Династія Шутків і КО – корпорація радості

КО – це Козаренко Олександр, разом з яким глава виконавської династії Лідія Шутко в ювілейному концерті вразила слухачів Музикою найвищого ґатунку.


Програма «Осіння рапсодія» була вибудована, наче витвір видатного скульптора: від мармурової брили відсічено усе зайве, а те, що постало, доведено до максимального завершення. На фундаменті класики, світової та української (двох сонат — «Крейцерової» Бетховена та Другої Мирослава Скорика, підкріплених коломийками Миколи Колесси), особливо витончено, захопливо засяяло Tango del modo Piazzolla (для солістів і оркестру) — найновіший твір Козаренка, знаного композитора і піаніста-віртуоза, написаний спеціально для ювілярки.

Невипадково в основу вечора було покладено скрипково-фортепіанні сонати: у дуеті Лідії Шутко з Олександ­ром Козаренком саме сонати прозвучали на багатьох концертних сценах, вийшли у спеціальному компакт-диску. У «Крейцеровій» скрипка і фортепіано були наче один багатотембровий інструмент, навіть порухи постатей виконавців збігалися, настроєні на одну хвилю, кожне forte було однаково соковитим, насиченим, кожне piano — тонко-павутинним, по-бетховенськи мудрим, усі штрихи, акценти, фарби — гранично вивіреними і злитими воєдино. Тонке відчуття скрипкового письма Мирослава Скорика і Миколи Колесси якнайповніше виявилося і в цьому концерті.

З концертного буклета слухачі могли довідатися про надзвичайно плідний творчий і педагогічний шлях Лідії Шутко — професора Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка. «Осіння рапсодія» стала яскравою ілюстрацією багатогранних можливостей її династії: сина-скрипаля Остапа та його дружини — віолончелістки Ольги (а ще ж є музикантом і старший син Юрій, володар титулу «Золота флейта України»). Своєрідним подарунком до ювілею стало виконання «Tango...» Козаренка автором із солістами-струнниками Лідією, Остапом, Ольгою Шутками та Академічним камерним оркестром «Віртуози Львова». Своїм танго «у стилі П’яццоли» композитор, здається, «переп’яццолив» самого П’яццолу, додаючи до його неповторних ритмів, чудових мелодій тонкий перегук скрипок, глибокий баритон віолончелі, віртуозні піаністичні пасажі, шалені сплески танцювальних пристрастей у напрочуд виразній оркестровці, вдумливо втіленій під батутою Володимира Дуди.

«Осіння рапсодія» стала сонячним променем золотої осені видатної львівської скрипальки, помітним внеском музичної корпорації «Шутко — Козаренко» у концертний літопис міста Лева.