Що мені сказати «привіт», то йому сказати «дебіл»

Відділ освіти Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області звільнив із займаної посади директора Верхньояблунського закладу середньої освіти І – ІІІ ступенів Івана Січика.

На таке рішення очікували у Верхній Яблуньці. Перед цим громада села неодноразово зверталися у різні інстанції. Свої вимоги люди ще раз підтвердили на зборах мешканців села, які відбулися на подвір’ї Верхньояблунської школи, на яке запросили директора департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олега Паску, голову Боринської ТГ Михайла Шкітака, начальницю відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Боринської селищної ради Оксану Манюх, старосту села Єву Семків. Кореспондент «Високого Замку» мала нагоду відвідати збори жителів села.

На збори прийшли кілька сотень людей – діти, батьки, вчителі та небайдужі громадяни. За словами представників батьківського комітету, їх підтримують не лише батьки дітей, які навчаються в школі, а майже всі жителі села.

Директор департаменту освіти та науки Львівської ОВА Олег Паска запропонував, аби виступив кожен охочий і розповів про те, що наболіло. Зголосилося стільки людей, що дня би не вистачило, аби всіх вислухати. Усім «наболіло» через директора школи.

«Іван Січик вже 20 років є директором у школі, у якій зробив свого роду «сімейний підряд», - розповів голова ініціативної групи Василь Семків. - Це все люди роками терпіли, але коли в Україні почалася повномасштабна війна, терпець людям увірвався. Через булінг діти та їхні батьки неодноразово зверталися в поліцію. Та на заяви ніхто не реагував. Йшли до суду у Турці, але справи «завмирали». Директор школи всюди має зв’язки. А від квітня діти взагалі відмовилися ходити до школи.

За словами Василя Семківа, два місяці тому люди висловили недовіру Івану Січику. Насамперед через його проросійські погляди - він підтримує церкву московського патріархату. А також через булінг дітей. Директор, по суті, «приватизував» школу. Тут працює вся родина: жінка, дочка, зять та інші родичі. Техпрацівників використовує для хазяйських потреб: або в ліс, або в поле йди. Запізнився – маєш машину помити чи на полі відробити.

Голова батьківського комітету, батько чотирьох школярів Володимир Зелінка розпочав свій виступ словами: «Що мені сказати «Привіт», то йому сказати «Дебіл».

Оксана Семен - мати двох школярок: учениці 1-го класу Анастасії та учениці 9-го класу Марії розповіла: «Директор школи, а він також вчить математику, обзиває моїх дітей, і навіть вдарив по голові старшу дочку… Не вміє пояснювати завдань, а як дитина має навчатися і засвоювати програму?! Люди не можуть підступити до школи і щось запитати про дитину, порадитися. Виганяє батьків зі школи як із власної хати. Тому велике прохання – дати нам іншого вчителя математики і звільнити Івана Січика з посади директора школи. Діти не вчилися два місяці».

Надія Ковба працює вчителькою у школі, наголошує, що вона хоче, аби численні факти про знущання з дітей, які наводили люди у своїх скаргах, були розслідувані, а вимоги людей щодо звільнення директора були виконані.

«Знущаються не тільки з учнів і батьків, а й з вчителів. Ті, що не підтримують позицію директора, були звільнені», - зазначила Надія Семенівна.

Її директор звільнив. Але їй, матері неповносправної дитини, вдалося поновитися на роботі.

Коментар директора департаменту освіти та науки Львівської ОДА Олега Паски

Відділ освіти Боринської територіальної громади звільнив директора із займаної посади за аморальний проступок. Такий наказ з’явився після проведення службового розслідування.

Хоча там є багато інших причин, через які директорові варто було піти з посади самому, не чекаючи, коли його звільнять.

По-перше, коли ходиш коридорами цієї школи, то у всьому відчувається байдужість керівника до закладу і дітей: обідрані штори у їдальні, заліплені ізоляційною стрічкою, напівроздертий портрет відомого політичного діяча, одного з очільників ОУН Олега Ольжича, сина відомого Олександра Олеся, дошка, присвячена Героям-землякам, де повипадали букви.

По-друге, під школою стояла не одна сотня батьків і вимагала звільнення директора. Це свідчить про невиконання засадничої умови виховання учнів – відсутня співпраця і, головне, довіра між керівником школи і батьківською громадськістю. То ж про який освітній процес можна говорити?

По-третє, стільки скарг щодо різних зловживань від жодної громади на адресу жодного директора мені ще не доводилося вислуховувати. Дуже мені жаль дітей, які навчаються у цій школі. Тому, сподіваюся, що й обласна філія державної служби якості освіти й інші структури відреагують також оперативно і належно.