Військова юстиція - як фактор обороноздатності країни

Пішов п’ятий місяць війни.

П’ятий місяць героїчні Збройні сили України (ЗСУ) чинять опір російським загарбникам. Завдяки винятковій мужності українських захисників і ефективному та компетентному управлінню військовими операціями, ворогу не вдалося досягти жодної стратегічної мети у цій війні.

Головними чинниками успіхів ЗСУ є завзятість і величезна воля українського народу до опору, потужна і всеосяжна допомога наших партнерів та висока ефективність планування військових операцій.

ЗСУ вступили у цю війну збагачені значним досвідом військових інструкторів США, Великої Британії, Канади та інших країн.

Тобто ЗСУ ефективно чинить опір путінським ордам, в тому числі і завдяки сучасним засобам та методам ведення бойових операцій. путінська армія, попри значні переваги у кількості особового складу і особливо в різноплановому технічному оснащенні військ - зазнає великих втрат і програє на полі бою.

російська армія здебільшого використовує, хоч і модернізоване, але ще радянське озброєння і військову стратегію періоду Другої світової війни.
Але війна продовжується, і якщо білоруська армія перейде український кордон - вона швидкими темпами буде рухатись до світової.

Зараз відбувається дуже швидке та ефективне переоснащення ЗСУ на натовські стандарти. Але натовські стандарти - це не тільки рівень оснащення військ сучасною зброєю і технікою, це й взаємостосунки, які виникають у військовому середовищі в період війни. Вони в мирний період і воєнний багато в чому відрізняються, а тому вже зараз абсолютно є зрозумілим та необхідним запровадження в Україні військової юстиції за натовськими стандартами.

Питання військової юстиції протягом тривалого часу жваво дискутували на науковці і практичні працівники.

Для мене військова юстиція - це військова прокуратура, військові суди та військова поліція, як єдина цілісна система. У нас вже існували військові суди (ліквідовані у 2010 році) і військова прокуратура (припинила свою діяльність в 2020 році). Головним аргументом проти існування в Україні військових судів і військової прокуратури було намагання знищити атрибути радянського періоду історії і переходити на стандарти західних країн. Але усі ці дискусії і рішення про ліквідацію важливих державних інституцій були в мирний час, коли мало хто навіть на теоретичному рівні допускав можливість широкомасштабної війни з путінською росією. Те, що відбувалось на сході України з 2014 року, не вважали повноцінною війною. Але зараз в Україні широкомасштабна війна. Значна частина українського народу зі зброєю в руках стала на захист своєї Вітчизни.

І це не тільки безпосередньо учасники бойових дій у складі бойових підрозділів на лінії фронту, але й територіальна оборона, волонтери, працівники військової промисловості.

Усі питання безпеки і оборони дуже специфічні. І тут має діяти виключно той, хто належить до цієї сфери. У нас ситуація складна, не повною мірою відповідає тим викликам і загрозам, які створила війна. Виникають ситуації, куди цивільні особи не можуть бути допущені, вони не повинні виконувати визначені законом обов’язки з ризиком для свого життя. Я б не хотів зараз обговорювати якісь конкретні речі, безпосередньо пов’язані з функціонуванням військової юстиції. Це окрема тема, і, безумовно, у мене є конкретні пропозиції щодо діяльності усіх елементів військової юстиції.

Зараз я хотів би лише привернути увагу до того, що, мабуть, настав час негайно створити потужну і ефективну систему військової юстиції. Якою, на мою думку, повинна бути військова юстиція?

Звичайно, можна використати досвід зарубіжних країн, де вона створена і ефективно виконує свої функції, можна застосувати досвід країн Північноатлантичного Альянсу - там теж є позитивні приклади. Але проблема полягає у тому, що ми маємо створити військову юстицію не у мирний час, а тоді, коли в країні йде реальна війна.

Крім того, військова юстиція повинна здійснювати свої повноваження виключно на законній основі. Тобто в найкоротші терміни має бути забезпечено законодавче підґрунтя діяльності військової юстиції. При цьому треба враховувати, що військова юстиція має бути необтяжливою фінансово для воюючої країни. Я є прихильником американської системи військової юстиції. Впевнений у тому, що і в цьому разі американські фахівці могли б надати швидку допомогу. Ще 10 квітня 1806 року Конгрес США ухвалив сто одну статтю війни, які вперше були змінені тільки в 1916 і 1920 році, а з 31 травня 1951 року набрав чинності Єдиний кодекс військової юстиції, який застосовується до усіх збройних сил, замість попередніх статей війни, статей урядів й дисциплінарних законів окремих служб.

На мій погляд, і в Україні було б доцільно прийняти Кодекс військової юстиції.

Цей Кодекс повинен складатися з двох частин - перша має стосуватися матеріального права, а друга - процесуальні основи здійснення повноважень. В першій частині необхідно визначити правові засади діяльності, структуру та правове становище осіб військової юстиції. Зокрема, передбачити, що у військовій юстиції є три взаємопов’язані елементи:

• військові суди, військова прокуратура і військова поліція.

1. військові суди могли б бути трьох видів - дисциплінарний військовий суд (незначні злочини рядового і сержантського складу), загальний військовий суд (розглядає усі справи, за винятком тих, що належать до повноважень апеляційного суду) і апеляційний військовий суд (переглядає вироки двох попередніх інстанцій і розглядає справи в першій інстанції щодо вищих воєначальників, не нижче командира бригади, і прирівняних до них посадовців). Касаційним судом для перегляду вироків апеляційного суду є Військова палата Верховного суду.
2. військова прокуратура виконує визначені повноваження з нагляду за дотриманням законів і здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, підтримує державне обвинувачення в суді;
3. військова поліція, як орган досудового розслідування, здійснює ще деякі функції в інтересах збройних сил.

У другій частині цього Кодексу мають бути закріплені процесуальні повноваження усіх учасників військової юстиції. Кожний елемент процесуально є незалежний, але усі учасники військової юстиції перебувають на службі у ЗСУ і, як військові, підпорядковуються військовим начальникам.

Усі ці елементи військової юстиції повинні мати чітко встановлені повноваження і відповідальність за прийняті рішення.

Досудове розслідування кримінальних злочинів, вчинених військовослужбовцями, повинно бути завершене не пізніше, ніж за 10 днів, і передане у відповідний військовий суд.

Військовий суд, отримавши обвинувальний акт, підписаний військовим прокурором зобов’язаний невідкладно, не пізніше трьох днів з дня надходження до суду - розглянути справу і постановити вирок. При цьому справа повинна бути розглянута у неперервному процесі. У разі неможливості завершити розгляд, суд повинен мати право відкласти розгляд справи на наступний день, тільки для відпочинку учасників процесу.
Це лише окремі елементи, які, як я вважаю, можна було б відобразити у новому Кодексі. В Україні достатньо фахівців, які спроможні в дуже стислі терміни підготувати проєкт Кодексу військової юстиції і запропонувати усі необхідні зміни до чинного законодавства у зв’язку з прийняттям цього Кодексу. Закріплення у відповідному нормативному документі прав і обов’язків військовослужбовців під час проходження військової служби, в тому числі і в період воєнних дій, забезпечення їх правових гарантій є важливим елементом зміцнення обороноздатності країни.
Хотів би особливо наголосити, що ця пропозиція стосується створення цілісної системи органів військової юстиції, а не окремих її елементів, відірваних один від одного. Недавно була спроба відновити військову прокуратуру, але президент України ветував цей закон.

На мій погляд, відновлювати військову прокуратуру без створення цілісної системи військової юстиції не доцільно.

Впевнений у тому, що головного військового прокурора повинен призначати не Генеральний прокурор України. Необхідно законодавчо встановити окремий порядок цього призначення. Військового прокурора не можна призначати за політичними вподобаннями. Він повинен бути незалежним фахівцем у сфері військового правопорядку. Аналогічним чином потрібно законодавчо врегулювати і процедуру призначення керівників військових судів і військової поліції.

Мабуть, не варто в цій статті визначати усі основні законодавчі новели, які повинні створити принципово нову державну інституцію - військову юстицію, а не відновити військову прокуратуру і військові суди, що раніше існували.

Єдине, що ми повинні чітко усвідомити, створення ефективної військової юстиції за найкращими світовими зразками - важливий фактор зміцнення обороноздатності країни.