«Відкрийте двері навчальних закладів! Хай вступають усі, хто мріє вчитися»

На засіданні Верховної Ради ухвалили законопроєкт про звільнення випускників шкіл 2022 року від проходження підсумкової атестації. А також сказано про те, що вступ до вишів цього року відбудеться за спрощеним механізмом – без використання результатів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), єдиного вступного іспиту та єдиного фахового вступного випробування.

У парламентському підкомітеті з питань вищої освіти пояснюють: рішення про спрощення ЗНО 2022 року є вимушеним. Адже за умов воєнного часу немає можливості забезпечити належну підготовку всіх без винятку абітурієнтів до тестування, оскільки цивільна інфраструктура, зокрема навчальні заклади, перебувають під загрозою ударів країни-агресора. Тож проведення ДПА, ЗНО та інших випробувань зайвий раз наражатиме молодь на небезпеку. Утім, вступна кампанія до українських вишів цього року не скасовується. Як саме її планують провести, наразі не відомо: представники Комітету з питань освіти і науки разом із Міністерством освіти і науки працюють над цим питанням.

Але чи загалом доцільно в умовах війни проводити ЗНО? Може, варто перенести його на пізніший термін?

Директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса СЕРЕДЯК:

– Усю процедуру прове­дення ЗНО має прописати уповноважений орган, яким є Міністерство освіти. Наразі жодних документів з Мінос­віти нема. Робоча група на­працьовує механізм онлайн-тестування – три предмети за 80 хвилин. Мають намір провести ЗНО у липні цього року. На мою думку, це мож­на й треба робити тоді, коли закінчиться війна...

Із понеділка треба про­довжувати реєстрацію учас­ників, оскільки на даний час маємо лише 50% зареєстро­ваних. Тоді усі зареєстрова­ні мають зайти на свою сто­рінку й підтвердити, чи вони будуть вступати цього року у вищі навчальні заклади, і куди саме мають намір всту­пити. Це величезний обсяг роботи. Не впевнена, що у липні ЗНО вдасться провес­ти, на мою думку, це краще робити у жовтні. Але у Мініс­терстві не хочуть посунути дату проведення.

– Чому?

– Мабуть, бояться, що у серпні проводиться вступ­на кампанія в Європі, і бага­то дітей захочуть вступати у Польщі. Але, як відомо, хто націлився на польські вузи, той і так це зробить. Але щоб вчитися у Польщі, треба ви­вчити польську мову, а ви­пускники, на жаль, україн­ської не можуть вивчити. Не кажу вже про вступ у Чехії чи Німеччині. Попри те, що у цих двох країнах навчан­ня у вишах безкоштовне, усі предмети викладають мо­вою цієї країни, куди вступає дитина. Скільки у нас випус­кників досконало володіють німецькою чи чеською?..

– Якби комплексний тест провели у жовтні, тоді навчання у вишах розпо­чалося би не раніше 2 січ­ня наступного року?

– Ректори вишів кажуть, нічого страшного. Це за­раз навчаються у режимі онлайн. А що було перші пів року? Більше того, бачимо, що у серпні-вересні можна створити платформи, щоб діти мали можливість по­вторити. Це ж зрозуміло, що львівські учні – в одних умо­вах, а чернігівські і херсон­ські – в інших. Дітям треба ще й вийти з того стресу, в якому вони зараз перебува­ють.

– Ви кажете, що цей комплексний тест проводитиметься на комп’ютерах. Як це має виглядати?

– Спочатку ми повинні мати облік, скільки у комп’ютерному класі є комп’ютерів. Якщо це, до при­кладу, 15, то тест писатимуть лише 15 учнів. А в іншій шко­лі є 30 комп’ютерів, то скла­датимуть 30 дітей. Тому тре­ба мати такий облік усіх шкіл і їхньої справної техніки, щоб посадити за комп’ютери не лише львівських дітей, а й хар­ківських, херсонських... Але це не буде в один час. Україн­ський центр готує 20 варіан­тів. Тобто в один день цих 80 хвилин можна провести у три сесії. До прикладу, одні при­йшли на 10.00. До 11.30 зда­ли. Інші прийшли на 12.00. За 80 хвилин вийшли. І третя змі­на на 14.00. В одній аудито­рії двоє вчителів, які стежити­муть, щоб ніхто не списував. До сесії будуть задіяні і тех­нікуми, і інститути. Головне, щоб був комп’ютерний клас.

Директор департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації Олег ПАСКА:

– Ми пропонували пере­нести ЗНО на пізніше. А ще зменшити кількість предме­тів. До прикладу, зробити один обов’язковий – укра­їнська мова, а другий – за профілем. Це би спрости­ло ситуацію. Самі завдання треба спрощувати – з огля­ду на те, що в Україні йде війна, діти не мають мож­ливості настільки якісно здо­бувати освіту, як у мирний час. Але ми повинні зберег­ти сам принцип вступу у за­клади вищої освіти, бо іншо­го об’єктивного шляху, ніж зовнішнє оцінювання, нема.

Міністерство освіти має розробити так званий ін­тегрований іспит. Можли­во, при вступі на гуманітарні спеціальності вищий коефі­цієнт бала має бути за гума­нітарною складовою цього іспиту. Якщо ж це точні спе­ціальності, то треба подума­ти над тим, як враховувати результат наших випускни­ків у цьому інтегрованому іспиті. Для Міносвіти зараз є серйозний виклик, і вони спочатку повинні добре по­думати, як враховувати цей інтегрований іспит і його ре­зультати, а також забезпечи­ти його об’єктивність.

– А як ставитеся до того, щоб усі охочі могли вступити у вузи?

– Ми це розглядали та­кож. Діти подають докумен­ти туди, де хотіли би вчитися. Вчаться протягом першого семестру дистанційно, а по­тім за результатами першо­го семестру провести ЗНО, вже враховуючи специфі­ку того чи іншого навчаль­ного закладу, спеціальності і факультету. І тоді стало би зрозуміло, хто би залишився вчитися далі.

– Дехто пропонує пе­ренести ЗНО на пізніший термін...

– Я би не розглядав цьо­го. На жаль, через війну ми втрачаємо інтелектуальний потенціал України. І це сер­йозна проблема. Бо діти, які знають мови, можуть всту­пити наприкінці літа в на­вчальні заклади за кордо­ном. У мене навіть була така ідея – просити міністерства освіти європейських країн, щоб вони як гуманітарну до­помогу Україні забезпечили би навчання студентів, осо­бливо тих вузів, які зруйно­вані. Щоб потім ті студенти повернулися в Україну роз­будовувати країну після війни. Нам буде катастрофічно не вистачати фахівців. Ро­зумію, що це ідея фікс, але можна спробувати...

Директор ліцею імені Івана Пулюя Львівської міської ради Ірина ХМІЛЬ:

– ЗНО для нас, українців, – невід’ємна складова життя. Воно має бути. У час війни його можна провести по-іншому, але не відміняти – у жодному разі. На жаль, досі не вирішено, як усе це має відбутися. Те, що цьогоріч планують зробити комплек­сний тест – три в одному (українська мова, історія і математика) – протягом 80 хви­лин, зрозуміло. Але де дитина має це пи­сати? Яким має бути цей механізм? Чому сьогодні не враховують інтереси тих ді­тей, які хочуть вступати на іноземну філо­логію, у медичні заклади, у мистецькі вузи? Не йдеться про ті іспити, які би хотіла об­рати дитина... І найгірше те, що перенесли на липень.

– А що би запропонували ви як ди­ректор ліцею?

– Якщо ми цьогоріч скасовуємо ДПА (і ще раніше пропонували скасувати на­віть ЗНО), то я би радила відкрити вищі навчальні заклади для всіх охочих дітей. Дайте дітям тільки цього року подати до­кументи до того вузу, до якого вони хочуть. Нехай подадуть документи і вступлять усі, хай навчаються онлайн. А через пів року кожен вуз побачить, наскільки дитина стяг­не цю програму, хто з дітей може вчитися, хто має таке бажання і хто насправді хоче, а хто прийшов випадково. Більша полови­на дітей відсіється. Бо навчання – це важка праця. Загалом, чому сьогодні ми говори­мо про те, що всі повинні мати вищу осві­ту? Та ж є прекрасна профільна освіта.

– А якщо дуже багато вступників по­дадуть документи в один університет?

– Вступники би показали запит, що вони хочуть, і те, як вони будуть вчитися далі. І вони за ті пів року покажуть рівень своєї підготовки. Це буде дуже гарне випробу­вання для освіти, для вищої школи. Бо, на жаль, вища школа не реформується.

Читайте також: Як цьогоріч випускники складатимуть ЗНО?