«Купуй українське»… Плати олігархам?

«Купуй українське, плати українцям» — ну як не підтримати законопроект під такою патріотичною назвою? Три місяці тому, 7 грудня 2017-го, аж 241 депутат Верховної Ради проголосував за ухвалення законопроекту 7206 за основу. У такий спосіб ці депутати підставили під удар… Угоду про асоціацію України з ЄC. Адже посол Євросоюзу в Україні Хюг Мінгареллі попереджав: «Реєстрація законопроектів, що суперечать чи навіть шкодять Угоді про асоціацію… як законопроект „Купуй українське, плати українцям!“, може призвести до втрати Україною міжнародної репутації та порушення зобов’язань, взятих нею у відносинах з ЄС».

Іще різкіше законопроект «Купуй українське, плати українцям» (його великим лобістом був «радикал» Олег Ляшко) розкритикував заступник міністра економічного розвитку Максим Нефьодов. Законопроект він назвав «спробою протиснути мега-коррупційну схему, замасковану під «підтримку вітчизняного бізнесу». Нефьодов пояснив: «Тим, хто збере 23 довідки, пропонується переплачувати до 43% від суми тендеру. Десятки мільярдів гривень пропонується скерувати обраним олігархам та бізнесменам. Аргументація примітивна: не треба нам німецької техніки на будівництві доріг, Автодор кидав асфальт в ями лопатами у дощ — і має кидати далі. Тільки грошей ми їм більше заплатимо, ніж німцям». Заступник міністра також наголосив: законопроект порушує Угоду про асоціацію з ЄС, про що заявило представництво Євросоюзу в Україні.

Якими ж аргументами оперують автори законопроекту? За словами одного з них, Віктора Галасюка, щороку через систему держзакупівель за гроші платників податків закуповується імпортна продукція, приблизно на сто мільярдів гривень. Усе тому, що закупівлі здійснюються виключно за критерієм ціни: хто пропонує дешевший товар, у того і купують. Аби надати пріоритет українським виробникам, законопроект пропонує визначити категорії товарів, робіт і послуг, закупівлі яких і надалі здійснюватимуться лише за ціновим критерієм. А для решти товарів, робіт і послуг треба запровадити певні додаткові критерії, зокрема, не менше 20% «місцевої складової». Як наслідок, виробники, що доведуть її наявність у своїх товарах чи послугах, зможуть виграти тендер, навіть якщо вартість їхніх товарів або послуг буде вищою аж на… 43%!

Не сумніваюся, автори законопроекту рахувати вміють. Але… Як стверджують у Міністерстві економічного розвитку й торгівлі, іноземних компаній серед переможців у держзакупівлях — не більше 1%, а доля імпортних товарів у загальному обсязі держзакупівель — лише 27%. Тобто якщо українська продукція конкурентна, вона перемагає на тендерах і без допомоги законопроекту «Купуй українське».

«Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, Україна зобов'язана до 2019 року імплементувати базові положення директив, що регулюють правовідносини у сфері державних закупівель», — нагадує Руслан Ткаченко з Парламентської експертної групи з євроінтеграції. Цими положеннями, пояснив експерт, «передбачено, що замовники повинні рівноправно і без дискримінації ставитись до суб'єктів господарювання». І що «структура закупівель не повинна штучно обмежувати конкуренцію; вона може вважатися обмеженою штучно, якщо структура закупівель розробляється для того, щоб надати перевагу або поставити в невигідне становище певних учасників». Таким чином, констатував Ткаченко, «законопроект, попри добрі наміри… не відповідає Угоді про асоціацію… оскільки встановлює вимоги, спрямовані на надання переваги вітчизняній продукції, порівняно з іноземною, у процедурах публічних закупівель».

Знаємо, як далеко можуть завести «добрі наміри»… То може, варто все-таки прислухатися до пана Мінгареллі? «Угода про асоціацію — це дорожня карта, яка має… наблизити Україну до Євросоюзу. Тому… впровадження Угоди має здійснюватися швидко й повною мірою. І відповідальність за це лежить на українській владі, особливо на народних депутатах». Які радісно підтримали законопроект, який Угоді про асоціацію суперечить… Невже не хочуть «наблизити Україну до ЄС»?