Онлайн-шахраї обдурювали людей, обіцяючи соціальні виплати

російська пропаганда за багато років пустила глибоке коріння по всьому світу. Боротьба з нею — частина успіху в інформаційній війні. Українські кіберполіцейські виявляють тих, хто виправдовує у мережі збройну агресію рф проти нашої країни, поширює фейки, дезінформацію та російську пропаганду… Утім, долучитися до цієї важливої роботи можуть і пересічні українці, виявляючи ворожі публікації в Інтернеті за допомогою Телеграм-каналу StopRussiaChannel MRIYA. Про його роботу, а також захист особистих даних українців і онлайн-шахрайства журналістка «ВЗ» розпитала старшу інспекторку 1-го сектору Управління протидії кіберзлочинам Львівщини Валерію Івкову.

— В Інтернеті часто мож­на побачити фото загублених особистих документів. Чи мо­жуть такою інформацією ско­ристатися шахраї?

— Якщо хтось знайшов чужі документи, наприклад, паспорт, виставляти фотографії в Інтер­неті можна, але потрібно при­крити номер і серію документа та дату народження. За фото­графією людина себе впізнає або оточення впізнає цю люди­ну. А самі персональні дані не будуть розголошені. Якщо пас­порт потрапить на очі шахраю, той може використати документ для оформлення кредиту. До кі­берполіції зверталися потер­пілі, які хотіли орендувати по­мешкання, задля цього скидали орендодавцю свої паспортні дані. У подальшому ці паспортні дані шахраї використали під час «здачі житла в оренду»… Тому персональні дані потрібно ре­тельно захищати. Наприклад, на комп’ютер чи телефон вар­то встановлювати складні паро­лі - від восьми символів. Пароль має містити великі й малі літери, цифри й спеціальні символи. У такий спосіб обмежите доступ сторонніх осіб до вашого ґа­джету, до вашої інформації. Не варто встановлювати пароль, у якому може бути зашифроване ваше ім'я.

— Розкажіть про канал StopRussiaChannel MRIYA, який кіберполіція створила у Телеграмі задля боротьби з російською пропагандою.

— Долучитися до цього ка­налу можна, наприклад, ска­нувавши QR-код на білбордах. Інформація про канал розмі­щена також у багатьох громад­ських місцях, а також у деяких кафе. Якщо людина бачить в Ін­тернеті (на YouTube, у соцмере­жах тощо) інформацію, яка має явно пропагандистський харак­тер, може написати на цей Те­леграм-канал скаргу — про про­типравну діяльність, поширення пропаганди, про контент, якому не місце в Інтернеті. На каналі StopRussiaChannel MRIYA є по­крокова інструкція, як це мож­на зробити. Поруч з інструкцією є коментарі, які людина може обрати. Щоб заблокувати той чи інший ресурс, необхідно зі­брати певний відсоток скарг від загальної аудиторії, яка пе­ребуває в акаунті. Якщо блоку­ємо ресурс, який має сто під­писників, нам потрібно 60−80 скарг. А якщо ворожу інформа­цію поширює, наприклад, бло­гер-мільйонник, нам потрібно 600−800 тисяч таких скарг. Тому якщо бачите заклики до масо­вих заворушень, або заклики до поширення «русского міра», інформацію, яка дискредитує органи державної влади, право­охоронні органи тощо, — звер­тайтеся зі скаргою. Або якщо бачите відомості, що якась осо­ба збирає певну інформацію про наших військових, про міс­це їх дислокації, їхні персональ­ні дані. Або хтось шукає волон­терів і просить їхні персональні дані. Збір інформації про міс­ця обстрілів або прохання нада­ти фотографії певних об'єктів — теж може бути розцінено як ворожа діяльність.

— Інформацію про наші пере­моги розміщуємо на своєму Те­леграм-каналі, — веде далі Ва­лерія Івкова. — Ми блокували в Інтернеті неприйнятні YouTube-канали, наркокрамниці, акаун­ти онлайн-шахраїв тощо. Тобто канал StopRussiaChannel MRIYA не лише протистоїть агресії рф, а й протидіє онлайн-шахраям і мережевим розповсюджувачам наркотичних засобів.

— Як часто кіберполіцей­ські блокують онлайн-нарко­крамниці? На вулицях Львова їхні адреси можна побачити на стінах будинків і на балко­нах…

— На початку лютого співро­бітники управління кіберполі­ції спільно з прокуратурою за­тримали у селищі Брюховичах львів'янина. При ньому було наркотичних засобів майже на 200 тисяч грн.

До виявлення таких крамниць можуть долучитися усі небайду­жі. Можете скопіювати посилан­ня про шахрайські магазини або наркокрамниці, за допомогою бота StopRussia MRIYA (https://t.me/stopdrugsbot), та додати до загальної бази кіберполіції. Піс­ля перевірки ця інформація бло­кується. За допомогою чат-бота користувачі можуть надсила­ти адреси Інтернет-магазинів із продажу заборонених речовин, зокрема у вигляді фото. Усе це відбувається анонімно і допо­магає швидко блокувати нарко­крамниці.

— Наскільки користувачі со­цмереж є активними в інфор­маційній війні проти росії?

— За результатами опитуван­ня, яке проводилося на нашо­му Телеграм-каналі, основна група, яка протидіє кіберзлочи­нам і протистоїть російській про­паганді у Facebook, Instagram, TikTok, Viber, — це молодь віком від 16 до 25 років.

— Як кіберполіція ставить­ся до українських блогерів, які знімають відео з росіяна­ми? Розмовляють з ними про війну. А ті видають в Інтернет-простір відверту російську пропаганду…

— Наші блогери намагають­ся донести до росіян правду про російсько-українську війну. По­яснити їм, що відбувається в Україні, і змінити якось їхню дум­ку. Такі відео не блокуємо. Наше завдання — заблокувати воро­жу пропаганду, яка здебільшо­го шириться з росії, зокрема те­леканали, які транслюються на тимчасово окупованих територі­ях. Прямі ефіри, які ведуться між українцями й росіянами, в базу кіберполіції наразі не потрапля­ли. Проте Facebook та Instagram самостійно блокують відео, які пропагують агресію.

— Чи зменшилась кількість шахраїв, які продають в Ін­тернеті неіснуючі товари й по­слуги, фейкові документи? Чи можна убезпечити себе і не потрапити на гачок аферистів під час онлайн-шопінгу?

— З початком повномасштаб­ного вторгнення рф з’явилися випадки шахрайства, пов’язані з придбанням військової амуніції, продуктів харчування, орендою житла. Тобто онлайн-шахрай­ства пов’язані з тими речами, на які є попит. Продавець-шахрай не відправляє клієнту товар або отримує передплату та зникає… Нещодавно був випадок, коли зловмисник продавав неіснуючі автозапчастини. Його затрима­но та повідомлено про підозру.

Трапляються випадки, коли шахраї виманюють у людини но­мер її банківської картки, CVV-код. Такі «продавці» або «покуп­ці» дуже кваплять людей, і через це люди втрачають пильність. Роблять це, зазвичай, зранку або пізно ввечері. Навіть якщо людина безпосередньо про­дає товар, може потрапити на гачок шахрая. Буде покупець, який скаже, що в нього, напри­клад, не працює якась функція у додатку тієї чи іншої платфор­ми. І буде скидати посилання в Messenger, Viber, WhatsApp. Лю­дину будуть спонукати до того, щоб вона ввела банківські рек­візити, щоб зарахувати гроші за товар. Таким чином шахраї мо­жуть отримати доступ до бан­ківських даних і списати кошти з картки.

— Якщо купуєте товар че­рез Інтернет, маєте зверну­ти увагу на те, чи не є заниже­ною вартість товару відповідно до ринкової, — радить кіберпо­ліцейська. — Також не варто по­годжуватися на передоплату, якщо не знаєте продавця або у нього низький рейтинг (дея­кі торговельні платформи вве­ли рейтинг продавців на основі відгуків). Якщо вам відмовляють переслати товар накладним платежем, треба замислити­ся, чи варто тут купувати? Сум­нівний продавець може не зна­ти певних характеристик товару або відповідати на запитання щодо товару узагальнено. Ква­пити людину з оплатою. Поліція рекомендує вести спілкування лише у додатках тих платформ, на яких купуєте чи продаєте то­вар. Наприклад, сайт OLX має свій чат (там видалити чи змі­нити повідомлення не можна). У разі необхідності (за ухвалою суду) можна отримати інформа­цію з такої платформи, а із соці­альних мереж ми тієї інформації не отримаємо, оскільки її можна видалити.

— Є справжні благодійні фонди, які збирають кошти на лікування дітей. А є шахраї, які викрадають фото дитини і продовжують незаконно зби­рати кошти… Чи вдається кі­берполіції викрити таких ци­нічних аферистів?

— Схем вчинення онлайн-шахрайств багато, на жаль, зло­чинці не зупиняються ні перед чим. Із початку року на адресу управління протидії кіберзлочи­нам надійшло близько 700 звер­нень, пов’язаних з онлайн-шах­райствами.

Кіберполіцейські Львівщини викрили учасників злочинної ор­ганізації у шахрайстві під вигля­дом державних виплат. Органі­затор підшукував виконавців, які на замовлення створювали фішингові сайти. Далі зловмис­ники використовували онлайн-сервіси для масової розсилки SMS. Громадянам надходили повідомлення про можливість отримання соціальних виплат, зокрема еПідтримки, допомоги від ЄС, різних програм благодій­них фондів. Для цього їм пропо­нувалося перейти за посилан­ням та вказати дані банківських карток, на котрі нібито буде за­рахована допомога. Відомості, які користувачі вводили на фі­шингових сайтах, автоматично ставали відомі зловмисникам. Надалі учасники схеми привлас­нювали гроші з рахунків потер­пілих. За попередніми даними, у такий спосіб ошукали понад сотню громадян. Загальна сума збитків становить мільйон гри­вень.

— Чи викриває кіберполіція злочини, пов’язані з насиль­ством неповнолітніх, поши­ренням матеріалів порногра­фічного змісту?

— Так, один із напрямів нашої роботи — протидія поширенню дитячої порнографії в Інтернеті. У лютому задокументовано ді­яльність особи, яка систематич­но здійснювала розпусні дії сек­суального характеру відносно малолітньої дитини. Злочинець робив фото та відеоматеріали і розповсюджував їх в Інтернеті. Його було затримано та повідо­млено про підозру. За 2022 рік і початок 2023 року на Львівщи­ні задокументовано чотири такі особи. Є випадки, коли до зло­чину причетні батьки.