Чому Кличко пропустив удар?

Підступно, тишком-нишком, під виглядом змін до Податкового кодексу винесла на голосування норму, згідно з якою можна заборонити лідеру «Удару» Віталію Кличку реєструватися кандидатом у президенти.

Все було зроблено філігранно. 24 жовтня на розгляд Верховної Ради виноситься суто економічний законопроект №2054а під назвою «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків». Жодної політики, лише турбота про наповнен­ня державного бюджету. Влада вдало підібрала час для голосування. Притупила пильність опозиції, яка налаштована, “наелектризована” лише на вирішення долі Тимо­шенко, завуалювала суто політичну правку в економічний папірець. Тим паче, цей законопроект вже пройшов успішне перше читання. За нього голосували і опозиційні фракції. Як правило, перед другим читанням вносять незначні, часто формальні правки... Але пильність, звичайно, втрачати не можна, особливо, коли маєш справу з такими “розводящими”, як “регіонали”. Коли опозиціонери збагнули, що в “деталях” захований диявол, було пізно. Цинізм влади полягав ще й у тому, що «антикличківську» поправку вніс представник “Батьківщини” Ігор Бриченко. Суть правки до Податкового кодексу проста як двері: особа, котра має право постійного проживання на території іноземної держави, вважається такою, що не проживає в Україні. А значить, згідно з Конституцією, не може брати участі у президентських виборах. Не треба бути мудрагелем, щоб зрозуміти — правку робили спеціально під Кличка, який офіційно має право на постійне проживання у Німеччині (а це, до речі, основний крок для подальшого надання громадянства) і, відповідно, платить там усі податки. Висловлюючись боксерською термінологією, важковаговика Віталія Кличка відправили у технічний нокаут однією правкою.

Як і після технічного нокауту у рингу, Кличко в парламенті хоч на ногах і тримався, але виглядав дуже розгубленим, “побитим”. Проте звинувачувати мав би не владу і не партнерів по опозиції, які прогледіли правку свого недосвідченого чи підступного депутата. Як бувалий боєць на рингу, мав би бути стратегом і в політиці та прорахувати цей “удар під дих”.

Коли Віталій Кличко тріумфував у боксі, його проживанням у Німеччині ніхто особливо не переймався. Те, що він отримав право на проживання у країні, де знаходиться його промоутерський бізнес, також сприймалося з розумінням. І те, що податки там платив. А як же... Це Німеччина, там сплата податків — майже святе. Але Кличко тоді сприймався виключно як спортсмен. Більше того, він як українець прославив нашу державу, тому усі інші нюанси українці сприймали поблажливо. Коли ж залишив бокс і вирішив робити політичну кар’єру в Україні, ситуація змінилася. У нього з’явився новий статус. Політик — людина вразлива, і щоб тебе не діставали, треба позбавлятися будь-яких “вузьких місць”, не підставлятися. Кличко, схоже, цього не врахував. Злегковажив?

Згідно з офіційною декларацією Віталія Кличка, в 2011 році він заробив понад 4,7 мільйона доларів, з яких усі податки сплатив у Німеччині. Відверто кажучи, дивно, що цей факт якось слабо експлуатували конкуренти під час парламентської виборчої кампанії. Але президентська гонка — це не парламентська. Тут усі методи боротьби, як кажуть, хороші. Згадаймо президентські вибори 2004 року і ролик Козака зі знаменитою фразою: “Пане Ющенко, ваша дружина — американка...”. Невже Кличко не зумів прорахувати, що право на проживання у Німеччині і податки, які він сплатив на користь вдоволених життям німецьких пенсіонерів, а не знедолених українських, — це його ахіллесова п’ята. Що знайдеться новий Козак, який запише відеоролик а-ля “Пане Кличко, ви — німець і ваша дружина — німкеня, бо ви платите податки у Німеччині!”. Ганна Герман, а потім і Вадим Колесніченко вже у виступах з трибуни ВР з пафосом вигукували, що Кличко, сплачуючи податки в Німеччині, годує тих, хто «вбивав наших людей» та «плюндрував нашу землю».

Якщо Віталій Кличко вирішив пов’язати своє майбутнє з Україною, то для чого йому право на проживання у Німеччині? Чому досі не відмовився від цього привілею, щоб раз і назавжди уникнути спекуляцій на цій темі, вибити козирі з рук недоброзичливців та не наражати на небезпеку своє політичне майбутнє?