Українська боротьба нагадує полякам про Варшавське повстання...

Під час тижневої поїздки до Польщі переконався: Україна залишається однією з головних тем польських ЗМІ. Українську проблематику не відсунули на маргінес навіть дві такі тамтешні мега-події, як формування нового уряду Еви Копач і чемпіонат світу з волейболу, що відбувався на аренах Польщі.


Поляки щиро співчувають українцям, які ведуть нерівну боротьбу за свою свободу й незалежність. Запам’ятався проникливий репортаж польської тележурналістки з мирного, теплого і сонячного осіннього Львова. У “картинці” був намет на проспекті Свободи, у якому збирають кошти на українську армію. А текст був головно про те, що молоді українські хлопці, з якими спілкувалася репортер польського ТБ, готові їхати на схід, воювати проти російського війська... В українській боротьбі 2014-го поляки вбачають паралель із Варшавським повстанням 1944 року. Тоді польські герої, багатьом із яких не було й 20 років, вели безнадійну боротьбу з озброєними до зубів частинами регулярної армії нацистського рейху. Радянська Армія була зовсім близько, на іншому березі Вісли, — але не прийшла на допомогу. Сталін був не проти, аби Гітлер винищив польських патріотів... А розумники на Заході тим часом говорили про невчасність повстання, про його неузгодженість із планами союзників... Польща тоді залишилася сама. Україна нині також бореться з агресором самотужки...

Польські політики натомість звертають увагу головно на геополітичний аспект української проблеми. Війна на Донбасі, як лакмусовий папірець, виявила відчутний брак європейської безпеки. А серед держав, із якими межує Польща, є й агресивна путінська Росія. (Польща в кращому становищі, ніж Україна, бо є членом НАТО. Але, схоже, панацеєю Альянс на Віслі вже не вважають. Поляки хотіли, аби на останньому саміті Альянсу в Польщі створили постійну базу НАТО, зі сталим військовим контингентом. Але на саміті обмежилися половинчастим кроком: війська Альянсу перебуватимуть у Польщі на основі ротації). Вбачаючи у путінській Росії загрозу, поляки дуже хочуть, аби Україна залишалася якомога стабільнішою. Наприклад, чи не найбільшу тривогу польські політики й експерти висловлювали з приводу роздільного походу на парламентські вибори Порошенка і Яценюка. Невже президент і прем’єр пересварилися? Невже воюватимуть між собою?.. Очевидно, поляки прекрасно пам’ятають про “співпрацю” тодішніх президента і прем’єра після Помаранчевої революції. І бояться, аби щось таке в Україні не повторилося.

Уже на батьківщині побачив у ЗМІ заголовки “прем’єр Копач заявила, що Польща не постачатиме Україні зброю”. Мабуть, у міжнародній проблематиці пані Копач іще трохи “плаває”. Хотіла сказати, напевно, що у питанні поставок зброї Польща діятиме у руслі рішень ЄС. Тим паче, що там одним із керівників є однопартієць Копач — екс-прем’єр Туск... Старий-новий глава міноборони Польщі Сємоняк уже заявив, що Польща готова продати Україні зброю — якщо Україні це буде треба. Як пишуть польські ЗМІ, на недавньому Міжнародному салоні озброєнь у Кельце українські представники були. Купували “базові речі” — кевларові каски, бронежилети, зимове обмундирування. “Не для преси” польські бізнесмени розповіли: українці казали їм, що наша армія воювати взимку не готова абсолютно. Мовляв, заглянули на речові склади, а там або порожньо, або непотріб, який просто не змогли продати “наліво”... Цікавилися українські представники, розповіли поляки, і польською системою виявлення ворожої артилерії. (Не лише виявляє на дальності до 40 км, а й допомагає власній артилерії знищити батарею противника). Але проблема в тому, що виготовлення такої системи триває два роки, а Україні вона потрібна вже. А вже Польща продати таку систему не може, бо в самої, як вважають польські військові, зайвої зараз немає...