Передплата 2024 ВЗ

«Більшість патріотичних заходів в освіті робиться для галочки»

Журналістка «ВЗ» дізнавалася, чи ефективними є заходи з національно-патріотичного виховання учнів у навчальних закладах?

Обласний навчально-тренувальний вишкіл «Джура-Захисник».
Обласний навчально-тренувальний вишкіл «Джура-Захисник».

Побачила в соцмережі зворушливе відео, на якому хлопець, років десяти, у вишиванці, з козацьким чубом, розмірковує про майбутнє України. Його мова просякнута патріотичною риторикою. При цьому хлопець нарікає, що на уроках історії діти вчаться за радянським принципом: вивчають дати, події, особистості. Але як усі ці події пов’язані між собою, про їхні наслідки, не вчать… Відтак діти втрачають інтерес до історії. «Це треба якось змінити, — каже юнак. — Молодь треба прихилити до нашої літератури, до історії, до всього українського. Щоб діти у школі робили паперові фігурки козаків, упівців… Читали комікси, пригодницькі книжки. Які діти будуть зараз — таке буде майбутнє держави».

@charisma_ua 🇺🇦👏Юний історик, актор та свідомий українець Михайло Корженівський поділився думками про проблеми, які існують у нашій державі, важливість знання історичного минулого, як покращити освіту та майбутнє України. #харизмаua#україна#освіта#історія#школа#українці ♬ Epic News - DM Production

Відео юного патріота по­ширила доцент кафедри педагогіки Львівського обласного інституту педаго­гічної післядипломної освіти Валентина Матяшук зі слова­ми: «Міністр освіти, ні?».

Пані Валентина вважає, що патріотичне виховання дітей у школі не просто гаряча тема, вона «палає» разом з війною!

— У мене вийшли дві книги на тему патріотичного виховання, — каже у розмові з журналістом «ВЗ» Валентина Матяшук. — Але на державному рівні вони нікому не потрібні… В одному з посіб­ників є перелік якостей патріо­та, які людина мала б у себе роз­вивати. У неї має бути активна громадянська позиція, вона має любити Батьківщину і бути гото­вою до її захисту, шанувати іс­торичну пам’ять, державну мову та державні символи, володіти державною мовою. У дітей має сформуватися система власних цінностей, з якими підуть у до­росле життя.

У Львові працюють два цен­три національно-патріотичного виховання для школярів — у Га­лицькому та Сихівському райо­нах. До центрів можуть прийти учні з різних шкіл. Під час занять їм розповідають про техніку без­пеки, яка є зброя та всі інші базо­ві знання з військової підготовки. А далі практика: розбір автома­та, стрільба у тирі (у звичайно­му та електронному), домедич­на допомога.

Є у Львові й інші заклади патріотичного спрямування. Ди­ректор Львівського обласного центру краєзнавства, екскур­сій та туризму учнівської мо­лоді Юрій Ткаченко розповідає:

— Наш центр у кожній громаді щороку проводить національно-патріотичну гру «Сокіл-Джура». Далі - обласний та всеукраїн­ський рівні. Цього року гру про­водили у три етапи (молодша, середня і старша вікова група). Запрошували на змагання вій­ськових. У такий спосіб підніма­ли патріотичний дух у дітей.

«Сокіл-Джура» — спортивно-інтелектуальна гра, у ній є па­тріотично-історичний напрям і військовий. Є смуга перешкод, стрільба, історична частина гри, де учасники відповідають на тес­тові питання з історії України. Є таборування у наметах. Планує­мо залучати до активного туриз­му дітей з особливими потре­бами, які разом з військовими будуть підійматися у гори. Роз­роблено 12 маршрутів у Львів­ській області.

— Ваші вихованці знають імена новітніх Героїв, напри­клад, Дмитра Коцюбайла («Да Вінчі»)?

— Вони назвали б не лише «Да Вінчі», але й Тараса Боба­нича («Хаммера»), Юрія Руфа («Руф»)…

Заступник директора з ви­ховної роботи, викладач географії та Захисту України Класичної гімназії при Львів­ському національному уні­верситеті ім. І. Франка, боєць 53-го окремого стрілецько­го батальйону ЗСУ (військовий перебуває на реабілітації внаслі­док контузії та бойової травми) Сергій Хараху розповідає:

“Україна – понад усе! Коли у школах є такі надписи, то за майбутнє можемо не хвилюватись”, – написав на своїй сторінці у Фейсбуці Сергій Хараху. Побачити такий надпис можна у Львівській класичній гімназії.
“Україна – понад усе! Коли у школах є такі надписи, то за майбутнє можемо не хвилюватись”, – написав на своїй сторінці у Фейсбуці Сергій Хараху. Побачити такий надпис можна у Львівській класичній гімназії.

— У нас немає цілісної програ­ми з національно-патріотично­го виховання дітей у школі. Тому маємо чимало ухилянтів, які не хочуть служити в армії. Звісно, що є багато мотивованих людей, які пішли на фронт доброволь­цями, їх патріотами виховали батьки. Але якщо говоримо про патріотичне виховання на рів­ні держави, то воно є недостат­нє. Таку програму мають коор­динувати Міністерство культури, Міністерство освіти та Міністер­ство оборони.

— Обласне управління осві­ти надіслало мені інформацію про різні заходи, які прово­дяться на базі Львівського об­ласного центру краєзнавства, екскурсій і туризму, з кількіс­тю учасників. Це, наприклад, шаховий турнір до Дня Захис­ника, або благодійні ярмарки, на яких збирають кошти для ЗСУ. Чи дієвими є ці заходи?

— Цей план заходів — баналь­ні речі, які не показують систем­ної роботи, відтак не дають ба­жаного результату. Чиновники не хочуть працювати системно, при цьому бояться потрапити під критику патріотичних організа­цій, тому демонструють ці захо­ди, і до побачення! Все робиться у типовому радянському стилі. Для галочки… Головне, викорис­тати кошти, виділені на націо­нально-патріотичне виховання.

Якщо говорити про патріотич­не виховання, яке проводять ГО на кшталт «Пласту», то це сис­темна робота. Але до «Пласту» залучено менше двох відсотків дітей шкільного віку. Гра «Джура» системно працює. Ось приклад з життя. Я хотів повести дітей на екскурсію в Академію Сухопут­них військ. Мені сказали: «Зараз недоречно, у нас війна».

— Що потрібно робити у першу чергу?

— Створювати центри націо­нально-патріотичного вихован­ня. Залучати до такої роботи не чиновників, а захисників, які пройшли вогонь і воду… У 2015 році планувалося створення та­ких центрів, їх по усій країні мали відкрити до 2020 року. Але цю іні­ціативу саботували… Бо, бачите, могло викликати протидію у схід­них областях. Мовляв, «мы что, будем учить про Бандеру и Шу­хевича?». І цей наказ поклали під сукно.

— У багатьох школах об­ладнали кабінети для уроків з «Захисту України», тобто ро­бота у цьому напрямі рухаєть­ся…

— Так, бо усі зрозуміли, що без мотивованого солдата перема­гати ворога складно. Боєць має мати стержень, має знати, що за ним стоїть країна! Також тре­ба розповідати дітям про причи­ни війни, про Героїв, які воюють.

— Якими креативними захо­дами ще можна зацікавити ді­тей?

— Я би запровадив систему ін­телектуальних ігор для дітей. Ці ігри мають бути пов’язані з па­тріотичною тематикою, напри­клад, про УПА. Або запропонува­ти дітям зняти на телефон відео про свого знайомого захисника України, і такий конкурс провес­ти по всій країні. Цікаво було б організовувати історичні квести. У нас є багато героїчних місць. Але треба правильно розставити акценти. Квести потрібно адап­тувати до сучасності.

Схожі новини