“Спроба перенести парламентські вибори буде узурпацією державної влади”

На тлі політичної кризи, спричиненої недолугим правлінням команди Володимира Зеленського, усе частіше заходить мова про нові вибори. Люди хотіли би переобрати не тільки центральну, а й місцеву владу, багато представників якої, що називається, пустилися берега. Один з таких — мер Полтави Олександр Мамай. Замість того, щоб зосередитися на проблемах міської господарки, уявив себе експертом великої політики. Транслює думки, від яких тхне ворожою пропагандою. Недавно в інтерв’ю на телеканалі, яким володіє відомий українофоб Мураєв, цей близький до одіозного Іллі Киви “самоврядник” заявив, що “на українській території воюють дві наддержави — Америка і Росія”, що у нас “брат іде на брата”. Тобто повторив кремлівські наративи про “внутрішній конфлікт” в Україні. Колишній “регіонал” Мамай і раніше дозволяв собі антиукраїнські речі... Зі згадки про цю “НП” ми почали нашу розмову про вибори і виборних посадовців із колишнім заступником голови ЦВК Андрієм Магерою.

- Пан Мамай ляпнув щось, не подумавши, - каже пан Андрій. - Реагувати на це найперше мала би громадськість, демократичні сили. Полтава — патріотичне місто, колиска української літературної мови. Невже полтавців влаштовує така риторика мера? Де їхні пікети, демонстрації? Люди мають думати, кого обирають…

- Є інформація про те, що в Офісі президента, всупереч положенням Виборчого кодексу, планують відновити мажоритарну систему виборів. З чим пов’язані такі намагання?

- Мета тут проглядається одна. Владна партія “Слуга народу” почувається “окриленою” від переможних результатів проміжних виборів в окремих мажоритарних округах. Виборів, скажемо так, дивних — коли 10-15 “слуг” десантувалися в округ, “кошмарили” виборчі комісії, привозили туди співробітників СБУ. Мабуть, у партії влади уявили собі, що у такий спосіб можуть перемагати і на інших виборах.

Але вони забувають просту й очевидну річ — коли відбуватимуться чергові чи позачергові вибори, то проходитимуть вони в усіх без винятку одномандатних округах. Тому не вистачить по 10-15 “слуг” для тиску на кожен округ. Як і співробітників підконтрольних їм спецслужб. Зрештою, партії євроатлантичного спрямування можуть об’єднатися і висунути єдиних, узгоджених кандидатів.

Переконаний: якщо партія влади захоче залишити “мажоритарку”, це може закінчитися для неї нищівною поразкою.

- Кажуть, є ще одна причина повернення до старої системи виборів. “Слуги” усвідомлюють, що внаслідок падіння довіри через партійні списки уже не зможуть здобути найбільше мандатів, тому вирішили збирати їх у регіональних округах…

- Не буду говорити такі високопарні речі, як дотримання передвиборних обіцянок - бо що можна брехунам дорікати? Говоритиму про іншу річ. Ідея залишити мажоритарні округи на виборах до парламенту є вкрай тривожною. Бо за наявності окупованих територій ми ніколи не будемо мати у парламенті 450 народних депутатів, тобто повний конституційний склад Верховної Ради - у нас буде приблизно 30 вакансій. Пропорційна система виборів дозволяє уникнути такого “дефіциту” депутатів.

Дехто каже: “мажоритарка” - це добре, бо менше буде “дармоїдів”, менше грошей треба буде давати на зарплати, на оплату помічників. Але не так усе просто. Згідно із Конституцією України закони і постанови приймають більшістю не від чинних і не від присутніх у сесійній залі депутатів, а від загального конституційного складу парламенту. І ця повнота становить 450 депутатів. Дві третини від цієї кількості (300 голосів) потрібно для зміни Конституції. Може статися так, що при доленосних голосуваннях потрібних голосів забракне…

Пропорційна система сприяє політичній структуризації парламенту, дозволить уникнути політичного “болота”, допомагає створити стійку коаліцію (із 450 депутатами це простіше робити, ніж, скажімо, із 423-ма). А також ця система сприятиме появі стійкого уряду — в умовах війни це теж не остання річ. Тому ідею залишити “мажоритарну” систему виборів інакше, як антидержавною, шкідницькою, назвати не можу.

- Чи не є заклики повернутися до “мажоритарки” політичним хабарем членам “дружніх” до Банкової депутатських груп і позафракційникам, які компенсують “Слузі народу” брак голосів у парламентській залі?

- Справді, це може бути своєрідним політичним бартером тим, хто підголосовує декларативній, а не справжній більшості за президентські, урядові ініціативи…

Якщо вже відновлювати “мажоритарку”, то я зробив би це на місцевих виборах. Тому що у нас районні й обласні ради, за Конституцією, є представницькими органами місцевого самоврядування, які виражають спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст того чи іншого району або області. Через пропорційну систему виборів у нас у жодній обласній і районній раді України не існує жодного депутата, який представляв би окремо взяту громаду. І з цим величезна проблема. І до сільських, і селищних рад “мажоритарку” теж треба повертати. Депутати мають залежати від інтересів громади, відтак громада повинна делегувати своїх депутатів.

- Під час недавнього пресмарафону Володимир Зеленський ухильно прокоментував запитання журналіста про ймовірність рокіровки президентських і парламентських виборів... Який, на вашу думку, сенс у зміні черговості? Навіщо це потрібно владі? У чому можуть бути небезпеки такого рішення?

- Прикро, що особа, яка наділена функцією гаранта дотримання Конституції, “в упор не бачить” ст. 77, 103 Основного закону - там чітко сказано про строки виборів президента і парламенту. Чергові вибори до Верховної Ради мають відбуватися в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень парламенту. Це означає, що наступні вибори народних депутатів повинні пройти 29 жовтня 2023 року. Коли у 2019 році відбувалися позачергові парламентські вибори, всі ті, хто йшов на ці вибори, знали (і я не раз говорив про це), що новий парламент буде обрано фактично на чотири роки і три місяці — через специфіку положень Конституції. А тепер ось починаються “ігрища”. Очевидно, намагаються якнайдовше триматися за владу.

Інша мета такої рокіровки прозвучала (і я з цим погоджуюся) у тезі ексміністра внутрішніх справ Авакова. Він сказав, що спроба всупереч Конституції перенести вибори на рік буде узурпацією державної влади - з усіма наслідками, які з цього випливають.

Чому цю ідею нині проштовхують? З електоральних міркувань. Після гіпотетичної перемоги на президентських виборах набагато легше згодом здобути високий результат для партії президента. Працює ще електоральний маховик: виборці перебувають під враженням попередніх виборів, готові підтримувати політичну силу президента. При цьому я зараз не порушую окремо питання про те, що шостий президент України пообіцяв у своїй передвиборній програмі не йти на наступні вибори, обмежитися одним строком на цій посаді…

- Як на майбутній виборчій картині може позначитися ідея Зеленського із “множинним” громадянством?

- Відповідний законопроєкт президента порушує принцип рівності прав громадян України. Зокрема, їхнє право балотуватися, право бути членом виборчої комісії, право вести передвиборну агітацію, право бути представником у виборчій комісії. Такі ініціативи містять очевидні ознаки неконституційності, тобто суперечать статтям 3, 24, 38, 39, 76, 103, 141 Основного закону.

Читайте також: Україну може чекати сценарій «Війна всіх проти всіх»