Передплата 2024 ВЗ

Афери Арбузова

Якщо людожер з'їв 10 людей - він є дуже поганим харцизякою. Але порівняно з іншим людожером, який з'їв 100 людей, він виглядає майже безневинною овечкою.

Бо все у світі є релятивним. Тому, якщо другий людожер мав би дістати максимальне покарання у вигляді довічного ув'язнення, то перший справедливо вимагав би, щоб йому призначили покарання у 10 разів менше. Якщо середню тривалість життя у розвинутих країнах зі свіжим повітрям, гарним харчуванням та безстресовим ритмом життя прийняти за 80 років, то людожер, що з'їв 10 людей, мав би дістати лише 8 років в'язниці. Це висвітлює недосконалість теорії відносності щодо людського суспільства.

Народний депутат Тетяна Чорновол дуже сумбурно виклала в «Українській правді» злочини найбільшого харцизяки у фінансовому світі України, та й, мабуть, на всій планеті, Сергія Арбузова. Але вона притягнула ці злочини за вуха для виправдання політики підтримки втручання у внутрішньополітичну боротьбу в США і цим звела нанівець хорошу ініціативу притягнути пана Арбузова до відповідальності. Бо політичним партіям України не слід втручатися у внутрішні справи США, навіть якщо це обіцяє короткострокову вигоду.

А владу України, в особі президента та міністра закордонних справ, борони Боже від такого втручання.

У чому ж полягав один із найбільших злочинів голови правління Нацбанку України, а потім і першого віце-прем'єра та без п'яти хвилин прем'єр-міністра Сергія Арбузова?

Тетяна Чорновол наводить схему Арбузова, яку я спробую пояснити більш зрозумілими словами. Україна для фінансування зовнішнього боргу, що утворюється, коли уряд витрачає більше коштів, ніж заробляє, випускає облігації, деноміновані частково у гривнях, а частково у іноземній валюті. Облігації, що у гривнях, називаються облігаціями внутрішньої позики, або скорочено — ОВДП. Облігації продають іноземним інвесторам. Наприклад, їх купує американський фонд Франклін Темплтон, який постійно вкладає кошти у країни з молодою економікою. Оскільки ці облігації продають на ринку цінних паперів, то їхній курс коливається, залежно від сподівань покупців на те, чи дійсно Україна поверне борг.

Пан Арбузов, обіймаючи посаду Голови правління Нацбанку або першого віце-прем'єра з фінансових питань, мав змогу впливати на ці сподівання інвесторів, а, отже, і на поточний курс цих облігацій. Наприклад, розповсюджуючи «новини», що призводили до недовіри інвесторів та падіння курсу облігацій України. Тоді Арбузов скуповував ці облігації дешево для себе і свого найближчого оточення. Після цього розпускав чутки, які сприяли підвищенню курсу облігацій, і продавав їх за вищою ціною. І повторював цю операцію багато разів. Тому казково збагатився.

Фонд Франклін Темплтон, зазвичай, купував значну кількість облігацій, і тому Арбузову було вигідніше мати справу з одним великим покупцем, ніж скуповувати акції на відкритому ринку, що потребує більших зусиль, а також може привернути увагу правоохоронних органів. Тому він розробив схеми, які влаштовували і менеджерів фонду. Страждали наївні інвестори, які купували українські облігації на відкритому ринку. Якщо у Фонду Франклін була домовленність з Арбузовим, то в часи низької ціни на облігації він міг на замовлення Арбузова купувати на ринку облігації і продавати їх Арбузову трошки дорожче, так щоби обидві сторони були задоволені. Ризику для Фонду Франклін не було ніякого, а зиск був.

У результаті усіх цих махінацій Арбузов з товаришами накопичили на руках значну кількість облігацій, які їм забезпечують більше як вісім відсотків річних та мільярди після погашення боргу. Москва для них — єдине місце у світі, де вони можуть сховатися від американського та українського правосуддя. Пані Чорновол припускає, що Кремль це робить не за гарні очі. Можливо, але не факт. Бо Кремль влаштовує і та ситуація, що гроші з українського бюджету течуть до Арбузова і знекровлюють український уряд. А той платить за тими облігаціями регулярні відсотки, які Арбузов з товаришами кладуть у свої кишені. Цей «вічний двигун» прибутку буде «працювати» до 2023 року, бо деякі облігації були випущені на 10 років.

Але далі пані Чорновол робить дивні висновки, як правові, так і політичні. По-перше, вона вважає, що ця афера з облігаціями має більше цікавити правоохоронців США, ніж правоохоронців України. Це дивно, адже шаленої шкоди було заподіяно бюджету України, а не США. По-друге, вона вважає, що одна з партій США може цю аферу використати на шкоду іншій, і радіє з того, що може у цьому посприяти. Це хибний шлях. Кримінальні злочини мають розслідувати правоохоронні органи не з політичною метою і не під вибори високопосадовців, а задля дотримання закону і справедливості. Саме тому українські правоохоронні органи мають розслідувати цю справу. А правоохоронці США, якщо зацікавляться нею і їм знадобляться факти, можуть до звернутися до українських колег.

Афера Арбузова з облігаціями України затьмарює собою аферу з банками-порохотягами, яку я висвітлював у попередньому блозі.

Можна сказати, що атмосфера, у якій вигадали цю порохотяжну схему, була створена Арбузовим. Кажуть, Арбузов до такої міри не розрізняв приватні і суспільні фінанси, що пропонував МВФ «відкат» за черговий транш, який, зрозуміло, не збирався повертати. Він належав до когорти людей, що вважали публічні фінанси, які іще не перекочували до їхньої кишені, особистою образою. Для цих ділків поняття держави не існувало і ніколи не буде існувати.

Бажання нової влади боротися з корупцією якраз і виявиться у ставленні до цих вампірів, що знищили бюджет держави і надалі продовжують пити її кров через володіння борговими зобов'язаннями України. Надання цим арбузовим контролю над частиною України — це шлях у нікуди.

Схожі новини