Консультувала салони краси — впорається з... євроінтеграцією

Що не так з добором кандидатур на державні посади?

Кадрова політика важлива у всі часи, у воєнні — і поготів. На відповідальні посади повинні бути призначені фахові, дуже відповідальні і досвідчені люди. Бо лише за таких умов роботу можна виконати справно. Говоримо банальні речі, але їх, здається, до кінця не усвідомлюють у коридорах верховної влади. Інакше не дивували б нас своїми призначеннями.

Ось уже місяць заступником міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції працює Анна Олександрівна Сергеєва. Напрям діяльності - стратегічний, бо стосується курсу держави, закріпленого у Конституції. Тож, поза сумнівом, “орати” на цій “ниві” мала би людина з великим багажем знань, відповідною освітою, достатньою практикою і високим реноме у політико-дипломатичних колах. Нічого цього у нового члена уряду немає, зокрема тому, що від роду їй лише 25 років. У системі державної служби Сергеєва пропрацювала заледве рік. У кишені - диплом журналіста. Має також незавершену освіту правника. Прямо скажемо, не густо…

У Мінсоцполітики нову начальницю представляли як колишню блогерку (цими задатками володіє чи не кожен з нас, хто має сторінку у соціальних мережах і дозволяє собі в них виливати душу). А ще охарактеризували її загадковим словом “інфлюенсер” - напевно, щоб підлеглі увірували у виняткову впливовість нової шефині. Вікіпедія розшифровує приписане Сергеєвій означення як людину, “думка якої має значення для певної аудиторії”. Але як саме і коли ймовірні ідеї-вчинки новоспеченого “зама” вплинули на хід якихось подій, загалу поки що невідомо…

До походу у Кабмін пані Анна працювала у фірмі, яка надавала консультаційні послуги... перукарням і салонам краси. Яке відношення ці навички мають до питань європейської інтеграції, якими у будинку на Грушевського займатиметься чиновниця, сказати важко. Хоча, поза сумнівом, є речі, які дозволяють говорити про новопризначену як про успішну особу. Завдяки їм у світі вона, безумовно, отримала б швидке визнання. Маємо на увазі світ моди і модельного бізнесу. Гламурні фото пані Анни це засвідчують…

Урядові бухгалтери кажуть, що заступник міністра Сергеєва отримуватиме щомісяця 68 тисяч (!) 643 гривні зарплати. За які заслуги така честь, можна лише здогадуватися. Для непосвячених повідомимо: ставка цієї чиновниці у два з половиною рази більша від зарплати президента України.

А відповідальність?

Сергеєва не єдина, чий стрімкий похід у владу став головоломкою. Так само загадково, за даними “Дзеркала тижня”, потрапила на роботу в уряд, на посаду заступника міністра інфраструктури, Олександра Азархіна - людина, яка не має профільної освіти. Учорашній журналістці доручили очолити новостворений відділ, який у міністерстві відповідатиме за відновлення критичної інфраструктури в країні, за відбудову і розвиток об’єктів, вкрай важливих для національної економіки, безпеки і оборони.

Обох згаданих вище осіб призначили на роботу у Кабінет Міністрів без конкурсу. Мотивують це воєнним станом, на період якого відкладено жорсткі кадрові вимоги мирного часу…

Методи добору кадрів у структури влади все частіше нагадують вільний набір слухачів. Де до самих “слухачів” вимоги занижено. Кілька місяців тому загал був шокований тим, кого у свої помічниці узяв заступник міністра освіти Ігор Гарбарук. Під час відрядження у регіони цей чиновник покликав на офіційну зустріч з міським головою Львова свою помічницю Христину Тишкун, яка постала перед фотокамерами у приталеній сукні з надто відвертим декольте і оголеними плечима. Після негативного резонансу, який викликав такий кричущий “супровід”, заступник міністра змушений був подати у відставку…

Професійних та етичних вимог до державного службовця ніхто не скасовував. У тому числі — на період війни. Більше того, як на мене, ці правила і норми мають бути більш жорсткими. Мають підносити владу в очах громадян, викликати довіру, а не дискредитувати її.

Коментар для “ВЗ”

Олексій Гарань, професор кафедри політології Національного університету “Києво-Могилянська академія”

Кадрова політика влади мала і має вади. Ми спостерігаємо багато речей, яких вона мала б позбутися. Маю на увазі, зокрема, збереження на посаді міністра освіти Сергія Шкарлета, сумновідомого своїм науковим плагіатом. На жаль, коли суспільство б’є тривогу з цього приводу, президент країни каже, що це не важливо під час війни…

Інший кричущий приклад — непризначення обраного за конкурсом керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Зараз цю вимогу ставлять перед нами в Європейському Союзі, її прописали у рекомендаціях під час надання нам статуту країни-кандидата у члени ЄС. Але виглядає так, що влада хоче “з’їхати” з цієї теми і безпідставно планує провести новий конкурс.

Ми нині воюємо за свою державу. Воюємо не просто за її незалежність і територіальну цілісність, а й за те, щоб це була оновлена країна, яка позбулася пережитків минулого.

Призначення Сергеєвої виглядає дивним. Як і непризначення голови САП. Влада має змінюватися, удосконалюватися. Радник Офісу президента не має права виступати в Ютюбі з матом…