І «соотєчєствєнніков» буде легіон…

Коли процес «паспортизації» усієї України, а фактично перепис «п'ятої колони», кількісно наблизиться до бажаного для Кремля результату, там довго не чекатимуть на логічне завершення афери

33-й президент Сполучених Штатів Гаррі Трумен любив повторювати, що «у світі немає нічого нового, крім історії, яку ви не знаєте». Рано чи пізно минуле змушує нас вивчити пройдені уроки, аби, як кажуть, закарбувати їх собі на лобі. І лоби після такого повторення історії — розбиті…

Володимир Путін не раз по-хамськи вказував українцям на те, що ми не знаємо минулого, а, радше, не бажаємо брати з нього корисний досвід. Ось і наприкінці Страсного тижня Путін розпочав, судячи з усього, чергову масштабну операцію проти бунтівної, з погляду Москви, України: підписав указ про видачу паспортів РФ мешканцям терористичних утворень ЛНР/ДНР. З Китаю, де ВВП зустрічався з лідером Піднебесної, прилетіла звістка про намір «паспортизувати» книжечками з двоголовим орлом… усіх мешканців України.

Дехто в Україні вирішив, що це проба щойно обраного президента Зеленського «на зуб» (ці «зубні теми» чомусь переслідують вчорашнього коміка з 95-го кварталу). Мовляв, цікаво, якою буде реакція за п’ять хвилин гаранта на очевидну провокацію. Але реакції, так виглядає, доведеться чекати довго, якщо взагалі Зе! команда здивує нею світ. Зеленський відпочиває у Туреччині…

Розуміючи, що у Києві ще достеменно не розібралися, хто у хаті господар, Путін висунув кілька вимог для «припинення конфлікту» на Донбасі, нахабно інтерпретуючи Мінські угоди. Російський очільник починає загинати пальці. По-перше, амністія для бойовиків, по-друге, особливий статус для ОРДЛО… Тобто просякнутий нафталіном план, який давно відкинули і Порошенко, і партнери з «нормандського формату».

Але путінська пропозиція «примирення» не вичерпується переліком цих вимог. Після емоційної та брудної виборчої кампанії, яка шокувала багатьох українців своїм фіналом, тепер ніхто вже й не дивуватиметься тому, що охочих набути російського громадянства у нас зголоситься дуже багато. Це лише до другого туру здавалось, що живемо у країні, де кожен її мешканець переймається долею держави, тим, куди вона прошкуватиме і які цінності сповідуватиме. На жаль, виявилося, що це не так.

Що буде далі? Ощаслививши паспортами РФ мешканців ОРДЛО, Москві вдасться заморозити конфлікт на Сході України, перетворивши ДНР/ЛНР на бліду копію окупованої Абхазії, а, по суті, на плацдарм для подальшої широкомасштабної війни. Коли процес «паспортизації» усієї України, а фактично перепис «п'ятої колони», кількісно наблизиться до бажаного для Кремля результату, там довго не чекатимуть на логічне завершення афери. Варто буде найдрібнішого інциденту (допустимо, якомусь «щасливому власнику» книжечки з орлом наб’ють пику), як усі пропагандистські канали здіймуть галас про переслідування російськомовних, а відомство Лаврова розповість про конституційний обов’язок московського «царя» захищати «соотєчєственніков». І не треба буде, як у випадку з нападом на Грузію, жодних інсценізацій нападів на російських військових. Оскільки таких «соотєчєствєнніков» буде легіон…

Чи можна запобігти такому сюжетові? У випадку з ОРДЛО — навряд чи. Перспективі тотальної паспортизації — теоретично так. Для цього, у першу чергу, слід ретельно пильнувати за руками російських дипломатів, бо саме посольство і консульства переберуть на себе обов’язки «паспортних столів». За бажання (згадаймо інцидент з угорським консулом у Берегово), можна буде вислати особливо активних. По-друге, реально взятися за «біпатридів», які усупереч Конституції, колекціонують документи різних країн, аби вони відчули, що їхнє «хобі» — це злочин.

Оскільки Зеленський через кілька тижнів стане гарантом Конституції, то це його безпосередній обов’язок. Чи захоче він це робити? Судячи з його реакцій (точніше, їх відсутності) — сумнівно. Якщо він взагалі не є елементом цієї злочинної геополітичної путінської затії.