Передплатити

Податкові новації для бізнесу: справедливість чи закручування гайок? 

"В одному напрямі його бізнесу зробили поступки, в іншому — податкове навантаження збільшили"


Рінат Ахметов та Володимир Зеленський. Колаж з сайту Ліга.нет

Верховна Рада силами монобільшості та її сателітів із депутатських груп «За майбутнє», «Довіра», кількох позафракційників і тимошенківців ухвалила закон щодо збільшення ставок податків, акцизів та інших платежів до державного бюджету. Його вже охрестили «ресурсним», «антиахметовським» — бо має на меті швидко заповнити велику дірку у національній скарбниці й водночас «зробити боляче» найзаможнішому підприємцю країни, Рінату Ахметову, з яким президент побив горщики. Складніше буде жити й представникам середнього та малого бізнесу, найперше — аграрного. У демопозиції, поправки якої коаліція проігнорувала, називають цей закон антинародним і репресивним. Звучать обіцянки оскаржувати його у Конституційному Суді.

Думки експертів із цього приводу, які вони озвучили кореспонденту «Високого Замку», розділилися. Пропонуємо вашій увазі їхні аргументи.

Андрій Новак, голова Комітету економістів України

Андрій Новак

«Олігархи почувалися надто вільно у сфері бізнесу і політики»

— Чим зумовлено появу податкового закону № 5600? Великою бюджетною прірвою?

— Ухвалення так званого ресурсного закону найперше ставить за мету підвищити оподаткування у кількох напрямах, де українські виробники є активними учасниками офшорних схем, користуються надто низькими ставками податків. Тож ставиться завдання отримати від них більше коштів для українського бюджету. З іншого боку, ухвалення цього закону є однією з вимог Міжнародного валютного фонду до нашого податкового законодавства. Рекомендація МВФ — систематизувати, врівноважити податкове навантаження на наш великий бізнес.

Власники фінансово-промислових груп, які тепер змушені будуть платити більші податки, безумовно, незадоволені цим законом. Але для державного бюджету це добрий документ, який сприятиме збільшенню надходжень — за різними оцінками, їх щорічна сума коливатиметься від 30 до 60 млрд грн.

— Як пояснити, що цей закон начебто дає податкові преференції аграрному олігарху Юрію Косюку (зменшує податки на землю під птахофермами)? Може, тому, що Косюк лояльний до Банкової?

— Щодо Косюка немає однозначних вигод. В одному напрямі його бізнесу зробили поступки, в іншому — податкове навантаження збільшили. Воно зросло і на птахівництво, яке становить значну частку у бізнесі згаданого аграрного олігарха.

— Поговоримо про бізнес середній і малий, про фермерів, власників земельних паїв і городів, які занепокоєні тим, що тепер доведеться платити великі податки. Жити їм у наступному році справді буде важче?

— Наскільки я знаю, ніяких податків у разі продажу паю у селян не буде. Так само — від продажу нерухомості. Податки передбачені у випадку третього продажу нерухомості упродовж року. Реальні власники, які хочуть продати, скажімо, своє житло, можуть не переживати. Податки стосуватимуться перекупників.

Для землевласників, які взяли чийсь пай і користуються ним, вводиться мінімальний платіж — приблизно 1400 грн на рік за гектар. Це, як на мене, незначна сума. Орендарі заробляють значно більше.

— Прокоментуйте іншу цифру — 18% із вирощеного урожаю?

— Якщо сума таких доходів не перевищує 12 мінімальних зарплат (на сьогодні це понад 75 тис. грн), оподаткування не буде. Якщо ж ідеться про більшу суму, коли вирощена с/г продукція використовується не тільки для власних потреб, а й на продаж, то таке оподаткування є правильним. Якщо ми хочемо мати соціально орієнтовану державу, то найперше треба платити податки. Це — практика цивілізованих країн. Там встановлено високі соціальні стандарти, але такі ж самі високі податкові ставки. І там платять усі громадяни.

— Чи не станеться так, що незаможні селяни вимушено позбуватимуться своїх паїв, бо їм не під силу буде платити земельні податки?

— Для власників невеличких городів, які вирощену продукцію використовуватимуть суто для власних потреб, ніяких податків не буде. Але коли доходи від праці на землі перевищуватимуть 75 тис. грн — то це вже бізнес. І за його ведення треба сплачувати податки.

Ростислав Пшемінський, голова Національної асоціації підприємців України

Ростислав Пшемінський

«Підприємців намагаються розорити…»

— Про ситуацію, яка склалася з новим оподаткуванням, я сказав би прислів’ям: пани б’ються, а у хлопів чуби тріщать. Цей закон відображає протистояння олігархічних структур. Під удар, швидше за все, потрапить імперія Ріната Ахметова — бо один із пунктів цього закону стосується видобутку залізної руди. Там ставка оподаткування збільшиться на 10%. Але водночас це вдарить по простих забудовниках і по громадянах, які купуватимуть житло (через подорожчання прокату воно зросте у ціні).

Щодо збільшеного податку на нерухомість. Я розумію, що бюджетна скарбниця у нас порожня, її треба будь-що наповнювати. Багато будівництв у нас реєструють на фізичних осіб-підприємців, що мінімізує надходження до бюджету. Цей пункт передбачає нарахування податку у розмірі 18% з третьої операції з нерухомістю від однієї фізичної особи. Знову ж таки, це призведе до подорожчання нерухомості, а відтак — трохи «посадить» її ринок. А у нас завжди орієнтувалися на нього. Свого часу, коли країна виходила з якоїсь кризи, ішла в ріст, у нас моментально почало зростати будівництво. А відтак відбувався обіг коштів, люди мали роботу, сплачували податки. На місці законотворців я, навпаки, максимально полегшив би будь-які податкові навантаження. І починав би з підприємців. Під найбільшим ударом зараз ФОПи…

Треба не забувати також, що з 1 січня для всіх підприємців повинні вводити апарати РРО (реєстрації розрахункових операцій) — так звані касові апарати. Держава до цього нововведення, як завжди, не готова. Надати всім ці касові апарати не буде змоги. Це створить корупційні схеми, за яких ці апарати продаватимуть наближені до влади персони — як це було за Януковича.

До слова, цей закон ухвалено із порушенням статті 4 Податкового кодексу. У ній сказано, що будь-які зміни щодо податків і зборів можна вносити не пізніше, ніж за шість місяців до наступного бюджетного року. А у нас його ухвалили за місяць до нового року. Це треба оскаржувати!

— Свіжі податкові новації стосуються і села…

— Підприємець, який займається сільськогосподарською діяльністю і доходи якого перевищуватимуть 72 тис. грн, теж підлягатиме оподаткуванню. Щодо цього я згідний. Надто багато необлікованої землі є у нас, люди здають її в оренду нелегально, з неї збирають урожай, отримують чималі доходи. Але їх не оподатковують. Маємо тіньовий ринок зернових, овочів, ягід. Це треба контролювати… За новим законодавством, користувався ти своєю землею чи ні — а сплатити податок мусиш. Це призведе до подорожчання с/г-продукції. За правління чинного президента ціни на неї і так космічно зросли! Згадаймо, скільки коштували помідори на початку його каденції (7 грн за кілограм) — зараз коштують 46 грн. І це не межа! Будь-яке податкове навантаження на підприємця призведе до подорожчання його продукції. Треба ці податки зменшувати, щоб продукти стали доступними для громадян. Зарплати у людей не зростають, пенсії не зростають — а вартість продуктів, інших товарів, комунальних послуг стрибає угору! Звідки за них платити, якщо немає чим?

— У деяких експертів є побоювання, що селяни позбуватимуться паїв, продаватимуть їх за безцінь…

— Так, саме у цьому і полягає частина злочинної схеми. Створюються максимально некомфортні умови, за яких людині буде невигідно мати земельний пай — і вона змушена буде його продати. А хто його може купити? Великі корпорації! Арифметика дуже проста! Мета скоробагатьків — розграбувати державу.

Читайте також: На тлі криз Зеленський… хвалився досягненнями