«Увесь світ стоїть разом з Україною… Але українські хлопці самі борються за нашу Батьківщину!»

З колишньою українською фігуристкою Оксаною Баюл я познайомилась багато років тому, коли вона приїжджала до Львова зі США. Я записала з нею інтерв’ю, для мене була честь спілкуватися «на живо» з відомою на увесь світ спортсменкою. З того часу стежу за новинами, які пов’язані з першою Олімпійською чемпіонкою з фігурного катання незалежної України, уродженкою Дніпра.

Рік тому в інформаційному просторі з’явилась новина про те, що Оксана відмовилась від українського громадянства. В Америці вона живе 28 років! Я написала їй у соцмережах і запитала, чи це правда? Оксана не відповіла… І ось коли в Україні почалась російсько-українська війна, Оксана несподівано написала мені. Сказала, що у неї українське громадянство. І надіслала мені таке повідомлення: «Цілий світ боїться Путіна. І тільки одна маленька Україна не падає перед ним на коліна. Молюся за тебе, моя Україно! Слава Україні!».

44-річна Оксана Баюл погодилась дати інтерв’ю. Ось що вона розповідає:

- З того часу, як почалась війна, я не можу додзвонитись до усіх друзів з Дніпра. Ось додзвонилась до подруги з Харкова, вона довший час сидить у підвалі будинку. Коли вона піднялась у квартиру, сказала, що відключили світло… В Америці про це говорять, але, звісно, не так детально… Усі добре розуміють, що весь світ стоїть разом з Україною, але українські пацани самі борються за нашу Батьківщину! Розумієте про що я говорю…

Ще я розмовляла телефоном з подругою з Дніпра, Лілею, ми разом з нею в одній групі тренувалися. Вона мені розповідала, що вони перші два дні дітей хапали і бігли до ванної кімнати… Я кажу їй, що ванна – не надто хороше місце. А вона питає: «Куди нам бігти?». Кажу: «Униз, у підвал, ховатися».

Новини про Україну в Америці показують 24 години на добу!

- Чи показують в Америці по телебаченню, як РФ обстрілює будинки, наприклад, на Київщині?

- Новини про Україну в Америці показують 24 години на добу! Америка робить усе, що може. Але вона не може зайти на територію України. Вона не може захистити Україну, бо Україна не знаходиться у НАТО.

- Україна подала заявку, аби нас прискорено взяли до Євросоюзу. Чи це можливо?

- Звичайно! Україна повинна бути у Євросоюзі.

Зранку я писала листа у Федерацію українського фігурного катання. Потім дзвонила їм… Завжди з ними зідзвонювалася, а у неділю зранку не могла до них додзвонитися. Потім через деякий час вони відписалися: «Оксано, ми сидимо у бомбосховищі. Вибач, ми тобі передзвонимо, як тільки зможемо».

До мене подзвонила Ненсі Керріган (американська фігуристка – одиночниця, багаторазова чемпіонка. – Авт.) – запитувала про Україну. Я багато років працювала у турі «Чемпіони на льоду». Це дуже відоме шоу, яке належало і було зроблене Томом Коллінзом. Він помер 1,5 роки тому. Його сини – Майкл та Мартин Коллінзи також подзвонили мені і питають: «Ти як?». Відповідаю: «Тримаємося!».

Коли захопили Донбас і створили «ДНР» та «ЛНР», у людей була надія, що Путін далі не піде. Коли він оголосив про повномасштабну війну, ще, мабуть, до кінця не договорив, я одразу написала своїй подрузі у Київ: «Ну, що?! Будемо боротися. Слава Україні!». Вона мені, звичайно, не відписала. Бо наступного ранку над Києвом почали літати літаки… Люди взагалі не розуміли, що відбувається. У нас був вечір, а у вас був ранок… Потім люди схаменулися, кудись почали бігти. Потім сирени включились – це був перший день.

Перше про що я почала думати - про допомогу фігуристам. Про що я ще можу думати? Я дружу з людьми, вони мені розповідають, що відбувається в Україні. Молоді фігуристи приїхали у Харків на змагання і почалась війна. Дітей не було куди дівати. Вони якийсь час перечекали у сім’ях, а потім їх відправили по домівках (Оксана коли про це все говорить, у неї голос тремтить. – Авт.). Приїхали поїзда, вони купили квитки. А потім оголосили, що усім можна їхати, скільки людей залізе у поїзд, стільки може і їхати.

«Ви подивіться, що окупанти з Харковом зробили… Вони його спалили за кілька днів! А він все одно під українським прапором»

- Я не люблю слів «жах», «шок», - веде далі Оксана Баюл. - Я вважаю, що у житті немає ситуацій з яких не можна вийти. Тому стараюся не використовувати цих слів. Путін прорахувався, я навіть так не побоюсь висловитися… Я розмовляю з багатьма людьми і дуже горда за наше молоде покоління. До прикладу, коли я виграла Олімпійські ігри та емігрувала до Америки, люди, які були навколо мене, не говорили англійською. А зараз демографія дуже сильно змінилась. Зараз я дивлюся американське телебачення, багато молодих людей, які працюють у Верховній Раді України, люди, які займають інші державні посади, з ними вже набагато легше спілкуватися, бо вони розмовляють англійською. У нас у 90-ті роки був перекладач. А зараз вже перекладачі не потрібні. Наше молоде українське покоління: я їм пересилаю щось англійською, вони самі перекладають без проблем.

В одному з інтерв’ю для «Голосу Америки» я сказала, коли почула про оголошення війни РФ, у мене була лише одна думка: «Ми ще повоюємо!». Ви подивіться, що окупанти з Харковом зробили… Вони його спалили за кілька днів! А він все одно під українським прапором. Тому треба тільки на хороше надіятися. Наші хлопці відбили армію Кадирова… Росія не залишила нам вибору!

Вирішую розпитати Оксану й про особисте життя. Вона каже, що не на часі говорити про неї, але дещо таки розповіла.

- Я знаю, що ви свою донечку вчите кататися на ковзанах…

- Так, вона дуже любить кататися на льоду. Тренується. Дуже любить виступати.

- Ваш чоловік Карло Фаріна – бізнесмен. Де ви познайомилися?

- Усі ЗМІ пишуть, що ми з 2015 року одружені, ми одружились 07.07. 2012 року! А донька народилася у 2015 році – Софія-Сілвана Баюл-Фаріна. Сілвана – так звали маму Карло. Зараз донечці 6,5 рочків. А з чоловіком як я познайомилась? Він, крім того, що бізнесмен, працював з багатьма відомими людьми у галузі мистецтва, музики. У 2009 році він організовував для однієї компанії у Нью-Джерсі вечерю. І запрошував на неї людей. Він подзвонив мені і теж запросив на вечерю. Я тоді мешкала в Нью-Джерсі. Так ми познайомилися.

- Ваша донечка уже ходить до школи?

- Ми її навчаємо з 3-х років. Вона любить малювати. Дуже любить читати книжки. Я стараюся її ні до чого не примушувати, якщо їй щось не подобається робити, вона не робить. Я сама по собі знаю, якщо серце до чогось не лежить, навіщо людину напружувати. Тобто ми дивимося, де дитина розвивається найкраще. Вона співає.

- Така творчо-спортивна дитина…

- Її мама людина творча, а тато – бізнесмен. Але донька по бізнесу теж добре речі схоплює (усміхається.- Авт.).

Читайте також: «Ми повинні щось робити, аби зупинити цю агресію»