«Більшість православних церков світу відзначають Різдво 25 грудня. І нам було би варто»

У житті вірян, які належать до Православної церкви України, — своєрідна революція. Священний синод ПЦУ ухвалив за можливе звершувати Богослужіння на честь Різдва Христового за Новоюліанським календарем, тобто 25 грудня (дотепер це свято відзначали 7 січня).

Як сказано в офіційному повідомленні ПЦУ, взято до уваги численні запити та враховано дискусію, яка протягом багатьох років точиться в Церкві та суспільстві. А також зроблено це (зокрема через обставини війни) з огляду на «загострення у публічному просторі календарних суперечок; з метою вивчення реальної церковної потреби в здійсненні у близькому часі календарних змін».

Окремо у рішенні Священного синоду зазначено, що відзначення Різдва 25 грудня дозволено як виняток — «там, де для цього існують пастирські обставини та засвідчується бажання вірних». У разі звершення такого Богослужіння його учасники в цей день звільнятимуться від обмежень посту. Наскільки доцільні такі зміни, які ще мотиви, крім вказаних вище, спонукали Православну церкву України до такої реформи, як вона позначиться на духовному житті українців — розмірковує знаний український релігієзнавець, доктор філософії, голова Вченої ради Національного університету «Острозька академія» Петро Кралюк.

— Це повідомлення я сприй­няв позитивно, — розповідає науковець в інтерв'ю «Високо­му Замку». — Не раз казав про те, що нам варто було би звер­нутися до Григоріанського чи до Новоюліанського календа­рів, бо більшість православних церков світу нині відзначають релігійні свята саме за Ново­юліанським календарем, який загалом збігається із Григорі­анським. Ці календарі мають певні, але не суттєві відміннос­ті. Єдине, що ці інші православ­ні церкви святкують Пасху за старим Юліанським календа­рем. Це, як на мене, можна за­лишити.

Вважаю, Православна церк­ва України могла би звернутися до практик і традицій, які є, на­приклад, у Вселенській церкві, тобто у Константинопольсько­му патріархаті, у Грецькій, Ру­мунській, Болгарській церквах тощо. Це віддалило би нас від московського патріархату, який твердо тримається саме Юлі­анського календаря.

— Так виглядає, у рішен­ні Священного синоду ПЦУ є певний політичний аспект, продиктований патріотични­ми міркуваннями…

— Звичайно, можна говорити про політичні нюанси цього рі­шення. Але я вважаю, що вони — позитивні. Не раз уже казав про те, що православним України треба врешті-решт дистанці­юватися від московських тра­дицій. І це стосується не тільки Православної церкви України, а й Греко-католицької. Бо в УГКЦ продовжують відзначати релі­гійні свята саме за Юліанським календарем. Хто-хто, а пред­ставники цієї Церкви могли би показати тут приклад. Напевно, керівництво УГКЦ не хоче пору­шувати традицій, які склалися в їхньому церковному середо­вищі, але рано чи пізно це тре­ба робити. Гадаю, зараз настав час здійснити такі кроки. Якщо в УГКЦ теж зроблять відповід­ну заяву і запропонують сво­їм вірним в Україні відзначати свята, зокрема Різдво Христо­ве, за Новоюліанським кален­дарем, це буде правильне рі­шення.

— Чи знаєте ви реакцію на ініціативу ПЦУ з боку наших недругів?

— Неважко здогадатися, якою вона буде. Звісно, мос­ковський патріархат, у тому числі його адепти в Україні, всі­ляко спекулюватимуть на цьо­му питанні. Казатимуть, що ПЦУ «подалася до католиків». Хоча, наголошую ще раз, біль­шість православних церков у світі відзначають релігійні свя­та саме за Новоюліанським ка­лендарем. Отож тут крен не у бік католиків, а у бік більшості православних.

— Як думаєте, чи бага­то вірних в Україні, які рані­ше відзначали Різдво 7 січ­ня, захочуть святкувати його 25 грудня?

— Уже й раніше було так, що деякі священнослужите­лі Православної церкви Укра­їни на місцях відзначали Різд­во 25 грудня. Пропонували два варіанти відзначення: за старим, Юліанським кален­дарем, і водночас — за Новоюліанським, тобто 25 грудня. У Луцьку, наприклад, митро­полит Луцький і Волинський Михаїл ініціював таке пара­лельне святкування. Чимало людей охоче відгукнулися на цю пропозицію, вважали та­кий підхід правильним.

Сподіваюся, чимала части­на вірних ПЦУ схилятиметься до того, що треба переходити на Новоюліанський календар. Це, звичайно, непростий про­цес, він може затягнутися. Але якщо хочемо віддалитися від московського православія, то це треба робити.

— У соцмережах я вже ба­чив календарики зі змінени­ми датами інших церковних свят — Великодня, свят Іва­на, Петра і Павла…

— Пасху, думаю, святкувати­муть так, як і раніше. Практич­но всі православні церкви світу відзначають Великдень за Юлі­анським календарем. Але коли заходить мова про Різдво Хрис­тове, інші свята, то використо­вують Новоюліанський кален­дар.

У нас поки що стоїть питання про нову дату відзначення Різд­ва. Побачимо, як це буде. Крок, який зробило керівництво Пра­вославної церкви України, має певні ризики. Але, попри це, треба йому віддати належне за те, що іде таким реформатор­ським шляхом.

— Які ще реформи слід провести у релігійному жит­ті, щоб ми, як ви кажете, дис­танціювалися від москви?

— Якщо йдеться про пра­вославних України, не стіль­ки вірних ПЦУ, скільки вірних УПЦ, то, як на мене, треба було би, першою чергою, від­мовитися від вшанування дея­ких православних святих, яких шанує російська православ­на церква. Зокрема, Олек­сандра Невського, Серафима Саровського, Іоанна Кронш­тадського, Миколи ІІ та деяких інших, яких було канонізова­но у росії головно з політичних мотивів. Водночас нам треба робити наголос на вшануванні наших українських святих. На­приклад, цьогоріч виповнюєть­ся 300 років з дня народження Паїсія Величковського, який народився в Україні, навчав­ся у Києво-Могилянській ака­демії, тривалий час перебував на Афоні. Зараз це один із най­більш шанованих святих у Ру­мунії і Молдові. Але, на жаль, про нього мало знають в Укра­їні. Хоча, безперечно, це один із найбільш помітних святих у Православній церкві. Варто було би подумати про широ­ке відзначення згаданого юві­лею не лише очільниками пра­вославних церков України, а й на державному рівні.

Довідка «ВЗ»

Новоюліанський ка­лендар — удосконале­на форма Юліанського календаря. Новоюліан­ський календар розробив сербський астроном, професор математики й небесної механіки Бел­градського університету Мілутін Міланкович 1923 року.

Зараз Новоюліанський календар використову­ють 9 із 15 помісних авто­кефальних східних право­славних церков, зокрема Вселенський патріархат Константинополя, Алек­сандрійський патріархат, Антіохійський патріархат, Румунська православна церква, Болгарська пра­вославна церква, Церква Кіпру, Церква Греції, Ав­токефальна православ­на церква Албанії та Пра­вославна церква Чеських земель і Словаччини. Та­кож його використову­ють три з 23-ох східнокатолицьких церков, а саме Болгарська греко-католицька церква, Гре­ко-візантійська католиць­ка церква та Румунська греко-католицька церква.

(За матеріалами Вікіпедії).