли російська, Німецька, Османська та Австро-Угорська імперії розпались зсередини, хоча й під тиском подій на фронті

Виснажена війною росія попросить нашого посередництва у відновленні взаємин із Заходом

Схоже, російсько-українська війна увійшла в стадію кульмінації. Кульмінації, коли обидві сторони не мають бажання чи неспроможні перейти до тотальної війни, яка потребує максимальної мобілізації та напруження усіх сил та ресурсів

Чому брехня про справжню кількість втрат віддаляє перемогу України

Парламентаризм фактично поховано. Здирництво правоохоронців під приводом забезпечення держбезпеки стає нормою. Усі засадничі рішення в країні ухвалює лише одна особа та її почет. Корупція квітне буйним цвітом

Який, навіть рятуючи республіку, сумує за своєю фермою і бачить у своїх співгромадянах посестер і побратимів

З перемогами останній рік відверто сутужно, а рейтинг верховголовкома тане на очах. І це серйозно підважує його претензію на одноосібне лідерство України

А не стає сервером нашої «спільної справи»

Хто ми? Завод чи конструкторське бюро?

Карабахські уроки

Чим довше триває війна, тим більше ми ментально віддаляємося від сучасної Європи

Одержимість поверненням територій може коштувати нам втраченого майбутнього

Війна потребує концентрації повноважень та ресурсів у руках держави. Жодні добровольці, жодні волонтери, жоден бізнес не спроможний підмінити державну машину, на яку й лягає основний тягар ведення війни. Це аксіома

На днях Павло Казарін слушно атакував радянський штамп «економічний фронт», написавши, що існує тільки економічний, культурний, інформаційний тощо тил. Справжній фронт лише у шанцях

Воюєш, волонтериш, донатиш — однозначно свій, незалежно від статі, мови, релігії та політичних уподобань

Ви знаєте, чому росія, яка ще півтора року тому викликала в світі побоювання, а подеколи — навіть щиру заздрість та повагу, наразі на всіх парах летить до своєї найбільшої катастрофи ХХІ століття?

Ми надто дорого платимо, аби Україна була радикально несхожа на росію

Війна підняла поріг болю настільки високо, що він став нашим небосхилом

На часі ставити питання саме так. Бо наразі всі знають, проти кого ми бʼємося

Щойно влада стає нудною – на часі шукати їй альтернативу

Український рух опору слід готувати вже тут і зараз

Після ефіру у Савіка Шустера стало очевидним: маневри закінчились – між президентом та найбагатшою людиною країни почалася справжня війна

За іронією долі в Афганістані проживає приблизно стільки ж людей, як і в Україні

Українські можновладці люблять волати про спільні цінності та закликати до солідарності наших західних партнерів. Втім самі часто-густо поводяться з точністю до навпаки

Наш шанс – це робити ставку на послаблення путінського режиму

Нині Covid-19 нищить нас набагато активніше від Росії

У глобальному світі закони про мову малоефективні