Чи стане Аргентина другом України і ворогом путіна?

Аргентина — це далека країна, з Франкфурта переліт буде тривати трохи понад 14 годин. В цій латиноамериканській країні проживає багато українців. За різними оцінками, це приблизно 500−700 тисяч етнічних українців. Не усі вони розмовляють українською мовою, але усі пам’ятають свої українські корені і люблять Україну.

Аргентина — прекрасна країна, красива. Це моя любов. Попри те, що вже значний час не займаюсь політикою, але добрі стосунки збереглись з аргентинськими друзями.

19 листопада в Аргентині відбулися чергові президентські вибори. На цих виборах несподівано опозиціонер переміг представника партії влади — пероніста Маса. Ось про це і пропоную невеликий матеріал, і про пероністів, і про переможця, і про те, що для нас, українців, означає ця зміна влади в Аргентині.

Партія пероністів, представник якої програв вибори, була створена ще в 1947 році. Її засновником був Хуан-Домінго Перон, але її лідером і любов’ю мільйонів була його дружина — Ева Марія Дуарте де Перон, а в народі її знали, як Евіта. Так вона і залишилась в історії та в пам’яті народу. Саме це ім'я пов’язують з таким феноменом, що називається — «перонізм». Евіта і зараз залишається надзвичайно популярною в Аргентині, особливо серед людей старшого віку, її памʼятають і люблять. Це велика подія в житті країни, що представник партії пероністів програв вибори. Зробімо невелику подорож до Буенос-Айреса і згадаємо Евіту.

В один із теплих січневих днів 2012 року я стояв перед місцем упокоєння Евіти на цвинтарі Ріколета в одному із найкрасивіших районів Буенос-Айреса. Сюди приходить дуже багато людей, величезна кількість туристів, багато з яких спеціально летять із усіх кінців світу, щоб віддати шану цій видатній Жінці. Безумовно, на цьому цвинтарі є величезна кількість пам’яток архітектури і культури, тут знайшли своє упокоєння тисячі відомих історичних постатей. Дітей приводять сюди, щоб вивчати історію Аргентини. Але найбільшу зацікавленість у всіх людей, які приходять на цей цвинтар — є могила Евіти. Тут завжди, вже багато-багато років велика кількість людей, як аргентинців, так і туристів, і дуже багато квітів.
Я так зрозумів, що в Буенос-Айресі цей цвинтар вже давно сприймають, як музей, і головне місце в цьому музеї належить Евіті.

Коли заходиш безпосередньо на цей цвинтар, впадає у вічі величезна помпезність архітектурних комплексів на місцях поховань, що є дуже незвично для нас. Цвинтар дуже великий, і для зручності відвідувачів — кругом вказівники, які приведуть вас до могили Евіти. Евіта була похована на цьому кладовищі тільки в 1976 році, після 24 років її останки повернулись в Аргентину.

Всі ці роки, поки її останки були за межами Аргентини, тільки Папа Римський, полковник розвідки і ще один священник знали де покоїться її прах. Місце, де спочивала вічним сном Евіта на цвинтарі Ріколето нічим особливим не відрізнялось від інших. Єдине, що його відрізняло від інших — величезна кількість людей, які щоденно заповнювали весь простір перед капличкою Евіти і величезна кількість квітів, гори квітів, які лежали біля цієї каплички. Я теж був серед тих людей, які прийшли, щоб покласти квіти до могили цієї легендарної Жінки.

Кажуть, що 26 липня 1952 року Аргентина завмерла. Всі радіопередачі і спектаклі були перервані, в усіх кафе, ресторанах, магазинах та інших публічних місцях стояла тиша — Духовний лідер нації, перша леді Аргентини Ева Перон пішла в безсмертя.

Про це оголосив країні зі сльозами і у повному розпачі диктор. За ним розридалась уся країна. Аргентина прощалась не просто з жінкою, прощалась зі своїм щасливим майбутнім, яке вже ніколи не здійсниться, і надією, яку вже ніхто ніколи не поверне. І все це — щастя і надія нації, майбутнє усієї країни — все це було пов’язане з Жінкою, чиє ім'я з щирою любов’ю повторювали по всій Аргентині.

І от представник опозиції переміг представника провладної партії пероністів. Цим переможцем став 53-річний економіст Хав'єр Мілей, який не хоче обмежувати кардинальні зміни в країні лише для того, щоб оголосити «кінець занепаду Аргентини», він хоче зробити її «образом свободи» і «знову світовою державою». «Эль локо», «божевільний», як Мілея прозвали в юності, під час виборчої кампанії вийшов на публіку з бензопилою, як символом того, що країні потрібні кардинальні економічні зміни — шокова терапія.

Мілей хоче запровадити аргентинський американський долар замість песо, він вважає, що це значно зміцнить економіку і призведе до значного покращення життя аргентинців, планує ліквідувати центральний банк, скоротити число міністерств — з 18 до 8, щоб зменшити бюджетні витрати. Тут треба мати на увазі, що нинішні вибори відбувались в надзвичайно несприятливих умовах економічного життя в країні. От тільки деякі цифри за оцінками Financial Times, щоб було зрозуміло про що йде мова — у жовтні рівень річного зростання цін у країні досяг 142,7%; згідно з оцінкою JP Morgan, до кінця року інфляція в Аргентині може досягти 210%; за останні двадцять років, коли були при владі пероністи, вдвічі збільшився державний сектор, задіяні значні за вартістю програми державної підтримки та жорсткий державний контроль економіки; щоб захистити мізерний валютний запас країни та профінансувати витрати держави, Масса, другий кандидат у президенти, міністр економіки і пероніст, вдався до друку національної валюти, аргентинського песо; офіційний курс долара США становить понад 350 песо за одиницю, а на чорному ринку — понад 900 песо; дві пʼятих населення Аргентини живе в злиднях, мільярди доларів державних коштів витрачаються на соціальні програми і субсидії, що створені владою для «корупції».

Політичний аутсайдер, якого ще два роки тому в Аргентині майже ніхто не знав, завдяки своїй харизмі і неповторності, зміг знайти підтримку у 35 мільйонів виборців, здобув перемогу у 23 із 26 провінцій. Це була несподівана, але фантастична перемога.

При цьому Мілей в ході передвиборних теледебатів безнадійно програв Массе, кандидату від правлячої партії, але потім це вже не мало ніякого значення — на останньому етапі виборів. Основна перевага переможця якраз і полягала у тому, що він був інший, не класичний політик, тобто мав місце «феномен Зеленського», і саме це забезпечило йому перемогу.

У виборців надзвичайно загострене було невдоволення щодо правлячої пероністської партії, яка перебувала при владі останні 20 років та не змогла зупинити економічне падіння Аргентини. Мілей весь час називає «тих, які наверху», тобто представників правлячого істеблішменту, представники якого печально відомі корупційними скандалами. І у виборців була занадто глибока безнадія, оскільки в країні, яка до початку 1950 років була однією з найбагатших країн світу в розрахунку на душу населення, а тепер 40% її населення живе в злиднях. І аргентинці вважають, що винна в цьому правляча партія, яка довела країну до такого зубожіння. Він пообіцяв своїм виборцям швидкі реформи вразливої економіки.
«Хочу, щоб ви зрозуміли, що Аргентина в критичній ситуації. Зміни повинні бути радикальними. Зараз немає місць для поступового кроку», — цитує Мілея FT. Як відзначає FT, у своїх заявах політик іноді суперечить собі. Він обіцяє зменшити кількість державних міністерств з 18 до 8, щоб заощадити бюджетні кошти, але також говорить, що державні службовці не втрачають роботу, а перейдуть в інші міністерства. Як же він збирається зекономити на державному апараті обіцяні 15% від ВВП? Викликає сумніви і обіцянка того, що урізання субсидій на енергію «не вплине прямо на гаманці аргентинців».

Мілея часто порівнюють з правими Дональдом Трампом, що був президентом-республіканцем США, і бразильським експрезидентом Жаіром Болсонару. Так, у всіх трьох збігаються погляди на аборти і зброю. Мілей теж любить гучні скандальні заяви та виклики: Китай, найбільшого торгового партнера Аргентини, він назвав «кровожадним», Папу Римського Франциска — «брудним ліваком», а кліматичні зміни — «соціалістичною містифікацією». Але націоналізм не має стільки великого значення для Мілея, а його екстремальний економічний лібералізм не буде терпіти величезний бюджетний дефіцит, як у Трампа, або передвиборні подачки бідним, організованим Болсонару. Більшість аргентинських економістів вважає план заміни песо на долар США неробочим, тому що в центральному банку країни майже немає доларів і доступу до міжнародних кредитів. Аргентинці, тисячами вийшли на вулицю, щоб відсвяткувати обрання їх кандидата. «Я чекав цього все своє життя, — сказав Леонардо Естароне, 57-річний фізіотерапевт. — Більше ніяких перонистів, ніякого грабунку, ніякої брехні. Мої діти зможуть жити у вільній країні», — цитує його FT.

Для нас, українців, дуже привабливою є міжнародна позиція новообраного президента, який надзвичайно схвально ставиться до України, засуджує війну путінської росії проти України і може статися так, що стане найбільшим другом України в Латинській Америці.
Мілей виступає за доларизацію економіки, приватизацію, в тому числі у сфері освіти та охорони здоров’я, за відмову від співпраці з Китаєм, Бразилією та росією на користь США та Ізраїлю. Крім того, Мілей проти вступу Аргентини в БРІКС і заявляє, що не хоче вести справи з комуністами і соціалістами. Є великі сподівання на те, що Аргентина дуже швидко вийде з-під зони інтересів росії і перейде у зону прямого впливу США, що може призвести до приєднання Аргентини до антипутінської коаліції. Перші заяви і наміри Мілея дають підстави сподіватись саме на такий зовнішньополітичний курс Аргентини.

Можна абсолютно обґрунтовано прогнозувати, що з перемогою Хав‘єра Мілея баланс сил у Латинській Америці однозначно зміниться на користь України.

Хоча заради правди треба сказати, що Аргентина не підтримувала вторгнення путіна в Україну. Держава на рівні ООН засуджувала цю війну, але чинний президент Аргентини, разом з деякими керівниками країн Латинської Америки, зокрема Бразилії, Колумбії та інших, не приєднався до надання Україні допомоги у цій війні. Можна сподіватись, що новий президент Аргентини змінить на краще рівень підтримки України латиноамериканських країн.

Для України дуже важливим є значне покращання наших взаємних стосунків з Аргентиною, оскільки в цій країні є дуже потужна українська діаспора.

Можна з великою ймовірністю прогнозувати, що дружба Аргентини з путіним добігає кінця, натомість перемога Хав‘єра Мілея відкриває надзвичайно сприятливі можливості для значного поліпшення наших відносин, що унікально не тільки для подальших взаємовідносин з цією країною, а й з усією Латинською Америкою.

Це важливий і надзвичайно позитивний результат виборів в Аргентині.

Головне тепер для України — не втратити цей прекрасний шанс, який дав аргентинський народ, обравши для себе Хав‘єра Мілея президентом країни.