Що врятує людство — заколот в кремлі чи перемога на фронті?

На суспільну свідомість російського населення майже не впливають ні варварські бомбардування українських міст і сіл, ні загибель тисяч мирних українців, яких ще недавно вони називали своїми «браттями і сестрами», ні пів мільйона російських солдатів, які загинули або отримали поранення на українській війні, ні значне погіршення їх фінансового та економічного становища, коли кожний росіянин став набагато гірше жити, а їх сім'ї значно зубожіли.

На цих людей не впливає те, що їх країна опинилася в майже абсолютній міжнародній ізоляції, скасовані усі міжнародні авіарейси, за винятком деяких, і всі інші міжнародні контакти. Їх не хвилюють санкції, які запровадили країни Заходу проти росії, як покарання за агресивну війну проти України.

Вони не хочуть знати і не хочуть вірити в те, що російські крилаті та балістичні ракети майже щодня вбивають мирних українців, їх дітей, знищують житлові будинки і електростанції, завдають величезної шкоди квітучій Україні.

Вони навіть слухати не хочуть, що головна мета цієї війни, яку розпочав путін — знищення українського народу, як етносу, його культури, мови, території проживання. Вони продовжують вірити путіну. Головна ціль війни путіна проти України — невідома нікому.

За час війни вона вже декілька разів змінювалась. Невизначеність і плутанина в цілях війни породжують невизначеність в розумінні того, а в чому буде зміст цієї перемоги. Навіть найбільші прихильники війни не можуть однозначно і точно сформулювати дійсну її причину. Заради чого десятки тисяч росіян вже загинули на цій війні, а сотні тисяч стали каліками.

Абсолютно неясно, що повинно відбутися на фронті, щоб російське населення зрозуміло, що путін вже програв цю війну.

Армія путіна отримала велику кількість поразок, як невеликих, так і стратегічних. ЗСУ вже звільнили майже половину тих українських земель, які путін захопив після вторгнення, зокрема, острів Зміїний, величезну кількість населених пунктів. ЗСУ потопили флагман Чорноморського флоту — крейсер «москва», пошкодили особисту гордість путіна — кримський міст. За час цієї війни російська армія втратила понад 10 000 танків, БМП, БТР, іншої військової техніки, більше пів тисячі літаків і гелікоптерів та багато іншого озброєння.

Такі невдачі на фронті могли б призвести в будь-якій країні до усунення керівника держави, який розпочав цю війну від влади, але тільки не в рф. Прихильники путіна, в переважній більшості, не вважають взагалі, що путін здійснив акт агресії проти України, вони кажуть, що путін наніс удар по ворожих силах Заходу.

російська пропаганда сформувала образ ворога таким чином, що росіяни свято вірять, що рано чи пізно це ненависне їм НАТО обов’язково нападе на їх країну.

Вони ненавидять і держави Заходу, і Україну, хоча значна частина росіян ніколи не була в європейських країнах, понад 50 відсотків росіян ніколи не виїжджати за межі свого району чи населеного пункту, де народились.

Зараз, особливо в соцмережах, дуже багато є матеріалів про психологічний стан російського населення, починаючи з початку війни. Мабуть, нема потреби аналізувати масові опитування, які здійснюють незалежні журналісти у різних регіонах росії. Єдине, що необхідно сказати, дуже невелика частина опитаних об'єктивно оцінює війну, а точніше — одиниці. Переважна більшість — майже усі опитані, повторюють те, що їм кажуть кремлівські пропагандисти, зокрема, якби путін не вдарив по НАТО, що окупувало Україну, то НАТО вдарило б по росії. Вони вважають, що путін правильно зробив напавши на Україну, як сміливий лідер країни, який не побоявся взяти на себе відповідальність. Коли слухаєш відповіді цих людей, усвідомлюєш, в якій глибокій психологічній кризі перебуває зараз російське населення і який довгий та важкий шлях їм треба пройти до свого одужання.

путін продовжує відігравати ключову роль у владі, попри те, що деяка ерозія його влади все-таки відбувається.

Єдине, що чітко видно — путін ніколи добровільно владу не віддасть.

Продовження цієї війни безпосередньо пов’язане з путіним, як президентом росії. Він є головним двигуном цієї трагедії, яка може перетворитись на світову катастрофу. Може скластися парадоксальна ситуація, при якій путін не зможе виграти війну, але й програти він її теж не може. Усвідомивши, що Україну тими ресурсами і можливостями, які він застосував, перемогти неможливо, він сподівається виграти цю війну, застосувавши усі наявні ресурси і можливості. Але для того, щоб в декілька разів збільшити чисельність своєї армії, а також, щоб перевести економіку на воєнний лад, щоб російське населення ідеологічно підготувати до «священной войни» йому потрібен час. Саме тому виникла певна пауза на фронті, але це тимчасове «затишшя».

російську армію не потрібно недооцінювати, як не потрібно недооцінювати можливості російської держави. На зберіганні у путіна ще велика кількість військової техніки та зброї. Вона і технічно, і морально застаріла, але і гвинтівка Мосіна теж вбиває, хоч не так ефективно, як американська рушниця М¹⁴. путін допустив декілька стратегічних помилок, які неодмінно стануть основними причинами його поразки — ЗСУ виявилися набагато сильнішими і боєздатними, ніж російська армія. На захист своєї Батьківщини піднявся увесь український народ, владі вдалося консолідувати українців на успішну боротьбу з загарбниками і вдалося створити надзвичайно потужну антипутінську коаліцію на чолі з США, яка є головною запорукою нашої спільної перемоги.

путін здійснює приховану мобілізацію військовозобов'язаних запасу, формуються нові військові з'єднання. Він продовжує сподіватись, що додатковий мільйон призовників змінить хід війни.

Але сучасні армії роблять ставку не на живу силу, а на технічне оснащення армії. Тут можна принагідно зауважити: російська пропаганда довела своїх людей до такого стану, що смерть на полі бою за своє «отєчество» є найбільшою благодаттю російських солдатів. При цьому ця ж пропаганда не допускає будь-якої дискусії з приводу того, чому російські солдати мають вмирати за «своє отєчество», але на території України.

Уже усі давно звернули увагу на те, як тільки путінська армія зазнає чергової поразки, відразу путін голосами своїх пропагандистів чи соратників залякує світ ядерною зброєю. Він сподівається, що своїми погрозами зупинить військову і економічну допомогу Україні, яку надають країни антипутінської коаліції.

Зараз, мабуть, усім стало зрозумілим, що ядерний шантаж путіна вже не діє. Країни антипутінської коаліції однозначно взяли курс на забезпечення поразки путіну у цій війні. Саме тому зняті майже усі обмеження на постачання Україні найбільш сучасного і не тільки оборонного, але й наступального озброєння. Можна не сумніватись, що після наступального озброєння у вигляді бойових танків, Україна отримає і необхідні літаки, і системи ППО, і далекобійні ракети. Тобто ЗСУ буде мати усе необхідне для переможного завершення війни.

А що путін?

У разі перемоги України у цій війні чи зможе путін зберегти владу в кремлі? І як російське населення поставиться до військової поразки путіна, в результаті якої будуть звільнені усі окуповані українські території, а Україна відновить суверенітет над усією територією у межах міжнародно визнаних кордонів, станом на 1991 рік. Це складне питання, на яке не можна однозначно відповісти.

Якщо путін збереже владу, то пропаганда зробить його героєм, що не побоявся виступити проти НАТО і що цілі поставлені перед спеціальною військовою операцією досягнуті, тому війська повертаються в росію, як герої і переможці. росіяни сприймуть будь-яке пояснення з вуст путіна.

Але воєнна поразка може спричинити військовий переворот.

Та не обов’язково армія піде на цей крок. Найбільш вірогідно, феесбешні і корумповані структури найближчого оточення путіна можуть вчинити тихий переворот, приблизно як вони домоглися повернення Герасимова керівником військової операції в Україні. Але треба мати на увазі, що путіна охороняє дуже потужна структура ФСО, яка підпорядкована лише йому. Крім того, росгвардія, нараховує у своєму складі більш, ніж 400 тисяч військовослужбовців, які мають на озброєнні навіть важку техніку. Росгвардія підпорядкована теж особисто путіну. Тобто здійснити державний переворот в результаті народного повстання практично неможливо.

Тому його може здійснити тільки та особа чи особи, які є сьогодні на вершині влади. Одним із можливих варіантів держперевороту у росії - це рішення путіна застосувати ядерну зброю проти європейської країни чи США, у разі його повного розгрому у війні. У цьому випадку можуть бути задіяні такі сили, які перешкодять путіну реалізувати його план ядерного божевілля. В цьому випадку путін може бути усунутий від влади, а нова влада вступить в переговори з США, Україною і країнами НАТО. Вже без путіна буде вирішуватися питання щодо завершення війни і про післявоєнну побудову світової безпеки.

В світовій історії багато є прикладів, коли лідер країни, який не зміг виграти війну, втрачав свою посаду. Його або переобирали, або привселюдно розстрілювали, або вішали за ноги на центральній площі. Навряд чи путіну це загрожує.

Отже, які можна зробити висновки:

• військова поразка у війні з Україною не обов’язково може призвести до втрати путіним влади. Саме на це і розраховує путін. Але цього допустити не можна. Він повинен втратити владу за будь-яких наслідків цієї війни.

російське населення чекає глибокий психологічний шок від поразки у війні з Україною. Можна з високою ймовірністю прогнозувати, що поразка у війні і ослаблення центральної влади призведе до розпаду росії, як єдиної держави і що цей процес може супроводжуватись глибокими потрясіннями і громадянським протистоянням.