У Туреччині не на жарт «заштормило»…

Після арешту ймовірного кандидата в президенти від опозиційної Республіканської народної партії (РНП), 54-річного мера Стамбула Екрема Імамоґлу, лідер РНП Озґюр Озел закликав людей вийти на вулиці - аби висловити обурення «політичною атакою» влади. Багатотисячні демонстрації на підтримку Імамоґлу відбулися в багатьох містах Туреччини.

Як інформує Hurriyet Daily News, затримані у середу вранці Імамоґлу та ще 105 осіб (усіх підозрюють у корупції і зв’язках із Робітничою партією Курдистану, яку офіційна Анкара вважає терористичною організацією), досі залишаються під вартою.

Іще 53 особам загрожує кримінальна відповідальність за порушення 4-денної заборони на масові зібрання, запровадженої у Стамбулі після арешту мера, а також за опір поліції під час демонстрацій.

За словами глави МВС Алі Єрлікаї, під час заворушень потерпіли 16 правоохоронців. Єрлікая також заявив 21 березня, що майже 330 турецьких акаунтів у соцмережах містять «провокаційні пости, що підбурюють до ненависті й скоєння злочинів». Через ті публікації у соціальних медіях у Туреччині затримали ще 54 осіб.

Без диплома про вищу освіту в президенти зась

Екрема Імамоґлу заарештували через день після того, як Стамбульський університет, що раніше не мав претензій до цього свого випускника, раптово анулював його диплом. Очевидно, «секрет» у тому, що, за законом, наявність вищої освіти є обов’язковою умовою для участі у президентських виборах…

Причетність до корупції Імамоґлу «шиють» через імовірні «порушення» під час його переведення до Стамбульського університету з іншого навчального закладу (це відбулося кілька десятиліть тому). А «тероризм» — це підтримка, яку Імамоґлу та ще шість заарештованих осіб начебто надавали Робітничій партії Курдистану.

Директорка Human Rights Watch у Туреччині Емма Сінклер-Вебб назвала затримання Екрема Імамоґлу «кричущим зловживанням правосуддям». Мовляв, останні арешти в країні є частиною політично мотивованих розслідувань, спрямованих на послаблення опозиції. А на думку опозиційної РНП, арешт Імамоґлу є «державним переворотом проти наступного президента» Туреччини.

На політичну пенсію Ердоган не збирається?

«Дванадцятий президент Туреччини Таїп Реджеп Ердоган стоїть перед складним вибором, — розповів, зокрема, у cemaat. media український журналіст Осман Пашаєв. — Хочеться залишитися при владі й далі, але для цього необхідно за Конституцією погодитися на дострокові вибори за рішенням парламенту, де поки що не вистачає голосів.

Хитро сформульована 2017 року Конституція дозволяє президенту та парламенту без пояснень оголошувати нові вибори (слово «дострокові» офіційно зникло з Основного закону). Якщо «нові вибори» оголосить глава держави, то його каденція вважається завершеною, і він втрачає право брати участь у наступних, використавши два терміни. Нинішня — третя — каденція Ердогана стала можливою саме через те, що вважається другою.

Якщо ж парламент знаходить 360 (три п’ятих) голосів від конституційного складу Меджлісу для «нових виборів», то президент, як постраждала сторона, отримує конституційний бонус. Його поточний термін вважається не використаним, і він може балотуватися знову.

Цю хитру турецьку арифметику критикували ще на етапі проєкту в 2016 році, коли після спроби державного перевороту Ердоган раптом вирішив, що тільки сильна президентська республіка врятує країну від змовників.

Конституціоналісти попереджали, що за наявності підконтрольного парламенту президент, обраний на 5 років, може кожні 4 роки руками своїх депутатів оголошувати «нові вибори», перетворюючи другий термін на нескінченно не використаний… За умови, що президент не втратить контроль над парламентом.

Зараз для реалізації цієї схеми Ердогану не вистачає буквально кількох десятків голосів, які можуть бути надані (очевидно, депутатами-курдами, — А.Є.) в подяку за звільнення з одиночного довічного ув’язнення терориста номер один в країні Абдулли Оджалана".