У другому турі кращі шанси у Ердогана

Як і передбачали соціологи, у першому турі президентських виборів у Туреччині, що відбулися 14 травня, жодному з кандидатів-фаворитів не вдалося набрати понад половину голосів виборців, які прийшли на дільниці. Тож 28 травня відбудеться другий тур президентських виборів. У ньому змагатимуться президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган і кандидат від блоку шести опозиційних партій Кемаль Киличдароглу. Хоча, схоже, трохи кращі шанси на перемогу має чинний лідер держави, заздалегідь «ховати» кандидата від опозиції аж ніяк не варто.

Іще кілька тижнів тому соціологи казали, що в першому турі президент­ських виборів переможе Киличдароглу, який, згідно з цими прогнозами, мав ви­передити Ердогана десь на п’ять відсо­тків. Але перед голосуванням чинний пре­зидент помітно активізувався. Ердоган виступав на багатотисячних мітингах сво­їх прихильників (турецькому президенту допомагав його азербайджанський коле­га Ільхам Алієв), відкривав великі інфра­структурні об'єкти (сонячну й атомну електростанції, останню побудувала рф) і роздавав передвиборні «пряники», зокре­ма, пообіцяв туркам дешевий газ.

Усі ці зусилля Ердогана не були мар­ними: у першому турі президентських виборів переміг не опозиціонер Килич­дароглу (45% голосів), а чинний прези­дент Туреччини (49,34%). Ердоган, який обійшов свого головного конкурента на понад два мільйони голосів, заявляє про впевненість у перемозі в другому турі. Киличдароглу, хоча, очевидно, розчаро­ваний результатами першого туру, зброї не складає… Хто ж саме, чинний прези­дент чи кандидат від опозиції, має кращі шанси на тріумф 28 травня?

Аби перегнати Ердогана, Киличдаро­глу треба десь взяти близько п’яти від­сотків голосів. Це якраз стільки (5,23%), скільки проголосували у першому турі за третього кандидата, висуванця правого націоналістичного «Альянсу предків» Сі­нана Огана. Той уже закликав своїх при­хильників у другому турі підтримати Ки­личдароглу, і якби всі вони так зробили, опозиціонер би, найімовірніше, пере­міг… Але усі голоси Огана до Киличдаро­глу не перейдуть. Серед виборців канди­дата «Альянсу предків» є такі, які, хоч і не люблять Ердогана, не захочуть голосува­ти за Киличдароглу. Тож вони радше про­сто не підуть на вибори, ніж підтримають того, на чию користь висловився Оган…

Іще одним плюсом для Ердогана мо­жуть стати результати парламентських виборів, які відбулися одночасно з пре­зидентськими. За результатами цьо­го голосування, більшість у 600-місному парламенті Туреччини матиме Республі­канський альянс (321 мандат) — на чолі з ердоганівською Партією справедливості й розвитку. А опозиційний Народний альянс на чолі з Народно-республіканською пар­тією Киличдароглу матиме 213 мандатів.

Деякі з виборців, які у першому турі голосували за Огана (або навіть за Ки­личдароглу), можуть зараз міркувати приблизно так: «Ну добре, проголосую я у другому турі за Киличдароглу, і той ста­не президентом. Але у парламенті біль­шість матимуть прихильники Ердогана. Значить, реалізувати свої передвибор­ні обіцянки повною мірою Киличдароглу буде складно, співпраця президента й парламенту заповідається „ніяка“. А якщо врахувати, що опозиція обіцяла повер­нутися від президентської республіки до парламентської, усе це може заверши­тися владним безладом… Може, у друго­му турі краще підтримати Ердогана? Уже „дістав“, але з ним принаймні буде поря­док».

Утім, говорити про те, що у друго­му турі Киличдароглу не матиме жодних шансів, було би великим перебільшен­ням. Багато залежатиме від того, чиї ви­борці активніше підуть на виборчі дільни­ці. Явка у першому турі була рекордною — понад 88%! Припускаю, у другому турі явка може бути трохи меншою, оскіль­ки частина розчарованих виборців Огана на дільниці не піде. У будь-якому разі за­вдання кандидатів у ці два тижні - не до­пустити «охолодження» своїх виборців, їх мобілізація. Хто впорається з цим викли­ком краще?

На перший погляд, кращі шанси тут має Ердоган. Може продовжити розда­вати «пряники» (гроші на це можна по­просити у Саудівської Аравії, з лідерами якої Ердоган налагодив надійні відноси­ни), до того ж чинний президент Туреч­чини значно кращий оратор, ніж «дідусь» Киличдароглу… Водночас можна при­пустити, що більш «просунутий» елек­торат кандидата від опозиції, головно з більших міст (Анкари, Стамбула й при­бережних регіонів на заході, південно­му заході й півдні країни), має дещо біль­шу мотивацію, ніж виборці Ердогана, які живуть переважно у глибинці. Тож не ви­ключено, що симпатики Киличдароглу 28 травня підуть голосувати активніше.

Загалом, у розподілі прихильників Ер­догана й Киличдароглу між турецьки­ми регіонами жодних сенсацій у першо­му турі не було. Єдине, що на південному сході Туреччини, який раніше був опло­том чинного президента, переміг канди­дат від опозиції. Але це зрозуміло: саме цей регіон потерпів від сильного земле­трусу, внаслідок якого загинули понад 50 тисяч осіб, а сотні тисяч утратили дах над головою. Виборці південного схо­ду бачили, як «складалися» їхні будин­ки, споруджені за президентства Ердо­гана з порушеннями будівельних норм. І вину за це неподобство ці виборці покла­ли саме на чинного лідера держави. За­галом, результати першого туру не зали­шають сумнівів: якби не землетрус і його жахливі наслідки, Ердоган би вже був об­раним президентом…