Передплата 2025 ВЗ

Щоб не покласти зуби на полицю…

Як правильно доглядати за зубами, щоб уникнути карієсу, та що робити, якщо у вас є схильність до цього захворювання

Карієс небезпечний у будь-якому віці. Навіть (і особливо) коли йдеться про молочні зуби. Фото Pearl Dental Clinic
Карієс небезпечний у будь-якому віці. Навіть (і особливо) коли йдеться про молочні зуби. Фото Pearl Dental Clinic

Карієс — найбільш поширена патологія у світі, яка особливо часто трапляється у дітей, підлітків і людей похилого віку. Але карієс може вразити будь-кого, хто має зуби, включно з 6−7-місячними немовлятами, в яких щойно прорізалися центральні нижні різці. Як запобігти цій проблемі, як вчасно її виявити та успішно пролікувати, пояснюють експерти Клініки Мейо (Mayo Clinic) — одного з найбільших медичних дослідницьких центрів світу.

Багато людей, навіть помі­тивши чорні цятки на зубі, не поспішають до стоматолога. І дарма — якщо карієс не лікувати, піде вглиб, уражаючи все глибші й глибші шари зуба. З часом це призведе до сильного болю, руй­нації та втрати одного чи навіть кількох зубів.

З каріозної порожнини бакте­рії проникають у пульпу — ткани­ну, розташовану всередині зуба, що містить нерви й кровонос­ні судини. Саме на цьому етапі, коли виникає пульпіт, людина по­чинає відчувати нестерпний біль. Далі (за відсутності адекватного лікування) мікроби дістаються до періодонту — кореневої оболонки зубів. Розвивається періодонтит — зуб починає хитатися, адже ура­жена зв’язка, яка повинна утри­мувати його на місці.

Як вчасно розпізнати карієс

Коли карієс лише починається, як правило, немає жодних симп­томів. Лише з часом, коли зуб по­ступово руйнується, нас починає турбувати:

  • підвищена чутливість;
  • біль (від легкого ситуатив­ного посмикування до гострого, тривалого больового відчуття), коли ми їмо чи п'ємо щось солод­ке, гаряче чи холодне;
  • поява білих, коричневих або чорних плям і заглиблень на по­верхні зуба;
  • біль, коли ми щось кусаємо.

Як розвивається карієс

Спершу формується наліт — прозора липка плівка, яка вкри­ває наші зуби. Це відбувається з двох причин — тому, що ми спожи­ваємо велику кількість цукрів і по­гано чистимо зуби. Якщо не очис­тити зуби від цукрів й крохмалю, бактерії, які населяють ротову по­рожнину, почнуть поїдати ці решт­ки, утворюючи зубний наліт.

Наліт, який залишається на зу­бах, може затвердіти під або над лінією ясен, формуючи зубний ка­мінь. Зубний камінь ускладнює видалення нальоту та створює «щит» для мікробів. Ось чому важ­ливо якнайшвидше його позбути­ся, але зробити це можна лише в кріслі стоматолога.

Далі ушкоджується поверх­ня зуба. Кислоти, які продукують бактерії, видаляють мінерали з емалі зуба — найтвердішої ткани­ни в організмі людини, яка покли­кана захищати дентин і пульпу зу­бів від дії зовнішніх подразників. Як наслідок, емаль піддається ко­розії й у ній утворюються крихітні отвори. Це перша стадія карієсу. Коли ділянки емалі стираються, мікроби та їхні кислоти досягають наступного шару зуба — дентину. Він м’якший за емаль і менш стій­кий до дії кислот, що робить наші зуби більш чутливими.

Завершальний етап — по­ширення патологічного проце­су вглиб. Бактерії та їхні кислоти переміщаються до внутрішньої тканини зуба — пульпи, яка про­низана нервами й кровоносни­ми судинами. Пульпа набрякає. Оскільки розширятися всереди­ні зуба їй нікуди, вона перетискає нерви, викликаючи біль.

Фактори ризику

  • Розташування зуба. Найчас­тіше карієс виникає на задніх зу­бах — корінних і премолярах. Ці зуби мають багато борозенок, ямок і тріщин, на яких можуть скупчуватися частинки їжі.
  • Їжа та напої, які затримують­ся на зубах, частіше викликають карієс, ніж їжа й напої, які легко змиваються слиною. Це, зокре­ма, молоко, морозиво, мед, цу­кор, газована вода, сухофрук­ти, тістечка, печиво, шоколадні та карамельні цукерки, льодяники, іриси, сухі пластівці й чипси.
  • Часті перекуси снеками і ви­користання соломинок для кок­тейлів. Ті, хто цим зловживає, дає бактеріям у своїй ротовій порож­нині більше палива для вироблен­ня кислот, які атакують і зношують зуби. А п’ючи солодкі газовані на­пої та фруктові кислі соки, така людина створює постійну кислот­ну ванну для своїх зубів.
  • Годування дитини перед сном. Коли немовлятам перед сном дають пляшечку з молоч­ною сумішшю, соком або інши­ми рідинами, що містять цукор, ці напої залишаються на дитячих зубках годинами, допоки малеча спить. Це живить мікроби й про­вокує процеси гниття в ротовій порожнині.
  • Погане чищення зубів. Якщо не почистити зуби відразу після їди та пиття, на них швидко утво­риться наліт, який з часом при­зведе до перших стадій карієсу й гінгівіту.
  • Нестача фтору. Фтор — це природний мінерал, який допо­магає запобігти карієсу. Він також рятує наші зуби на ранніх стадіях їхнього ушкодження. Через його користь для зубів у багатьох країнах фтор додають у питну воду. Це також поширений інґредієнт зубної пасти та ополіскувачів для рота. Зверніть увагу, що бутильо­вана вода зазвичай не містить фтору.
  • Молодший або старший вік. Карієс часто трапляється у дуже маленьких дітей і підлітків. Люди літнього віку також піддаються більшому ризику. Зуби з часом можуть зношуватися, а ясна ого­люватися, що підвищує ймовір­ність руйнування зубів.
  • Зношені пломби або стома­тологічні конструкції. З роками зубні пломби можуть слабшати, починати руйнуватися або мати шорсткі краї. Завдяки цьому зуб­ний наліт утворюється легше, і його важче видалити. Стомато­логічні конструкції можуть пере­стати добре прилягати, внаслідок чого під них потраплятиме їжа, що призведе до процесів гниття.
  • Печія. Печія — пошире­ний симптом гастроезофагеаль­ної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) — може призводити до закиду шлункової кислоти в рот. Це може спричинити стирання зубної ема­лі, внаслідок чого значна частина дентину піддаватиметься дії бакте­рій, і, як наслідок, виникне карієс.
  • Розлади харчової поведінки. Анорексія й булімія можуть при­звести до ерозії емалі та, відпо­відно, карієсу. Шлункова кисло­та від повторного блювання, яке хворі на булімію практикують за­для очищення шлунка, роз'їдає емаль.

Як запобігти

  • Після прийому їжі чи пиття почистіть зуби фтористою пас­тою. Чистити зуби треба принай­мні двічі на день, а в ідеалі - піс­ля кожної трапези. Щоб очистити міжзубні проміжки, використо­вуйте зубну нитку (флос). З її до­помогою досягнете місць, куди не може дістатися зубна щітка.
  • Якщо ваш стоматолог вва­жає, що у вас — високий ризик розвитку карієсу, користуйтеся ополіскувачами для рота.
  • Регулярно відвідуйте стома­толога. Професійне чищення зу­бів і регулярні огляди ротової по­рожнини допоможуть запобігти проблемам або виявити їх на ран­ній стадії.
  • Розгляньте варіант засто­сування зубних герметиків. Гер­метик — це спеціальне захисне покриття, яке наноситься на жу­вальну поверхню задніх зубів. Він закриває канавки та щілини, в яких скупчуються рештки їжі, за­хищаючи зубну емаль від нальо­ту й кислоти.
  • Уникайте швидких перекусів і пиття через соломинку. Щора­зу, коли їсте або п'єте інші напої, окрім води, ви допомагаєте бак­теріям ротової порожнини про­дукувати кислоти, які руйнують вашу зубну емаль. Якщо пере­кушуєте або п'єте протягом дня, ваші зуби піддаються постійній атаці.
  • Їжте здорову їжу. Деякі про­дукти й напої є більш корисними для наших зубів, ніж інші. Уникай­те їжі, яка може надовго застряг­нути у заглибинах ваших зубів, або почистіть їх одразу після їди. Такі продукти, як свіжі фрукти та овочі, посилюють виділення сли­ни, а несолодка кава, чай і жуй­ка без цукру допомагають змити частинки їжі.
  • Розгляньте варіант лікуван­ня фтором. Ваш стоматолог може порекомендувати вам періодич­не лікування фтором, особливо, якщо ви не отримуєте достатньо цього мікроелемента через фто­ровану питну воду або з інших джерел.
  • Запитайте свого лікаря, чи потрібно вам застосовувати анти­септичні та дезінфекційні ополіс­кувачі для рота, такі, як хлоргек­сидин, які дозволять зменшити кількість шкідливих бактерій у ро­товій порожнині.
  • Жуйка — не для всіх. Стома­тологічна жувальна ґумка без цу­кру, що містить фторид й у ба­гатьох країнах відпускається за рецептом, у поєднанні з антибак­теріальним ополіскувачем може допомогти зменшити ризик ка­рієсу. Але у деяких людей ксиліт, який часто міститься у жуйках, може викликати підвищене газо­утворення або діарею, якщо жу­вати їх часто.