Передплата 2024 ВЗ

Рада ЄС дала Києву ще один шанс. А той лише «взяв до уваги»...

Щойно стало відомо про те, що саміт Україна-ЄС європейська сторона запропонувала провести влітку 2013 року в Люксембурзі, як з’явилися... спростування.

Мовляв, щось там перекладачі наплутали, а насправді головний дипломат ЄС Кетрін Ештон під час ініційованої нею телефонної розмови з Миколою Азаровим говорила не про літо, а про початок 2013 року... Насправді дискутувати варто не про дату саміту, а про суть висновків Ради ЄС щодо України.

Отже, ЄС не відмовляється від планів підписати з Києвом Угоду про асоціацію з ЄС, і це підписання може відбутися під час Вільнюського саміту “Східного партнерства” — у листопаді 2013-го. Аби підписання стало реальністю, Київ має продемонструвати прогрес у кількох сферах:

— відповідність парламентських виборів 2012 року міжнародним стандартам, а також характер дій, що слідували за виборами (вибори, на думку ЄС, показали “змішану картину з кількома недоліками й засвідчили погіршення в кількох напрямах — порівняно з раніше досягнутими стандартами”);

— поступ України у вирішенні питання вибіркового правосуддя та уникнення цих проблем у майбутньому (Рада ЄС висловила “сильну стурбованість у зв’язку з політично мотивованими судимостями колишніх членів уряду, які стали наслідком судових процесів, що не відповідали міжнародним стандартам”);

— виконання реформ, що були визначені у спільно погодженому порядку денному Асоціації Україна-ЄС.

Враховуючи ту вакханалію, яка мала місце на десятку-другому округів у ході підрахунку голосів, висновки Ради ЄС можна оцінити як досить м’які. Євросоюз знову дав Україні шанс. Умови Ради ЄС виконати цілком можна — було б тільки бажання... На жаль, офіційна відповідь українського МЗС не переконує у тому, що таке бажання в офіційного Києва справді є.

“В Україні взяли до уваги висновки Ради ЄС…які мають важливе значення для подальшої розбудови відносин між Україною та Є С на основі політичної асоціації та економічної інтеграції... Для України євроінтеграція залишається стратегічним пріоритетом зовнішньої політики... Україна залишається відданою продовженню процесу реформ у відповідних сферах”... Усе це традиційне базікання на улюблену теми “євроінтеграція взагалі”. Натомість повна мовчанка на тему “євроінтеграція конкретно”, тобто про те, як саме Київ виконуватиме вимоги Ради ЄС. А можна ж було сказати, що виконаємо рішення Європейського суду з прав людини щодо Тимошенко і Луценка. Що проведемо повторні вибори в п’яти мажоритарних округах зразково-показово, за всіма міжнародними стандартами... Але не відчувається у відповіді МЗС такої готовності. Чи не тому, бува, що чутки про можливу переорієнтацію Києва на Митний союз можуть виявитися не такими вже й чутками?

Схожі новини