«Вимагала в юриста, аби повернув мені 40 тисяч грн. Він не реагував…»
Ольга Романів з Хмельниччини розповіла журналістці «ВЗ» про те, як її обдурили у Львівському центрі правової допомоги
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/528356/tsentr-pravovoi-dopomohy.jpg)
Шахраї не втомлюються обдурювати людей. А журналісти не втомлюються про них писати… «ВЗ» отримав чимало скарг від потерпілих клієнтів приватного центру правової допомоги, який розташований у Львові на вул. Пекарській, 41 (одна з таких публікацій: «Сказали заплатити їм… 45 тисяч грн, але жодної юридичної допомоги не надали»). Тобто люди платять величезні кошти, а юридичних послуг так і не отримують…
Поруч із приватним центром правової допомоги розташований державний центр надання послуг учасникам бойових дій (працює за цією адресою з 2016 р., послуги там безкоштовні). Щоб себе якось ідентифікувати, зробити більш помітними, цей центр повісив на вулиці державний прапор…
Але, здається, приватний центр правової допомоги не випадково обрав саме це місце для роботи… До речі, кажуть, що очолює цей приватний центр якийсь немісцевий студент…
Попри те, що у ЗМІ було чимало критичних публікацій щодо роботи цього приватного центру, установа продовжує працювати. А клієнти і надалі скаржаться, що не отримують там належної юридичної допомоги.
До редакції «ВЗ» звернулась Ольга Романів з Хмельниччини. Пані Ольга звернулась до приватного центру правової допомоги, що у Львові, перерахувала за юридичні послуги 40 тисяч грн. Але жодної допомоги так і не отримала.
— Порекомендували мені звернутися до Львівського центру правової допомоги мої родичі, — розповідає журналістці «ВЗ» Ольга Романів. — Дали контактний телефон. Я зателефонувала до них, але ніхто слухавки не брав. А через якийсь час мені подзвонили з іншого номеру. Я запитала, чи вони займаються військовими справами? Мій син — учасник бойових дій. Після важкого поранення, у нього немає шматка кістки на правій руці. Він пройшов ВЛК у Хмельницькому і йому написали «придатний». Мені потрібна була юридична консультація з цього питання, бо його права рука, по суті, неробоча.
Чоловік, з яким я розмовляла телефоном, назвався Максимом Тарасовичем (прізвища не сказав). Але він одразу заявив, що потрібно провести оплату і переказати 80 тисяч грн (!) за юридичні послуги.
У вайбер я скинула цьому Максиму Тарасовичу копії документів, які він просив. Зокрема, про поранення сина, його паспорт тощо. Він також сказав надіслати йому копію мого паспорта, ідентифікаційний код. Правда, незрозуміло, навіщо…
Невістка зі своєї картки перекинула йому 40 тисяч грн. Максим Тарасович одразу перепитав: «Коли будете перераховувати другу частину коштів, бо мене бухгалтерія питає?». Це мене насторожило… Чи може бухгалтерія про нас знати, якщо ми тільки звернулися до них.
Як тільки ми скинули йому гроші, він пропав на 12 годин. Не відповідав на дзвінки та повідомлення… Наступного дня я йому зателефонувала і відкрито сказала: «Пане Максиме, мені здається, що ви шахрай». Він питає: «Чому?». «Ви зникли на 12 годин, такого не може бути…». Він сказав, що він спав… Якісь такі дитячі «відмазки» у нього були. Я попросила, щоб він показав адвокатське посвідчення.
— Тобто ви його навіть не бачили, а переказали таку велику суму коштів…
— Так вийшло… Знаєте, він говорив, як психолог. Був тактовним, не підвищував голос. Так ніби мене заспокоював. Коли говорили про сина, казав: Не переживайте, все буде добре".
— Він дав вам конкретні поради по справі?
— Було враження, що він з паперу читав інформацію. Говорив дуже швидко. На одному диханні. Мені було не зрозуміло, що він каже. Ніби на автоматі все повторював. Не роз’яснював нічого. Як відбувається оскарження ВЛК, я так і не зрозуміла.
А через якийсь час скинув мені на вайбер якісь статті з законодавства. Чи вони стосувалися справи, я навіть не знаю.
— Чи говорив він, що готує позов до суду?
— Він казав, що оскаржуватиме висновок Хмельницького ВЛК у регіональному ВЛК. Договору ми так і не уклали… І я почала шукати про них інформацію — знайшла вашу статтю та інші статті про те, як вони обдурюють людей.
Наступного дня я знову з ним зв’язуюсь (з Максимом Тарасовичем. — Авт.), і наполягаю, щоб показав адвокатське посвідчення. Він каже: «Я не адвокат, я юрист. Адвокат буде в понеділок. А я роблю описи, щоб відправити документи в регіональне ВЛК».
Я питаю: «Як ви будете нас представляти, якщо ми з вами не підписували договору?». Він зам’явся… Щось незрозуміле пробурмотів про договір.
А наступного дня я отримала есемес-повідомлення, що маю отримати відправлення з пошти. Я подумала, що вони надішлють договір. Але це був не договір, а якийсь акт приймання-передачі надання послуг до договору. Вартість послуг за цим актом складала 15 тисяч грн. Тобто вони ще нічого не зробили, а вже списали 15 тисяч грн.
Я йому пишу: «А де договір?». Він відповідає: «Надайте адресу Нової пошти, тоді ми надішлемо договір». Я кажу: «Ви ж надіслали мені ці папірці „Укрпоштою“, то чому не надіслали договір?». Він не відповів. Надіслав мені якусь картинку — фото договору…
Там було прізвище адвокатки — Вікторії Телеш. Я їй зателефонувала, а вона каже: «Договір — це дурниця і формальність». Після цих слів я з нею вже не хотіла говорити…
Я почала вимагати в того юриста, аби повернув мені 40 тисяч грн. Він не реагував… А написав мені, що вже відправив запит у Львівське регіональне ВЛК. Я йому відповідаю, що Хмельницька область до Львівського регіонального ВЛК не має ніякого відношення. Наше регіональне ВЛК — у Вінниці. Він цього навіть не знав…
Я сказала, що звернусь зі скаргою у Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Він, очевидно, злякався, і сказав, що ще нікуди не відправляв документи, вони лежать у нього на столі…
Після цього до мене приходить есемес-повідомлення: «Центр правової допомоги припиняє з вами роботу. Акт про завершення роботи договору підписано. Залишились питання, телефонуйте». Але ніякого договору складено так і не було…
Я зателефонувала за цим номером і потрапила у їхній київський офіс. Мене запитали, яких послуг я потребую? Словом, все по колу…
Вони, до речі, після цього надіслали мені ще якісь листи, які одночасно прийшли зі Львова та Вінниці. Що дуже дивно… Начебто мою скаргу розглянули… Ці листи — ні про що! Текст цих листів вони взяли з Інтернету. Таке враження, що їх підробили.
Я знайшла іншого адвоката, який підготував позов до суду. Сину в «Дію» уже прийшло повідомлення, що справу взято до розгляду Хмельницьким судом.
Але я шахраям не подарую цих коштів…
А тим часом…
Перші ознаки того, що перед вами шахраї:
- Співрозмовник не називає свого прізвища.
- Не укладає договору про надання юридичних послуг.
- Наперед просить перерахувати велику суму коштів.
- Зникає… Не завжди відповідає на телефонні дзвінки.